Увечері 18 серпня у місті Біла Церква (Київська область) згорів цех харчових напівфабрикатів підприємства торговельної марки "Дригало".
Вогонь знищив покрівлю площею 450 кв. м, виробничі приміщення третього поверху, пошкоджено обладнання, частково зруйновано перший та другий поверхи будівлі. Фактично, це половина фабрики, підсумувала її керівник Людмила Дригало. За її словами, збитки становлять близько трьох мільйонів доларів. Звичайно, успішні й відомі підприємства просто так не займаються. Переконана у цьому й Людмила Дригало, у якої є власна думка з приводу того, чому запалили фабрику. “За офіційною версією, займання сталося через те, що на дах потрапив якийсь китайський ліхтарик”, — каже Людмила Борисівна. Проте сама бізнесвумен не вірить у такий сценарій. “Днями проводився експеримент. Брали частину покриття даху, на ньому запалювали точно такий ліхтарик і... нічого не загорілося! Тоді як під час пожежі за п’ять хвилин зайнявся увесь дах. Пожежа була дуже велика. Приїхали вісім чи дев’ять машин. Погасити вогонь змогли лише за три години”, — пояснює керівник.
Утім, Білоцерківське Головне управління МВС України в Київській області ще розбирається у тому, що стало справжньою причиною пожежі: недбалість чи підпал. Зокрема, порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України (порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки). Контролювати це резонансне розслідування пообіцяла прокуратура Київської області. Тож остаточну офіційну версію оприлюднять згодом.
Тим часом Людмила Дригало переконана, що пожежа — це розправа за те, що вона висунула свою кандидатуру в кандидати в народні депутати України у білоцерківському міському виборчому окрузі. “Два тижні тому до мене підходили невідомі люди, які пропонували мені зняти свою кандидатуру й залишити передвиборну кампанію. Я не погодилася. Вони натякали, що ви, мовляв, стільки років створювали своє підприємство і вам, певне, не захочеться його загубити. Усі ці заяви я, на жаль, сприйняла несерйозно. Як результат — велика частина фабрики згоріла”, — зізнається Людмила Борисівна. Проте, попри погрози, вона обіцяє продовжити політичну боротьбу й знімати свою кандидатуру не збирається.
На запитання, чи, бува, не “колеги по цеху” вирішили у такий спосіб прибрати з дороги її підприємство, пані Людмила запевнила, що ні: “Ми перебуваємо в одній асоціації — морозива та заморожених продуктів. Усі одне одного знаємо й навіть співпрацюємо. Більше того, між нами й конкуренції як такої не існує”. Підтверджуючи свої слова, вона розповіла, що вже має домовленості з колегами по бізнесу про оренду обладнання, яке вони використовують не повністю.
Щодо підприємства, то керівник пообіцяла не скорочувати через пожежу штат. Єдине, чим доведеться пожертвувати найближчим часом — це благодійністю. “Раніше наше підприємство частину прибутку постійно спрямовувало на соціальну допомогу. Ми сприяли роботі спортивних секцій, були меценатами багатьох заходів, що відбувалися у Білій Церкві, відкрили кілька соціальних магазинів та аптек”, — розповіла директор. Тепер усі виручені кошти спрямовуватимемо на відновлення виробництва. Загалом Людмила Дригало впевнена, що за якийсь час фабрика знову запрацює на повну потужність. Прикро лише те, що багаторічна робота багатьох десятків людей за незрозумілих обставин зійшла нанівець.
