Президент Петро Порошенко призначив голову Національного антикорупційного бюро. Ним став 35-річний адвокат Артем Ситник.
Конкурс на посаду голови розпочався в січні 2015 року. Процес був непростим до останнього моменту — один із претендентів на посаду голови Бюро і колишній адвокат Юлії Тимошенко Юрій Сухов хотів подати судові позови щодо скасування результатів конкурсного відбору кандидатів на посаду голови НАБ. Проте суддя Печерського суду Олеся Батрін відмовилася прийняти позовну заяву від Сухова.
Президент Петро Порошенко, оголошуючи результати конкурсу повідомив, що отримав багато звернень із проханням зупинити конкурс, а в суди надійшло 3 позови, аби скасувати результати конкурсу.
“Я мав за законом 10 робочих днів, але я вирішив не тягнути. Невідомо, які будуть судові позови, невідомо які будуть кроки, щоб відтягнути призначення”, — зізнався Порошенко.
На голову Бюро претендували 186 кандидатів. Більше 100 із них запросили на співбесіду. Після спілкування із конкурсною комісією кандидатів залишилося 21.
Хотів очолити бюро і нинішній заступник генпрокурора, грузин Давід Сакварелідзе, але через незнання української мови він не пройшов відбір.
Ще одним фаворитом до останнього вважався нинішній нардеп від фракції “Блоку Петра Порошенка” Віктор Чумак. Проте він навіть не увійшов у шорт-ліст конкурсу, набравши всього три голоси членів комісії.
Нинішній голова Артем Ситник вразив комісію найбільше — 7 із дев'яти голосів, на два більше за найближчого конкурента — колишнього адвоката Юлії Тимошенко Миколу Сірого.
Ситник був наймолодшим претендентом на посаду голови Антикорупційного бюро. Він родом із Кіровоградщини. У 2001 року з відзнакою закінчив Харківську юридичну академію імені Ярослава Мудрого.
Після навчання працював помічником прокурора Ленінського району Кіровограда, за кілька років став старшим слідчим.
Кар'єра Ситника йшла в гору — в 2004 році його перевели працювати в прокуратуру Кіровоградської області, де він також обіймав посаду старшого слідчого, а пізніше керував слідчим відділом.
У 2008 році Ситник очолив слідчий відділ в прокуратурі Київської області, він звільнився звідти у 2011 року. В своїй біографії причиною звільнення назвав незгоду з політикою режиму Януковича і ангажованістю обласного прокурора Михайло Вітязя.
З обласним прокурором у Ситника виник конфлікт через те, що не попередив прокурора про майбутнє затримання в 2011 році — керівника управління культури і туризму Київської області під час отримання хабаря в 40 тис доларів.
Звільнившись з прокуратури, Ситник пішов працювати в юридичну фірму “Юридичні гарантії”. Цю компанію ще в 90-ті роки заснував колишній перший заступник генпрокурора і прокурор Київської області Юрій Гайсинський. Його дочка Оксана — дружина мера Харкова Генадія Кернеса Оксана Гайсинська. Через декілька років він став керуючим партнером і став власником 20% акцій юркомпанії.
У своїй біографії Ситник зазначає, що очолювані ним слідчі відділи притягли до відповідальності за корупцію низку суддів, співробітників СБУ, прикордонників, міліціонерів, інших чиновників. Також Ситник брав участь в розслідуванні фальсифікації виборів президента в 2004 році в скандальному 100 окрузі у Кіровоградській області. Воно тривало три роки і за його результатами до кримінальної відповідальності притягли вісім членів виборчої комісії.
Минулого року новопризначений голова НАБ офіційно заробив 23,5 тисячі гривень — тобто трохи менше 2 тисяч гривень на місяць. Небагато, як для людини, що мала частку в юридичній компанії.До цього Ситник продав нерухомості на суму 216 тисяч гривень. Дружина минулого року заробила 113 тисяч гривень. Також родина Ситника володіє квартирою, земельною ділянкою і авто Hyundai Elantra 2012 року випуску.
Частина декларації Ситника, яку він надав членам конкурсної комісії
Члени конкурсної комісії НАБ Євген Ніщук і Євген Захаров в коментарі УП зазначили, що декларація Ситника у них питань не викликала. “Її ретельно перевіряли і у фіскальній службі”, — сказав Ніщук. До цього Захаров додав, що під час співбесіди Ситник зазначав, що у 2013-2014 році був на Майдані і мало займався адвокатською діяльністю.
В одному зі своїх інтерв’ю до призначення на посаду Ситник говорив, що серйозною перешкодою для роботи Бюро може стати заборона брати на роботи слідчих, які п’ять років працювали в слідчих органах.
“У Грузії набрали людей з вулиці, і вони усіх порвали. Але в Грузії, якщо говорити простою народною мовою усе робили “по беспределу”, — впевнений Ситник. — Ще мені говорять — тут на кого не покажи пальцем — усе корупціонери. Припустимо. Давайте усіх виведемо на Майдан і будемо розстрілювати. Тоді результат буде швидким, але сумніваюсь, що це наблизить нас до правової держави”.
Також негативно ставиться Ситник до ідеї брати на роботи до Антикорупційного Бюро молодих студентів.
“Дають пораду набрати студентів. Мовляв, вони що, “вишки Бойка” не побачать? Але питання в чому: побачити “вишки Бойко” можна, розстріл Майдану теж усі бачили. Тільки в суді нічого немає! Ті справи, що братиме на себе бюро, студенти не потягнуть”, — зазначив Ситник “Аргументам і фактам”.
Ще одне переконання Ситника — бюро має працювати виключно щодо чиновників нинішньої влади. Мовляв, справами колишніх чиновників варто займатися Генпрокуратурі або МВС.
