Кучма жив у проголодь і відмовляв собі у задоволеннях
Напередодні свого ювілею Леонід Кучма активно згадує минуле. Від яскравих спогадів колишнього президента про "голодне і босоноге" дитинство складається враження, що теперішні пенсійні будні Леоніда Даниловича — чи не найсвітліші у його житті.
Якщо зараз Кучма зустрічає своє 70-річчя у компанії зірок світового масштабу, то тоді, 50 років тому, свій день народження Льоня святкував у компанії друзів-студентів на цілині.
"Я тоді вчився в Дніпропетровському держуніверситеті на фізико-технічному факультеті. 9 серпня 1958 року був на цілині в складі студзагону, йшло збирання врожаю. Було спекотно. До вечора спека трохи спала, і ми з друзями-студентами приступили... Але не до випивки — її там не було", — згадує Кучма в інтерв'ю "Фактам".
Каже, "деяким трактористам" алкоголь заміняв чифір — найміцніший чай.
"Заварювали його прямо на радіаторах. Ми, студенти, цього не практикували. Повечеряли, поспівали пісні", — зізнається Кучма.
Взагалі, каже Леонід Данилович, студентське життя в нього було складне, доводилося відмовляти собі в багатьох задоволеннях.
"Мріяв отримати вищу освіту і стати вчителем або військовим. Вищу освіту отримав, але став інженером-ракетником. Ціна досягнення цієї мети була висока: відмова від багатьох задоволень віку", — розповідає Кучма.
"Довго була ще одна, особлива мрія: досита поїсти. Усе дитинство і юність, усі студентські роки мене супроводжувало відчуття голоду", — зізнається він.
Тоді найсмачнішою стравою для Кучми була... булка з кефіром.
"Смак білого хлібу відчув тільки в місті. Міська булка з кефіром — це було так смачно, що слів не знаходив передати цей смак. І досі немає. А коли дуже голодний, то дві булки з кефіром...", — каже він.
Під час навчання у ВУЗі Кучма підпрацьовував розвантаженням вагонів і... преферансом.
"Тоді мій рівень швидко досяг професійного: їсти-то хочеться! Пам'ятаю таку історію. У 1962 році одружився, і ми поїхали з Люсею у Місхор, у санаторій Южмаша "Марат". Грошей у нас із собою було трохи більше, ніж на зворотній шлях, але і ті незабаром вийшли", — згадує він.
"Що робити? Відпочиваючі, в основному військові відставники, увесь час кликали мене на преферанс. Довго відмовлявся. Який преферанс, коли в нас медовий місяць? Зрештою Люся каже: "Добре, йди, але без грошей не повертайся". Я пішов... Вистачило і до кінця відпустки, і на зворотній шлях", — зізнається майстер з преферансу.
Своє 20-річчя Кучма зустрічав без алкоголю. Тепер він може собі дозволити випити чарочку-другу
Ще "незлим тихим словом" Кучма згадує своє навчання. Каже, головною метою тоді для нього було — закінчити очне відділення університету.
"Це було дуже важко. Життя впроголодь, необхідність підпрацьовувати, а предмети — важче предметів не буває: вища математика, проклятий опір матеріалів, "начерталка", фізика, хімія, спецпредмети — те ж конструювання!", — пригадує Леонід Данилович.
Що ж, тепер усе це в Кучми — далеко позаду. Замість кефіру — спиртне на будь-який смак, а замість колег по преферансу — Елтон Джон і Кіркоров...
