1 лютого прес-служба Міністерства оборони поширила заяву заступника міністра Олександра Олійника, який розповів про плани звільнити Збройні сили від невластивих їм функцій.
Це ж туманне формулювання передбачає "звільнення" Міноборони від зайвої інфраструктури та надлишкового майна.
Це ж туманне формулювання передбачає "звільнення" Міноборони від зайвої інфраструктури та надлишкового майна.
Зокрема, Олійник стверджував, що у 2013 році військове відомство планує завершити роботу з врегулювання на законодавчому рівні механізму реалізації військової нерухомості. Разом із земельними ділянками, на яких вона розташована.
"Це дасть можливість протягом двох-трьох років отримати додаткові надходження до держбюджету — до 6 млрд грн", — наголосив чиновник.
Власне, про майбутній розпродаж військового майна експерти попереджали ще з моменту призначення на посаду глави відомства в кінці грудня 2012 року Павла Лебедєва. Тут варто нагадати про історію цієї людини.
Нинішній міністр служив у війську ще за часів СРСР. Лебедєв закінчив Ярославське вище військове фінансове училище та у 1984-1992 роках служив у Чернівецькому гарнізоні заступником та начальником фінансової служби різних військових частин. А потім пішов у бізнес.
У 2000-х роках Лебедєв був тісно пов'язаний з непублічним "донецьким" олігархом Леонідом Юрушевим. Останнього часто згадують у зв'язку з прізвищем покійного Ахатя Брагіна, більш відомого як "Алік Грек".
Однак "вотчиною" нинішнього міністра є Севастополь. З Лебедєвим пов'язують низку девелоперських проектів у Криму, зокрема, аквапарк "Зурбаган" та готель "Аквамарин". Більше того, розповідають, що міністр мав певне відношення до кримських проектів старшого сина президента Олександра Януковича.
Очевидно, такий комплекс факторів зіграв свою роль при виборі Віктором Януковичем міністра оборони в уряді його "Сім'ї". Фінансово-девелоперське спрямування Лебедєва недвозначно вказувало на найближче майбутнє армії.
Ще на початку 2013 року джерела ЕП стверджували: Збройні сили отримали вказівку терміново визначити нерухомість, техніку і майно, які будуть виставлені на продаж.
Тепер Міноборони активно працює над тим, щоб підвести під цей грандіозний ярмарок нормативну базу. В розпорядженні ЕП опинилися копії низки урядових документів, розроблених військових відомством, які покликані стати такою базою.
Ці документи свідчать: одним із першочергових завдань є продаж земель Міноборони.
Земельний порядок
Найближчим часом на засіданні Кабміну повинен бути розглянутий "Порядок відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних сил і Державної спеціальної служби транспорту".
Проектом урядової постанови про затвердження цього порядку передбачається, що Міноборони та адміністрація Держспецтрансслужби повинні подати до Кабміну для затвердження перелік земельних ділянок для реалізації та відчуження.
У разі затвердження документу він повинен набрати чинності з 1 серпня 2013 року.
Відповідь про ціну питання дає пояснювальна записка, підписана Лебедєвим.
"За час реформування у Збройних силах утворилося 411 надлишкових військових містечок, на яких розташовано понад 7 тис будівель і споруд. Зазначені об'єкти тривалий час не використовуються в інтересах Збройних сил та не плануються до подальшого використання, на їх утримання витрачаються кошти держбюджету. До кінця року планується вивільнення ще 214 містечок", — зазначив чиновник.
"Натомість, відчуження зазначених об'єктів надасть можливість отримати додаткові надходження до державного бюджету протягом 2013-2017 років у сумі від 6 до 9 млрд грн", — стверджує Лебедєв.
Текст самого порядку містить 28 пунктів.
Багато цікавої інформації містить експертний висновок до проектів Міноборони, підписаний начальником урядового управління експертизи у сфері безпеки та оборони та погоджений з міністром Кабінету міністрів Оленою Лукаш.
"Земельні ділянки, що належать до земель оборони, та об'єкти нерухомого майна є єдиним матеріальним ресурсом, кошти від реалізації якого Міноборони вважає головним джерелом покриття видатків для реалізації положень держпрограми реформування та розвитку Збройних сил", — сказано у висновку.
У перекладі на людську мову це означає, що українська армія може розвиватися лише за рахунок розпродажу власного майна. Інших грошей в української держави для власного війська, очевидно, не передбачається.
Не менш цікаво почитати можливі ускладнення і ризики у процесі реалізації запропонованого військовими документа.
Зокрема, у документі зазначено, що загальна орієнтовна площа земельних ділянок, які не передбачаються для користування армією, — 45 тис га. З них під об'єктами нерухомості — 9,5 тис га.
"Таким чином, основним об'єктом продажу є земельні ділянки, розпорядження якими здійснюють місцеві державні адміністрації, і на яких відсутні об'єкти нерухомості, управління якими здійснюють Збройні сили. Проте проект не погоджений з місцевими держадміністраціями", — наголошується у висновку.
Експерти також ставлять під сумнів наміри Міноборони виручити за землі 6-9 млрд грн. Зазначається, що військове відомство не надало відповідні розрахунки.
"Така позиція суперечить положенням проекту акту, якими передбачено фінансування заходів, пов'язаних з проведенням технічної інвентаризації та держреєстрації прав власності за рахунок коштів організаторів торгів — державних адміністрацій разом з Міноборони та Держспецтрансслужбою", — йдеться у документі.
"Реалізація проекту акта не позбавляє Міноборони та адміністрацію Держспецтрансслужби необхідності витрачати кошти на утримання та охорону нерухомого майна і земель (потреба в коштах тільки на охорону вивільнених 411 військових містечок становить майже 200 млн грн на рік без урахування витрат на сплату комунальних послуг та утримання персоналу)", — йдеться у документі.
"Швидке отримання надходжень до загального фонду від продажу нерухомого військового майна та земельних ділянок, що належать до земель оборони, є сумнівним, оскільки реалізація проекту постанови потребуватиме значного часу, необхідного для виготовлення землевпорядної документації, інвентаризації та оцінки майна і земель", — наголосили експерти.
Вони стверджують, що за таких умов "оперативно реалізовуватиметься лише незначна — високоліквідна частина, а продаж інших об'єктів нерухомості та земельних ділянок є проблематичним". Отже, таке майно і надалі тривалий час буде на утриманні Збройних сил.
З твердженнями урядових експертів важко не погодитися. Складається враження, що вся історія затівається для продажу найбільш ласих шматків військової нерухомості, а інший неліквід залишиться висіти мертвим тягарем на злиденній армії.
Чи дослухаються до них урядовці, які затверджуватимуть проект Лебедєва, — велике питання. Є інформація, що на військове майно і військову землю є багато серйозних претендентів, серед яких почесне місце посідає президентська "Сім'я".
Військові містечка з підведеними комунікаціями часто розташовані у місцях, де вигідно збудувати, наприклад, черговий бізнес-центр.
Інша річ, що, за твердженнями інформованих людей, сам міністр оборони не горить бажанням запускати військовий ярмарок. Адже переплачувати за "армійський непотріб" ніхто не збирається, а отже, неможливо буде уникнути як мінімум "сірих" схем відчуження. А на кого "вішатимуть всіх собак" — здогадатися неважко.
Хай там як, та останнє, про що думають в цьому випадку, — про саме військо. Точніше, те, що від нього залишилося. Що зможе убезпечити Україну, коли спливе термін придатності останніх літаків і танків, — не знає ніхто.
Хоча, наприклад, видатки на утримання МВС збільшуються: бюджетом міліції передбачено 16 млрд грн. Перед виборами міліція витратила десятки державних мільйонів на нові кийки, бронежилети, турнікети, водомети... Втім, одним "Беркутом" і кийками довго не повоюєш. Із зовнішнім ворогом, звісно.
