Чотири-десять років тюрми за одне натискання клавіші.
Саме таким може бути покарання для українців, які замовляють, купують, продають чи використовують останні технологічні "ноу-хау", що передбачають прихований запис.
Подібні речі в Україні належать до спеціальних технічних засобів — СТЗ — негласного отримання інформації, якими відповідно до законодавства заборонено користуватися звичайним громадянам.
Такі пристрої можуть застосовувати лише правоохоронці.
Тим часом від придбання забороненої речі з вмонтованою камерою чи мікрофоном ніхто не застрахований. Такий пристрій може бути навіть у дитячій іграшці. Відтак, її можуть визнати засобом негласного отримання інформації.
Більше того, від притягнення до відповідальності не застрахований навіть той, хто ніколи не купував СТЗ. Будь-хто з недругів може купити такий предмет в інтернеті, не відкриваючи особистих даних, і вказати потрібну поштову адресу. А далі — "співчуття" бравих хлопців із Служби безпеки, допити і суди.
Як відомо, незнання законів не звільняє від відповідальності. На жаль, це стосується і незнання абсурдних законів.
Криміналізація шпигунів
Блискучі показники затримання злочинців, які гралися із спецтехнікою, правоохоронці почали давати з літа 2010 року. Саме тоді Верховна рада ухвалила зміни до Кримінального кодексу, передбачивши криміналізацію купівлі-продажу та контрабанди СТЗ.
Ці зміни почали готувати ще 2008 року. За словами співрозмовників ЕП, до криміналізації цих порушень долучилися представники СБУ. Хоча, подейкують, ініціювали злощасні зміни керівники Київської регіональної митниці.
До прийняття відповідного закону до відповідальності могли притягнути лише за незаконне використання "шпигунських цяцьок".
Головний аргумент авторів цієї законодавчої новели — вдосконалення правового режиму захисту основних прав і свобод людини. На думку чиновників, це дозволить убезпечити громадян від втручання у їх приватне життя.
Тепер Служба безпеки не втомлюється повідомляти про нові факти затримки контрабандистів з СТЗ та вилучення спеціальних пристроїв з цивільного обігу.
Лише у 2011 році, за даними СБУ, у населення було вилучено більше 1,5 тис таких пристроїв. У 2012 році заборонених знарядь правоохоронці вилучили уже 2 тис та затримали сто правопорушників. Однак ці показники зростають, і в 2013 році, скоріше за все, будуть встановлені нові рекорди.
Фото sulit.com.ph
В Генпрокуратурі у квітні прозвітували, що у 2013 році було зареєстровано понад 600 проваджень за фактами незаконного придбання, збуту і контрабанди СТЗ.
До слова, масово замовляють у Китаї гаджети з шпигунськими відеокамерами жителі Донбасу. У 2012 році тут СБУ вилучила близько 230 заборонених пристроїв, а за весь 2011 рік — 50 одиниць.
Зрештою, це офіційна статистика. За словами співрозмовників ЕП, за тиждень митники затримують п'ять-сім посилок з підозрілими пристроями.
Загалом, ті, хто провинилися ризикують сидіти в тюрмі до скону віку. Для любителів технічних "примочок", дії яких підпадають під 359 статтю Кримінального кодексу — придбання, зберігання і реалізація СТЗ — все може закінчитися позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Максимальне покарання можна отримати за злочин, скоєний організованою групою або якщо заподіяна істотна шкода. Мінімальна кара — штраф.
Якщо ж пристрої виявляють при перетині кордону, до вказаної статті буде додана стаття 201 КК, яка передбачає кримінальну відповідальність за переміщення через державний кордон України СТЗ та карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією предметів контрабанди.
Перспективи нерадісні. Це при тому, що переважно без 201 статті якраз не обходиться: майже всі "новинки" замовляються з-за кордону. Отже, мінімальним штрафом все, звісно, не закінчується.
У багатьох випадках за СТЗ українці отримують кілька років випробувального терміну, проте судимість нікуди не дівається. Умовним позбавленням волі карають і тих, хто замовив два-три пристрої, і тих, хто намагався завести десятки СТЗ.
Іграшки чи СТЗ
Тимчасом визначення поняття СТЗ є доволі суперечливим. Невинні забавки у вигляді ручок, окулярів чи ліхтариків з вмонтованими міні-камерами можуть бути ідентифіковані як "спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації". "Шпигунськими" можуть бути визнані будь-які побутові речі з відеокамерами.
Серед вилучених правоохоронцями пристроїв трапляються і досить оригінальні шпигунські конструкції. Наприклад, зовні респектабельний годинник насправді може бути аудіо-відео реєстратором з дуже непоганими характеристиками або GSM-мікрофон, закамуфльований під комп'ютерну мишку.
Українським фанатам Джеймса Бонда, які вирішили присвятити життя шпигунській справі, не завдасть багато клопоту замовити собі таку іграшку в інтернеті. ЕП знайшла такі товари в інтернеті за лічені секунди.
Багато з цих речей насправді не здатні нанести шкоду і явно не можуть вважатися високотехнологічним шпигунським знаряддям. У США, Китаї та інших країнах світу, крім Північної Кореї, авторучки вільно продаються і вважаються звичайною іграшкою-відеокамерою. Купити її може будь-хто за символічну суму.
В Україні ж за таку символічну суму можна купити ще і тюремний строк.
Хоча зараз увага світу прикута до нових форм-факторів, які можуть прийти на зміну телефонам, смартфонам і комп'ютерам: годинників-смартфонів або окулярів доповненої реальності, що підключаються до інтернету.
Українські користувачі не хочуть залишатися осторонь. Головні переваги нових розробок — мініатюрні розміри, висока якість відео- та звукозапису, непомітне носіння і потужна функціональність. Тож шанси потрапити під кримінал за продаж і використання в Україні, наприклад, Google Glass дуже високі.
Така заборона може стосуватися й інших новинок. Саме поняття СТЗ, яке служить основою для кваліфікації злочинів, настільки нечітке, що правоохоронці за великого бажання можуть завжди тлумачити його на свою користь.
"Спеціальні технічні засоби для зняття інформації з каналів зв'язку, інші засоби негласного отримання інформації — технічні, програмні, обладнання, апаратура, прилади, пристрої, препарати та інші вироби, призначені для негласного отримання інформації". Так описує заборонені гаджети СБУ у своєму наказі.
"Таке визначення неприйнятне на практиці, оскільки воно тавтологічне і повторює визначуване: засобами негласного отримання інформації є засоби, призначені для негласного отримання інформації", — каже юрист AstapovLawyers Олег Гринь.
Фото walyou.com
Під це визначення можна підвести що завгодно. До того ж, висновок про належність пристрою до категорії ЗТС надає Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз при СБУ.
Експерти СБУ керуються "Загальною методикою віднесення об'єктів до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації". Цей документ, начебто, дозволяє визначити й обґрунтувати необхідну й достатню сукупність технічних та якісних ознак, на підставі яких формулюється висновок експерта.
Втім, методика має гриф обмеження доступу і користуватися нею можуть тільки експерти СБУ. "Навіть якщо особа виявить бажання розібратися, чи підпадає технічний прилад, що продається в інтернеті, під визначення СТЗ, вона не зможе цього зробити", — пояснює Гринь.
Зате критерії вирізнення СТЗ є на сайті СБУ.
1. Відео та аудіозапис виконує пристрій у вигляді звичайного побутового предмета.
2. Мінімізовані розміри пристрою.
3. Конструктивна побудова засобу дозволяє здійснювати швидке та приховане розміщення об'єктів.
4. Відсутність індикації про режими роботи технічного засобу.
5. Маскування вхідного отвору для об'єктива мікротелекамери.
6. Маскування місцезнаходження акустичного отвору мікрофона.
Безумовною ознакою належності виробів до СТЗ є їх конструктивне виконання у закамуфльованому вигляді або у вигляді, яке передбачає їх камуфлювання.
Строк на замовлення
Уникнути відповідальності за покупку СТЗ неможливо. В суді в 99,9% випадків праві правоохоронці. Утім, буває, що справи не доходять до суду, якщо обвинувачені "стимулюють" "чекістів". Так часто буває, коли покупцями заборонених пристроїв виявляються діти.
Іноді правоохоронці і самі провокують громадян на скоєння злочину. Зокрема, не без допомоги її представників попалася на контрабанді СТЗ мешканка Львова, яка заробляє на життя поставкою до України товарів з Китаю, переважно біжутерії.
Погодившись на пропозицію невідомого їй бізнесмена, вона вирішила привезти до України інші товари — годинники, ручки, вішалки та брелоки з вбудованими відеокамерами. Бізнесмен виявися офіцером СБУ, тож львів'янку притягнули до відповідальності фактично за виконання завдання правоохоронця.
Подібні схеми можуть бути використані і для "вибивання" грошей в інших дрібних підприємців. Наприклад, на Одещині за схожим сценарієм "чекісти" обдирали власників аптечного бізнесу, підкидаючи їм підроблені рецепти.
Насправді, у випадку з СТЗ прецедентів вистачає навіть без провокацій. Через незнання законів люди замовляють "шпигунські" пристрої і навіть не здогадуються про наближення знайомства з хлопцями з СБУ.
Зазвичай таких необізнаних "приймають" у поштових відділеннях, коли ті приходять за посилкою з китайськими виробами і розписуються в отриманні. Рідше їх викликають до митного підрозділу, що здійснює митний контроль та оформлення міжнародних поштових відправлень.
Строк на замовлення
Уникнути відповідальності за покупку СТЗ неможливо. В суді в 99,9% випадків праві правоохоронці. Утім, буває, що справи не доходять до суду, якщо обвинувачені "стимулюють" "чекістів". Так часто буває, коли покупцями заборонених пристроїв виявляються діти.
Іноді правоохоронці і самі провокують громадян на скоєння злочину. Зокрема, не без допомоги її представників попалася на контрабанді СТЗ мешканка Львова, яка заробляє на життя поставкою до України товарів з Китаю, переважно біжутерії.
Погодившись на пропозицію невідомого їй бізнесмена, вона вирішила привезти до України інші товари — годинники, ручки, вішалки та брелоки з вбудованими відеокамерами. Бізнесмен виявися офіцером СБУ, тож львів'янку притягнули до відповідальності фактично за виконання завдання правоохоронця.
Подібні схеми можуть бути використані і для "вибивання" грошей в інших дрібних підприємців. Наприклад, на Одещині за схожим сценарієм "чекісти" обдирали власників аптечного бізнесу, підкидаючи їм підроблені рецепти.
Насправді, у випадку з СТЗ прецедентів вистачає навіть без провокацій. Через незнання законів люди замовляють "шпигунські" пристрої і навіть не здогадуються про наближення знайомства з хлопцями з СБУ.
Зазвичай таких необізнаних "приймають" у поштових відділеннях, коли ті приходять за посилкою з китайськими виробами і розписуються в отриманні. Рідше їх викликають до митного підрозділу, що здійснює митний контроль та оформлення міжнародних поштових відправлень.
"Я б радив усім проявляти пильність та не отримувати посилки, які ви не замовляли. Якщо когось і впіймали на отриманні посилки, яку він не замовляв, то проблеми цієї особи скоріш будуть пов'язані з намаганням отримати те, що їй не належить. Як відомо, жадібність до добра не доводить", — попереджає партнер адвокатського об'єднання "Хасін та Дроздовський" Любомир Дроздовський.
Замість висновку
Сьогодні платники податків оплачують утримання СБУ, МВС та прокуратури. Усі разом ці установи з'їдять у 2013 році більше 22 млрд грн. І за це населення отримає "щедру віддяку" — бездіяльність під час побиття журналістів та арешти активістів за "образливі" для Віктора Януковича плакати.
Криміналізація порушень, пов'язаних з СТЗ, — з тієї ж серії. Навіщо застосовувати позбавлення волі для звичайних громадян, які хоч і вирішали погратися в шпигунів, але своїми діями не спричинили нікому жодної шкоди?
"Стаття 359 Кримінального кодексу є відлунням державної параної, що полонила Радянський союз. У ті часи вдома заборонялося мати друкарську машинку, а ті, кому її мати дозволялося, мусили зареєструвати її у "відповідних органах". Сьогодні, коли кожен мобільний телефон є багатофункціональним "спеціальним технічним засобом негласного отримання інформації", існування таких статей вказує на "державну шизофренію", — наголошує Дроздовський.
За його словами, відповідальність за такі дії могла б охоплюватися складом адміністративного правопорушення, бо вони не є суспільно небезпечними.
