Інтерв’ю з першим заступником голови апеляційного суду Київської області Олександром Шевченком
Однією з вимог європейського співтовариства до України на шляху до євроінтеграції, є негайне проведення реформ в судовій системі країни. Та на скільки це можливе в наших реаліях і можливо взагалі? На ці питання відповів знаний та авторитетний в Україні юрист — заступник голови апеляційного суду Київської області Олександр Васильович Шевченко.
- Наскільки можливим є проведення судової реформи на даний час і що заважає її проведенню?
- На сьогодні проведення судової реформи є фактично неможливим. Це пояснюється такими чинниками: економічною кризою, відсутністю ефективної роботи Адміністрації Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Вищої ради юстиції та суттєвим зменшенням фінансування діяльності судів України.
- Чи можна реформувати судову систему без внесення змін до Конституції?
- Реформувати судову систему без внесення змін до Конституції неможливо, оскільки саме Конституцією визначена структура та завдання судової влади.
- Які, на вашу думку, існують перешкоди для забезпечення належної організації роботи судової системи?
- На мою думку перешкодами для забезпечення належної організації роботи судової системи слід визначити: відсутність належного кадрового забезпечення, взагалі належної підготовки кадрів суддівського корпусу, недостатнє фінансування, втручання в роботу суддів з боку представників влади, неналежне матеріально-технічне забезпечення, запровадження адміністративних судів, що викликало значні проблеми. Також слід вказати і на упереджене ставлення до суддів як представників владного корпусу, зокрема, депутатів, урядовців, так і представників ЗМІ, оскільки саме негативне висвітлення в ЗМІ роботи деяких суддів і поширення такого погляду на всю судову систему зводить нанівець весь позитивний досвід роботи суддів.
- Наскільки доцільно позбавити голову суду організаційних повноважень та передати їх керівнику апарату суду — працівнику Державної судової адміністрації України?
- Позбавляти голову суду організаційних повноважень не доцільно, оскільки це призведе лише до зайвих проблем. На сьогодні голова суду і так позбавлений майже всіх керівних повноважень.
- Враховуючи, що виконання судових рішень є складовою судочинства, чи повинна Державна виконавча служба підпорядковуватися судовій адміністрації?
- Підпорядкування Державної виконавчої служби Державній судовій адміністрації недоцільно. З метою ефективного та належного виконання судових рішень, державні виконавці, як було раніше, мають бути підпорядковані суддям.
- Чи доцільно запровадити спеціалізацію суддів у залежності від категорії справ (трудові, інтелектуальні, житлові, кримінальні…)?
- Доцільно запровадити спеціалізацію суддів з розгляду кримінальних та цивільних справ. Що стосується питання запровадження спеціалізації в залежності від категорії справ, то це питання має бути ґрунтовно вивчено.
- Наскільки вдало проходять розвиток третейські суди і чи розширюється обсяг їх повноважень?
- На даний момент говорити про вдалий розвиток третейських судів не доречно. Це пояснюється перш за все тим, що досить поширеною є практика, коли такі суди беруть на себе ті повноваження, які їм фактично не надані, а тому в багатьох випадках приймають рішення, які не ґрунтуються на вимогах закону.
- Чи є необхідність підвищення відповідальності учасників процесу за невиконання процесуальних зобов’язань?
- Питання підвищення відповідальності учасників процесу за невиконання процесуальних зобов’язань є досить актуальним і, з огляду на ті зміни, що відбуваються в суспільстві, підвищення відповідальності є необхідним.
- Наскільки є корумпованою судова влада і шляхи її подолання?
- Говорити про корумпованість судової влади і про те наскільки вона є корумпованою досить складно. Це пояснюється в першу чергу тим, що відсутня об’єктивна інформація про діяльність суддів, а звинувачення в корумпованості значної частини суддів ніким і нічим не підтвердженні. Крім того, в більшості випадків говорити про корумпованість, наприклад при розгляді кримінальних справ, це недоречно, оскільки своє рішення суддя ґрунтує саме на матеріалах справи, які насамперед формують саме органи слідства.
- Ваше ставлення до скасування суддівської недоторканості?
- Питання про скасування суддівської недоторканості досить складне і не однозначне, оскільки повне скасування недоторканості на фоні фактично залежності суддів може призвести до того, що суддя буде змушений приймати рішення не у відповідності до закону, а у відповідності до бажання певних осіб, зокрема, високопосадовців.
