Незалежно від підсумків прем'єріади Юлії Тимошенко доведеться домовлятися з кимось з основних політичних гравців. Образ "непереможної воїтельки за справедливість" гарний під час виборчої кампанії, але сьогодні Юлії Володимирівні як ніколи потрібний перепочинок.
Юлія Тимошенко залишається в першій трійці українських політиків вже декілька років, і з вересня 2005 року настирливо бореться за можливість повернутися в прем'єрський кабінет, де на неї чекає персональна розкладачка. Якщо говорити серйозно, то Юлія Володимирівна переконливо довела, що здатна не тільки працювати в опозиції, але і управляти президентською волею. Від лізингового використання "Нашої України" в минулому скликанні лідер БЮТ граючи перейшла до вмілого зачарування і приручення лідерів пропрезидентського блоку в нинішньому. Сьогодні вже пізно говорити про загрозу поглинання пропрезидентської сили "сердечниками" — цей сумний для Ющенка і Балоги факт вже відбувся. Питання тільки в тому, скільки "нунсиків" леді Ю відмовиться приєднувати до своєї численної свити, провівши серед них природний відбір.
Втім, найближчим часом Тимошенко дотримуватиметься деякої політичної пристойності. Прем'єрський портфель дається їй надзвичайно складно, в порівнянні з двома виборчими кампаніями — це титанічні зусилля. Не зірватися завчасно, не реагувати на провокації, не відступати перед складнощами — серйозні випробування навіть для такого сильного політика, як Юлія Володимирівна. Видно, їй буде потрібен невеликий перепочинок, який буде пов'язаний з чищенням лав і передстартовою підготовкою напередодні президентської кампанії.
Сьогодні цілком очевидно, що виконати зобов'язання перед інвесторами її політичної активності Юлія Володимирівна найближчим часом не зможе. Для цього немає ні ресурсів, ні відповідної політичної кон'юнктури. Тому саме час відокремити зерно від полови, показавши одним, що вже надана послуга нічого не коштує, а іншим — виписавши повноцінний вексель на випадок обрання Президентом. Тоді — і це розуміють обидві сторони — відмовитися від зобов'язань унаслідок змови темних сил буде неможливо. Найбільш нетямущим пару слів відточеним пасторським шепотом скаже Олександр Турчинов, в "комісарській" шкірянці від Zilli.
Для наведення ладу в своєму економічному обозі Юлії Тимошенко потрібен перепочинок у відносинах з політичними опонентами — війна на два фронти валила з ніг і не таких гігантів духу. В даному випадку ідеться швидше про негласне перемир'я з Ринатом Ахметовим, оскільки Віктора Ющенка (навіть з довіском у вигляді Балоги) на Турівській серйозно не сприймають, а Віктора Януковича вважають негідним уваги "серцевого" вождя. На руку Юлії Володимирівні той факт, що в українському політикумі існує стійка думка, що Тимошенко домовлятися не вміє/не хоче/не збирається. Зате діалог з Ринатом Леонідовичем допоможе Юлії Володимирівні прикрити тили і перейнятися вирішенням важливих питань.
Найголовніше — розбудова партії, здатної підтримати Тимошенко на президентських виборах. Поки незрозуміло, витягнуть з політологічної комори ідею солідарізму, чи консолідувати соратників леді Ю буде якась інша синтетична ідеологія. Головне — партії матиме харизматичного лідера, якому готові поклонятися сотні тисяч прихильників. Досвідчені орговики Вінський і Турчинов будуть вимушені подолати суперечності ради існуючої високої мети — сколочування політичної структури, здатної піднятися над БЮТ і стати першим ступенем для виведення лідера на президентську орбіту. Завдання здається простим лише на перший погляд, адже успішного досвіду створення реально діючої партії влади в незалежній Україні поки ні в кого немає. І далеко не факт, що харизматична Тимошенко зможе, за деякий час, спертися на масштабну платформу.
До того ж, перед лідером "сердечників" вимальовується необхідність впритул взятися до зовнішньополітичної багатовекторності. З одного боку, Юлія Володимирівна може скористатися періодом формальної зміни влади в Кремлі, щоб отримати (хай і незначні) дивіденди. Її боротьба проти компанії "РосУкрЕнерго" якщо і завершиться успіхом, то винятково внаслідок прихильності до цієї ідеї з боку "Газпрому". З іншого боку, Тимошенко необхідно відточувати свій світлий образ на Заході, з прицілом на майбутнє президентство. І якщо в першому складі її кабінету був "віце-прем'єр з коментарів" Микола Томенко, то сьогодні заступником прем'єра стане досвідчений Григорій Немиря, котрий володіє численними контактами в західній еліті — своєрідне персональне МЗС леді Ю. Ему належить роздавати "правильні сигнали" у напрямі столиць західної демократії.
Одним з ключових досягнень Юлії Тимошенко є наявність у неї команди, здатної виводити свого лідера на пік форми в потрібні моменти. Після завершення прем'єріади Юлії Володимирівні знадобиться відпочинок, на час якого доведеться відмовитися від надривних ноток в публічних виступах і піти на поступки, розіграти юліанський гамбіт, здатний дати свої плоди буквально наступного року. Лідера БЮТ називають зразковим тактиком, але цього разу від неї вимагається стратегічне мислення. Найближчий рік продемонструє, наскільки обгрунтовані президентські претензії Юлії Тимошенко. Адже сьогодні ніхто не мислить іншого варіанту розвитку подій, як спроба Юлії Володимирівни стати лідером всієї України.
