На початку цього тижня в інтернеті з'явилася цікава інформація про проблеми у "государевому гаражі" на вулиці Банковій.
Нібито одного ранку на автобазі Державного управління справами не завелися елітні “Мерседеси” Адміністрації президента Віктора Януковича.
Як зазначалося, з баків автомобілів відібрали пробу, дослідження якої виявило у залитому пальному газоконденсат і метанол.
Людською мовою це означає, що в президентські машини залили низькопробну “бодягу”.
Матеріал з цього приводу був розміщений на сайті видання “НафтоРинок”.
Автором тексту зазначений Сергій Цибулько.
Звісно, така непересічна подія у головному гаражі країни мала надихнути на роздуми над проблемою “бодяги”, яку в Україні заливають шаленими обсягами.
У опублікованому матеріалі зазначається, що 6 серпня представники Міненерго, Мінекономіки, Державної екологічної інспекції та інших поважних установ мали подати в Адміністрацію пропозиції щодо боротьби з цим явищем.
“Сторони поспішали уникнути відповідальності за безконтрольний ринок нафтопродуктів в Україні і нагадали один одному, чому не варто чекати дива як мінімум до кінця поточного року”, — йдеться у статті.
За даними сайту, пролунало кілька пропозицій, зокрема, від Міненерговугілля, але до конкретики справа не дійшла. Як написав автор, “побалакали та розійшлися”.
Однак журналіста зацікавило, хто ж залив поганий бензин в машини Януковича. Нібито ніхто з обізнаних людей не наважився назвати “щасливчика”.
Розглядався варіант, що водій “лівачив” та, заїхавши на випадкову заправку, нарвався на “бодягу”. Цю версію відкинули через твердження джерела видання про кілька постраждалих автомобілів.
Відтак журналісти провели власне розслідування, щоб визначити постачальників бензину у президентський гараж у 2012 році. Вони навіть намалювали діаграму, де найбільший червоний шматок дістався ТОВ “Золотий екватор”.
Загалом, результати наступні: ТОВ “Золотий екватор” поставило адміністрації пального на 6,35 млн грн, ТОВ “Ю.С.А.” — на 3,21 млн грн, ТОВ “Карпатойл” та ТОВ “Рось-1” — на 1,62 млн грн.
Далі у публікації сказано наступне.
“Можливо, варто було б очікувати не тільки “публічної прочуханки” для винних через пресу, а й, в кращих традиціях нашого часу, як відплата за завдані збитки “старшим товаришам”, купу проблем паливному бізнесменові. Серед популярних заходів, наприклад, — маски-шоу від силовиків.
В цьому випадку переможцям останнього, акцептованого 25 травня 2012 року тендера на поставку на автобазу ДУСі в червні-грудні 2012 року 383 тис літрів бензину і 25 тис літрів дизельного пального звикати не доведеться.
Обидві компанії — ТОВ “Золотий екватор” (”Континіум” Ігоря Єремєєва і Степана Івахіва) і ТОВ “Карт ойл ЛТД” і “Рось” (братів Анатолія та Володимира Семиногів) — вже кошмарили силовики в кінці минулого року.
На горіхи могло б дістатися і ТОВ “Ю.С.А.”, яке, згідно з відкритим тендером, поставляло для Адміністрації президента з початку квітня бензин А-92, А-98 і ДП. Компанія на столичному ринку також відома за своїми сателітами — фірмами “Октан”, “Нафта-комерц” і “КАНТ”.
Перераховані компанії спеціалізуються на постачанні пального для держкомпаній з відвантаженням переважно з бориспільської нафтобази.
Звичайно, є величезне бажання через цю публікацію домогтися хоча б малого: виявити і затаврувати за допомогою ЗМІ порушника. А ще краще — зробити подібні публікації “чорних списків” нормою за допомогою збільшення кількості раптових перевірок на АЗС і нафтобазах”.
Все б у цій статті добре. Новина справді резонансна: в “Мерседеси” Януковича залили “бодягу”. Однак є дві цікаві обставини.
Перша — в інтернеті вдалося знайти лише дві публікації журналіста Сергія Цибулька. Ця і ще одна, про “Укртранснафту”, що вийшла в тому ж “НафтоРинку 6 серпня 2012 року. І раптом цим прізвищем підписується текст, побудований на сенсаційному “зливі” інформації про “Мерседеси” президента.
Друга — більш ґрунтовна. Журнал “НафтоРинок” видає ТОВ “УкрПетролКонсалтинг”. Його засновниками були Микола Чернецький і багаторічний прес-секретар та соратник міністра енергетики Юрія Бойка Костянтин Бородін.
Цікаво, що у лютому 2011 року державна компанія “Укртрансгаз” укладала угоду з “УкрПетролКонсалтинг” на послуги з підготовки, друкування та доставки журналу “Трубопровідний транспорт”. Сума угоди тоді становила 367 тис грн.
Знаючи реалії українського життя, цілком логічно здивуватися: як же інформація про проблеми на автобазі Адміністрації президента з'явилася у виданні, що контролюється людьми такого видатного члена Партії регіонів як Юрій Бойко?
Він, до речі, є одним з очільників так званої групи “Росукренерго”, духовним лідером якої є Дмитро Фірташ. Туди ж входить і керівник АП Сергій Льовочкін.
Навіщо було витягати цю історію на світ Божий? Єдине логічне пояснення міститься в переліку компаній, що поставляли бензин президентський адміністрації. Це ім'я Ігоря Єремєєва, з яким Фірташ не перший місяць веде війну.
Спочатку проблемою стала історія з банком “Надра”, акціонером якого у “дофірташівські” часи був волинський олігарх. Тоді за ініціативою нової адміністрації банку навіть порушувалися кримінальні справи за фактами виведення чималих коштів з фінустанови.
А в кінці 2011 року, за часів головування у СБУ ще одного члена групи “Росукренерго” Валерія Хорошковського, спецслужба зацікавилася поставками пального “Укрзалізниці” компаніями Єремєєва. Джерела стверджували, що Фірташ намагався відібрати у Єремєєва мережу автозаправок WOG.
Звісно, таке пояснення є лише припущенням. Однак якщо воно точне, можна стверджувати, що олігархи та владні групи у своїх війнах уже почали публічно використовувати ім'я самого “папи”.
