В один з літніх вечорів я поспішала додому, під під’їздом на мене чекала Катерина. Вона приїхала в Київ по справах, і, як це нерідко бувало, зупинилася у нас вдома. Перед входом у двір стовбичив молодик із напруженим обличчям. Замість вітання Каті, я показала в його бік:
- Це за тобою тіхарь?
- Чого відразу за мною? Може, тобі вже власного виділили!
Ми сміялись над безглуздою і тупою машиною МВС, але зрештою, вона доклала неабияких зусиль для того, щоб забрати у Каті життя.
Коли ми говорили з нею про це, вже після нападу, в лікарні, вона сказала, що навіть якщо в МВС прямо не причетні до нападу, вони все одно винні в тому, що він став можливим. За нею слідкували постійно. Після публічного конфлікту з Артемом Антощуком — начальником Управління захисту економіки в Херсонській області (Катя звинуватила його в корупції й здирництві), за нею слідкували кожної хвилини. Вона не могла піти в кафе, на пляж, або в перукарню так, щоб не бачити поблизу людину, яка знімає її на телефон. Саме через це постійне переслідування вона не помітила того, що за нею слідкують не просто "мусора" заради контролю, а вже справжні вбивці. Вона пригадала потім, що бачила виконавців і до нападу, тобто вони не були такими вже професіоналами у справах замовних вбивств, і якби не звичка до постійного переслідування, Катя, безумовно, могла б надати зустрічам своїх майбутніх вбивць більшого значення і вжити необхідних заходів безпеки.
На її обкладинці в ФБ довго було фото з урбаністичним пейзажем. На сірій стіні зроблено надпис балончиком: "Мусора, сосать"! Катя казала, що змінить цю обкладинку тільки тоді, коли суд визнає, що вона не порушила закону, звинувативши співробітника МВС Артема Антощука в корупції і здирництві. Здавалось би, це просто задиркуватий жарт, але поліцейські не могли вгамуватися через це багато місяців. Вона розповідала, що їй писали, погрожували, переказували "вітання" через знайомих, і все з однією метою — "нехай вона змінить обкладинку на ФБ". Ми не могли повірити в те, що серйозних дядьків в погонах можуть щиро турбувати такі речі, глузували з цієї ситуації, але, здається, недооцінили їхньої образи. До речі, обкладинку Катя змінила саме тоді, коли суд виніс рішення на її користь.
Конфлікт з Антощуком, варто визнати, був не єдиним конфліктом з МВС. Почати, мабуть, варто з того, що Катерина співпрацювала з нашою "новою поліцією" певний час після її створення — читала лекції і проводила тренінги для поліцейських. А коли стало зрозуміло, що переатестація провалена, люстрація не відбулася, а волонтери і громадські активісти своєю репутацією просто прикрили імітацію реформи, Катя вголос говорила про те, що це і є початок реставрації режиму Януковича.
Вона взагалі багато говорила про "мусорську хунту", про те, що МВС і ГПУ і є тими органами, які корумпують владу в країні, починаючи з найнижчих ланок. Вона сміливо ділилася своїм досвідом і розповідала, як відбувається знищення керуючого класу.
Чиновник, який обіймає впливову посаду, одразу отримує в спадок співробітника МВС або ГПУ, який повідомляє йому, що для того, аби працювати, він має сплачувати фіксовану суму панові полковнику. Неважливо, де саме він братиме ці гроші, але є відомі схеми, де непомітно і цілком безпечно можна, так би мовити, заощадити — і для себе і для людини в погонах. Ті, хто відмовлявся, дуже швидко опинялись на вулиці, а може і в гірших місцях. А ті хто погоджувався, назавжди сідали на корупційну голку силовиків, в яких відтепер була не тільки своя доля, але і тека на чиновника, — слухняного і дуже лояльного.
Ця схема не спрацювала з Катериною. Катя розуміла, що є тільки один спосіб порятунку — максимальний розголос. Вона зробила шоу з намагань себе корумпувати, вона сміялася в обличчя недолугим силовикам, які настільки звикли до того, що ця схема не дає збоїв, що просто не знали, що робити, і розгублено белькотіли якісь банальності.
На всі спроби втягнути її в якісь вигідні схеми, Катя сміялася. І навіть не тому, що була такою прекраснодушною. Вона пояснювала колегам: "Може для вас посада начальника управління в Херсоні — це і є пік кар’єри, але в мене більші плани. Я хочу бути справжнім великим політиком, і не збираюся гнити тут разом із вами під мусорським чоботом. А для великої кар’єри мені потрібна чиста репутація".
