Станом на 18 червня петиція з вимогою негайно звільнити заступника голови Офісу президента Олега Татарова зібрала понад 25 тисяч підписів. А отже на неї тепер мусить відповісти президент Володимир Зеленський. Поки він не поспішає це робити, так само як і ОГП передавати матеріали провадження, де фігурує високопосадовець, до суду. Цензор.НЕТ тим часом нагадує, що за останні пів року відбулось з цією справою і як її знищили.
Справа Татарова була виділена в окреме провадження зі справи про заволодіння майном Нацгрвардії.
Як відомо, у в 2000-х роках Головне управління внутрішніх військ МВС (нині — ГУ Нацгвардії) і забудовник Укрбуд уклали угоду, за якою на території колишньої військової частини на Печерську мали побудувати житловий комплекс з паркінгами та нежитловими приміщеннями.
За земельну ділянку Нацгвардії мали дати 50 квартир і 30 гаражів.
Втім, у 2016−2017 роках Нацгвардія і забудовник уклали додаткові угоди, за якими Нацгвардія відмовилась від квартир і парковки на Печерську в обмін на 65 квартир в будинку біля станції метро Червоний Хутір.
НАБУ оцінило збитки від зміни локації квартир бюджету в 81 мільйон гривень.
15 травня 2019 НАБУ оголосило підозри у цій справі екскомандувачу Нацгвардії Юрію Аллерову, директору компанії "Укрбуд" Олегу Майбороді та незалежному оцінювачу Алісі Гринчук. А в жовтні аналогічну підозру отримав і екснардеп Максим Микитась. Екснардеп був арештований судом, але вийшов під заставу і навіть спробував вирішити питання по своєму питанню з Банковою.
3 лютого 2020 Telegram- канал Джокер оприлюднив розмову Микитася в ресторані, де він розповідав співрозмовникові, як за оборудками на будівельному ринку стоять співробітники Офісу президента, зокрема, на той момент заступник голови ОП Сергій Трофімов, радник президента Андрій Єрмак і тодішній глава ОП Андрій Богдан.
Через подібні зустрічі Микитась знову опинився під арештом, втратив контроль над корпорацією Укрбуд, і наприкінці 2020 вирішив піти на угоду зі слідством НАБУ.
Серед іншого Микитась дав свідчення проти заступника голови Офісу президента Олега Татарова, який працював певний час в "Укрбуді" юристом і в повноваження якого входило вирішувати непублічні питання, пов’язані із законодавством та правоохоронними органами. Адже до цього Татаров працював у МВС.
Як з’ясувало слідство НАБУ, Микитась через Татарова дав хабар експерту Костянтину Дубоносу — паркомісце вартістю $15 тис. В обмін на "правильне" рішення судового експерта, в якому суму збитків від квартирної оборудки зменшили з 81 млн грн до 7 млн грн.
28 листопада НАБУ провело обшуки в Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України і пред'явило підозру заступнику глави центру Костянтину Дубоносу. Одночасно повинні були вручити підозру і Олегу Татарову, проте напередодні генпрокурор Ірина Венедіктова змінила групу прокурорів у справі. А заразом додала до групи прокурорів і себе. Це відстрочило вручення підозри Татарову на кілька тижнів. 22 грудня у САП заявили, що проситимуть арештувати Татарова з можливою альтернативою — 10 млн грн застави. І тут Венедиктова знову змінила групу прокурорів. 30 грудня визначені Венедіктовою прокурори відмовилися від клопотання про обрання запобіжного заходу Тататрову.
Тим часом, ДБР за день до Нового року відкрило кримінальне провадження проти в.о.голови САП Максима Грищука, назвавши підписання підозри Татарову спробою притягнути до відповідальності "невинувату особу". Грищук розцінив це як тиск на себе. Юрист ЦПК Вадим Валько вважає, що це робилось для того, щоб забрати провадження з НАБУ і САП до СБУ і ОГП.
Потім захист Дубоноса звернувся до Печерського суду із клопотанням забрати справу в НАБУ і передати її до Служби безпеки. І 14 січня одіозний суддя Сергій Вовк це клопотання задовольнив. В день, коли Татарову мали обирати запобіжний захід, Офіс генпрокурора, не дочекавшись апеляції в Антикорупційному суді, забрав справу заступника голови Офісу президента з Антикорупційного бюро й 24 січня передав її до СБУ. Крім того, заступник генпрокурора Олексій Симоненко звернувся до Печерського суду, щоб той роз’яснив, що справу повертати НАБУ не можна. І суддя Вовк знову дав потрібне роз’яснення. Таким чином, Симоненко знайшов контраргумент на ухвалу Вищого антикорупційного суду повернути справу НАБУ.
Після рішення судді Вовка прокурорів САП зі справи Татарова прибрали і замінили вже на працівників Різницької, а провадження передали в СБУ. І забетонували зверху судовими рішеннями.
24 лютого 2021 року до слідчого судді Шевченківського районного суду Києва Мєлєшак надійшло клопотання слідчого ГСУ СБ України Жупіни про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Слідчий СБУ наполягав на продовженні строків задля того, щоб "отримати висновок оціночно-будівельної експертизи; одержати висновок судової почеркознавчої експертизи; провести тимчасовий доступ до документів; здійснити детальні огляди документів, вилучених під час проведення тимчасових доступів до речей і документів; встановити та допитати як свідків осіб, яким можуть бути відомі обставини вчинення кримінальних правопорушень, у тому числі учасників подій під час вчинення кримінальних правопорушень; допитати підозрюваних з урахуванням всіх відомостей, отриманих у результаті проведення вказаних вище слідчих (розшукових) та процесуальних дій; з урахуванням одержаних відомостей вирішити питання про остаточну кваліфікацію дій підозрюваних..".
25 лютого Мєлєшак у продовженні строків відмовила.
Вже 26 лютого 2021 року у провадження іншої слідчої судді Шевченківського райсуду Марини Антонюк повторно надійшло клопотання Жупіни, підтримане Симоненком, знову-таки про продовження строків слідства на 5 місяців.
Олексій Симоненко
Антонюк в ухвалі наголосила, що повторне звернення є протиправним та таким, що суперечить нормам Кримінального процесуального кодексу України.
Також вона вказала, що відтепер заявник має 5 днів, щоб здійснити одну з дій, передбачених частиною другою статті 283.
"У разі відмови слідчим суддею у продовженні строку досудового розслідування прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, зобов`язаний упродовж п`яти днів здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру", — сказано в ухвалі Антонюк.
Попри це Симоненко ще звернувся в апеляційну та касаційну інстанцію, які також не задовольнили його клопотання. Касаційний суд в ухвалі написав, що прокурор взагалі не мав права таке робити — заборона на оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2021 року прямо передбачена ч. 9 ст. 295-1 КПК.
Втім, це геть не повний цикл того, що зробив Симоненко, щоб не передавати справу Татарова до суду.
26 квітня заступник генпрокурора знову звернувся до судді Мєлєшак за роз`ясненням ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року, винесеної за результатами розгляду клопотання заступника начальника 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ Жупіни.
На думку прокурора, підлягає роз`ясненню, яким чином на виконання ухвали Шевченківського суду від 25 лютого прокурор повинен приймати остаточне рішення у кримінальному провадженні №52020000000000655 відповідно до вимог ч.2 ст.283 КПК України "без отримання висновків судових експертиз, призначених у межах строку досудового розслідування".
26 квітня Мєлєшак винесла ще одну ухвалу, де відмовилась роз’яснювати своє рішення, вказавши, що воно не містить двозначностей. Симоненко не зупинився і подав скаргу на це рішення в апеляційний суд, і 2 червня знову отримав відмову.
Попри це все, у відповіді на запит Центру протидії корупції 11 червня повідомили, що не ухвалювали жодного рішення в провадженні по Татарову.
Юрист ЦПК Вадим Валько вважає, що все, що робилось ОГП навколо справи Тататрова в останні місяці, спрямоване на те, щоб спустити її на гальмах.
"Я схиляюсь до того, що все це робиться для того, щоб збити суспільну напругу, щоб справа Тататрова все менше звучала в медійному просторі, і тому вони розтягують час, не приймаючи кінцеве рішення. Хоча воно в будь-якому випадку вже буде негативним — вони можуть або закрити провадження або направити його до суду, де в нього будуть дуже невеликі судові перспективи", — зауважує Валько.
"Тому я думаю, що всі ці звернення за роз’ясненнями, оскарження відмови в роз’ясненні, які оскарженню в апеляції і касації не підлягають, це було лише для того, щоб затягнути справу в часі. На сьогодні вони вже вичерпали всі квазі-спроби оскарження, але рішення все одно не ухвалюється, бо вони розуміють, що воно буде негативним" і для них, і для Офісу президента. Але тільки в публічному плані", — каже юрист.
Щодо судових перспектив, то через невчасну передачу провадження до суду, його фігуранти, скоріше за все, отримають виправдальний вирок.
Власне кажучи, тому і такою важливою лишається реакція Володимира Зеленського в цій справі, де він має визначитись — покриває він корупцію і далі чи ні.
Цензор.НЕТ звернувся з запитом до Офісу президента про те, як там збираються реагувати на петицію, але відповіді не отримав. До цього Офіс теж не горів бажанням відповідати по Татарову навіть на депутатські запити.
Це стало причиною того, що народний депутат фракції "Голос" Ярослав Юрчишин направив у лютому до Державного бюро розслідувань заяву про кримінальне правопорушення, скоєне Офісом президента, який приховує перебування на посаді заступника керівника Офісу президента Олега Татарова.
Річ у тому, що на свій запит про перерозподіл повноважень Татарова нардеп отримав від Офісу відписку, що вони перерозподілені згідно з внутрішніми приписами. Причиною ж запиту депутата була підозра, що Татаров міг би чинити певний тиск на правоохоронні органи, а здійснення ним повноважень несло корупційні ризики.
Провадження в ДБР по своїй скарзі Юрчишин намагається тримати на контролі. Втім, чи був хтось за майже пів року допитаний у цій справі, він не знає.
"Питаю кого опитували — не можуть сказати, бо це може вплинути на слідство", — розповідає Юрчишин про свої комунікації з ДБР.
На звернення НАЗК в Офісі президента також відповіли, що повноваження Татарова передані іншим заступникам, але не уточнили кому саме. Сам голова НАЗК Олександр Новіков в інтерв’ю Цензор.НЕТ сказав, що наразі з Татаровим він не комунікує. Тоді як керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін в інтерв’ю Цензор нещодавно говорив про вплив Татарова на конкурсну комісію з вибору керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. І цей конкурс може не відбутися, а бути зірваний через позов одного з конкурсантів до ОАСК. І тоді Ірина Венедіктова фактично продовжить контролювати прокурорів САП, і це значить, що робота НАБУ залишатиметься під загрозою бути помноженою на нуль. І зведеною нанівець. Як справа Татарова.
Тетяна Ніколаєнко, Цензор.НЕТ
