Головною новиною медіаринку минулого тижня став візит до офісу ТВі податкової, яка, в рамках справи проти гендиректора Миколи Княжицького, провела там виїмку архіву документів за чотири роки. УНІАН звернувся до пана Княжицького за його коментарями та баченням ситуації.
- Здається, "наїзди" на ТВі мають таку собі сезонну циклічність. Влітку 2010 року у вашого телеканалу забирають частоти. Влітку 2011 році Нацрада розподіляє цифрові частоти та при цьому залишає за бортом Тві. Влітку 2012 року до вас приходить податкова та на вас особисто заводять справу. Чому це все відбувається саме літом?
- Це — не циклічність, це — постійний процес. Просто загострення відбувається влітку. Його ініціатори, які намагаються на нас тиснути, розраховують, що влітку в країні менша соціальна та політична активність. Влітку в місті значно менше народних депутатів, які можуть надати нам політичний захист. Хоча завтра буде збиратися комітет свободи слова Верховної Ради, і ми вдячні, що вони будуть розглядати наше питання.
- Я читала в медіа хроніку виїмки документів. Чи залишилося щось за кадром? Вам дзвонили, вас попереджали про те, що вам слід бути лояльнішими до влади?
- Зараз — ні. Раніше була історія, невдовзі, як ми отримали частоти, в нас захотіли їх забрати та пропонували віддати частку каналу або продати його повністю. А зараз нам ніхто нічого не пропонує. Бо знають, що пропонувати нема сенсу, оскільки ми керуємося принципами. У нас немає цензури. У нас навіть розбіжності у поглядах на ті чи інші матеріали в середині редакції виникають вже після того, як матеріал виходить. У нас немає джинси. Так, ми продаємо рекламу, ми можемо виробляти комерційні програми на замовлення, про що завжди попереджаємо глядачів (бо, комерційний канал повинен заробляти гроші). Але ми ніколи не робимо таким чином, щоб показати щось глядачам і не попереджати глядача, що це є на правах реклами.
- Ваші юристи оприлюднили рішення суду від 25 червня — про те, що скасовані всі рішення та повідомлення, на підставі яких було порушено кримінальну справу проти ТВі. А вже 12 липня до вас в офіс прийшли податківці. Як кореспондується рішення суду із новим "наїздом"?
- Податкова діє не в межах закону або логіки. Вона діє в межах політичного замовлення, яке вона виконує.
- Хто є замовником?
- Ми володіємо цією інформацією, але проводимо розслідування, тож я не хотів говорити про це завчасно. Те, що це — політичне замовлення, у мене сумнівів немає.
- Однак, вас звинувачують у тому, що ви ухиляєтеся від сплати податків…
- Абсурд полягає в тому, що не ми винні державі, а держава винна нам. Цей податковий кредит (що фігурує у справі Княжицького, — УНІАН) виник, коли ми купували обладнання. Тоді держава відмовилася нам повертати ПДВ, хоча обіцяли, що будуть повертати і Азаров клянеться, коли розповідає, як гарно він повертає ПДВ. Частину держава повернула нам через податковий кредит, а частину залишилася нам винна. Є така бандитська приказка: всім кому винен — пробачаю... А, оскільки ми живемо в бандитській державі, то це дещо трансформується: всім, кому винен — не пробачаю…
- Скажіть, зараз по телебаченню йде така смішна реклама цифрового формату ТБ. Бігає пенсіонерка, вмикає цифровий пристрій, блискавично отримує сигнал телебачення у цифровому форматі. Мовляв, усе так просто, підключайся. Серед журналістів популярний такий жарт — продовження реклами: тепер пенсіонери споживатимуть пропаганду (на державних каналах) і в цифровому форматі. Вам цифрову ліцензію не дали, ви намагалися її відвоювати?
- Звичайно, ми намагалися. Нам не дали ліцензію, ми програли у судових суперечках. І такий результат був очевидним. З якою метою в Україні вводиться цифровий формат? У нас це — шлях до повної монополізації телерадіопростору. Цифрові ліцензії надали існуючим відомим медіа-групам і ще одній (не такій великій та відомій, — УНІАН), яку пов'язують із родиною президента. А Нацрада на минулому тижні прийняла рішення, що в соціальних мережах в кабельних пакетах згадані канали мають бути обов'язково, а інші там просто не помістяться. Готується рішення про заборону супутникового мовлення у незакодованому вигляді і робиться це із метою повної політичної та комерційної монополії на цьому ринку. Вони хочуть повністю контролювати телевізійний простір. Якщо в Європі цифровий формат вводиться заради розширення розмаїття та демонополізації простору, то у нашому випадку цілі — протилежні.
- Як далі плануєте боротись?
- Ми хочемо робити бізнес за тими правилами, які діють в європейських країнах.
Звичайно, ми вступаємо в конфлікт із системою, яка існує в країні. Або поступово ця система буде змінюватися, наближуватися до європейської та ми зможемо розвиватися, або ця система буде примушувати нас прийняти її правила гри. І оскільки ми цього робити не хочемо, це буде мати сумні наслідки...
- А кримінальна справа проти вас дуже тисне на мізки, ви думаєте про її судову перспективу?
- Я не можу говорити про судову перспективу цієї справи, бо ми живемо в неправовій державі. А на мізки не тисне, бо я знав, чим я займаюся, на що я йду. Я, звичайно, жахаюся нахабству тих людей, які це ініціюють і співчуваю тим людям, які змушені виконувати такі абсолютно незаконні речі, тому що вони і своє майбутнє ставлять під питання. Бо ми все одно побудуємо нормальну країну, і ці люди не будуть мати жодної перспективи в ній, їх не будуть пускати в країни ЄС. Коли виконавці ставлять свої прізвища під порушеними такого штибу кримінальними справами, то вони повинні це для себе розуміти. Можливо, вони цього не усвідомлюють. Але, може ще усвідомлять, і тоді ми зможемо нормальне суспільство побудувати, якщо ці люди переоцінять свої дії.
- Скажіть, а як довго, по-вашому, буде зберігатися суттєвий вплив телебачення на політичний процес, на виборчі кампанії? Можливо, якщо Інтернет, як постачальник новин, зменшуватиме роль телебачення, — відповідно, зменшиться тиск на ТБ?
- Поки що всюди в світі телебачення дивиться багато людей. В Україні 50% населення дістає інформацію з телебачення. Звичайно, Інтернет грає велику роль. Але в демократичних країнах і Інтернет, і телебачення розвиваються демократично. А в недемократичних країнах контролюють і телебачення, і Інтернет. Якщо зараз буде повністю контрольованим телебачення, то наступним кроком буде встановлення контролю над Інтернетом, і вже зараз подібні законопроекти є в Верховній Раді.
