21 березня суддю Шевченківського райсуду Сергія Зубкова знайшли мертвим біля свого будинку з вогнепальними та ножовими пораненнями. Містозахисним активістам цей суддя відомий тим, що виніс рішення, які йшли наперекір намаганням забудовників на Жовтневій лікарні та біля стін Софії — за адресою Гончара, 17-23.
Зовсім не буде перебільшенням сказати, що Зубков — це значний відсоток успіху захисників Києва. Зараз у Києві зусиллями протестуючої громадськості зупинено будівництво у не більше ніж 4 точках.
Успіхи незначні, на фоні тотального колапсу архітектурного, історичного та природного середовища столиці, проте — це успіхи, які свідчать: якщо громада хоче, то вона може.
І через руки Зубкова пройшли рішення саме по вказаним двох точках. Ці ухвали є нечисленними, тому надзвичайно цінними юридичним втіленням волі територіальної громади.
Гончара, 17-23
У 2010 році забудовник з Гончара 17-23, ТОВ "Інвестиційно-будівельна група" подав у суд на місцевих жителів, які активно протестували проти його дій. Сума позову — більше півмільйона гривень. Звинувачення — руйнування бетонного будівельного паркану за допомогою крану.
"Інвестиційно-будівельна група" на повному серйозі стверджувала, що одна з місцевих активісток, керуючи автомобільним краном, звалила огорожу. Адвокат забудовника навіть приносив на засідання якісь неякісні фото якоїсь людини у кабіні автокрану, і пропонував обвинувачуваній впізнати себе на них і зізнатися у всьому.
Одночасно зі звинуваченням в хуліганстві за допомогою крану "Інвестиційно-будівельна група" просила тоді суд визнати її законне право будувати за вказаною адресою.
Однак суд виніс рішення, яким ТОВ "Інвестиційно-будівельна групі" у всіх їх амбіціях було відмовлено.
Ймовірність того, що за таке рішення вб'ють — мізерна, оскільки позов завідомо фантастичний і спрямований лише на те, щоб морально тиснути на найбільш активних протестуючих. Єдиний варіант — що забудовнику пообіцяли таки прийняти якесь вигідне йому рішення, але це не було зроблено.
Забудовник із Гончара не гребує кримінальними методами. Його представники наймали бандитів, щоб силовим чином тиснути на протестуючих проти будівництва.
А коли найнятих "спортсменів", котрі погрожували активістам та обливали їх фарбою, міліція відвезла туди, куди їм належить — у райвідділ, то на зміну дрібному криміналітету приїхали представники Партії регіонів — Ельбрус Тадеєв та Олександр Волков. Депутати-регіонали продовжили охорону будівництва, яке тимчасово тоді втратило своїх кримінальних захисників.
Жовтнева
Забудовник Жовневої лікарні Іван Куровський був свого часу нардепом фракції БЮТ (але зараз, зі зміною влади, побачив нові перспективи). Цей також залучав найманців, щоб фізично розправлятися з місцевими жителями, за повної бездіяльності міліції.
Люди Куровського теж подавали науково-фантастичні позови до суду з метою тиску на активістів. На цей раз 77-річного академіка звинувачували у побитті прораба.
У справі з Жовтневою Шевченківський суд прийняв за нововиявленими обставинами позов місцевих мешканців, і виніс ухвалу, що фактично визнала висновок Київського інституту судових експертиз про те, що будівництво на ділянці Куровського на Жовтневій лікарні, за адресою Шовковична 39/1, може пошкодити сусідні будівлі.
Згодом суд міг би визнати незаконним і саме землевідведення.
Власне, це питання мав розглядати нині покійний суддя на засіданні 5 квітня. На додачу, Куровському не вдалося переконати нове керівництво лікарні позбавити довіреності юристів, які користуються довірою захисників лікарні, на представництво в суді інтересів медзакладу.
Містозахисники вже готувались зробити засідання 5 квітня якомога більш резонансним, запросити пресу. Але — засідання не буде.
В обох випадках, Гончара і Жовтневої, можна із 100% впевненістю казати, що за "правильне" рішення Зубкову пропонували винагороду. Не могли не пропонувати, бо дуже хотіли отримати можливість будувати. Але Зубков відмовився.
Тепер він мертвий. Навряд чи його замовили забудовники, але точно — це їх свято.
Декотрі люди, що знали покійного, неофіційно характеризували Зубкова як одного з найрозумніших суддів, інтелігентного та вдумливого. Він не розчарував, хоча спочатку у багатьох були підозри, чи стане він судити по совісті.
Фінальні рішення, які Зубков виніс, змусили повірити у те, що у лотереї під назвою "українське правосуддя" можна витягти щасливий білет.
22.03.2011
