Медіа-підприємство має право створити власний "Перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю".
Цивільний кодекс України визначає, що комерційна таємниця — це інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних наявним обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Складне визначення, яке, на думку автора, може зводитися до наступних основних ознак.
Про бажання журналіста або іншого творчого працівника друкованих чи аудіовізуальних ЗМІ отримати "свіженьку" інформацію ми вже писали. Говорили також і про заборони, встановлені законодавством на збирання, зберігання і поширення окремих видів інформації з обмеженим доступом: таємної чи конфіденційної. Сьогодні звернімо увагу на можливості ЗМІ мати власну таємну інформацію, а саме комерційну таємницю.
Виходячи із Закону "Про інформацію", Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відмінностями комерційної інформації з обмеженим доступом від будь-якої іншої є те, що вона:
- є власністю ЗМІ, має матеріальну (комерційну) цінність, її витік може завдати йому матеріальну шкоду, у зв’язку з цим ЗМІ здійснює заходи з її захисту;
- не є державною таємницею і не захищена авторським та патентним правом — є товаром, має ціну, вартість;
- позначена обмежувальним грифом ЗМІ, наприклад "Комерційна таємниця ЗМІ "Х";
- не може, у відповідності з законодавством України, приховувати негативну сторону діяльності підприємства, здатну завдати шкоди суспільству.
З цих причин як комерційну таємницю доцільно захищати лише конкурентоспроможну інформацію (наукові ідеї, нові технології, послуги тощо), яка може принести прибуток.
Відповідно до нашого законодавства, комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які, відповідно до закону, не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.
Визначення відомостей, які складають комерційну таємницю ЗМІ, припускає перш за все проведення аналізу всієї вказаної вище діяльності ЗМІ для визначення, конкурентоспроможної продукції, нових технологій тощо. При проведенні аналізу важливо врахувати перспективи розвитку ЗМІ. Таку роботу здійснюватимуть керівники відділів чи інших структурних підрозділів ЗМІ.
За результатами аналізу керівники зазначених підрозділів визначають категорію відомостей, які можуть бути класифіковані як "комерційна таємниця" та прораховують можливий розмір збитків, які може понести ЗМІ у разі витоку цих відомостей. Проблема визначення таких відомостей потребує аналізу великого обсягу різнорідної інформації про напрямки та види діяльності ЗМІ, його структуру, а також конкурентів. У зв’язку з цим від об’єктивного, чіткого та своєчасного визначення предмету захисту залежить збереженість важливої для ЗМІ комерційної таємниці.
При визначенні відомостей, які складають комерційну таємницю ЗМІ, необхідно керуватися наступними критеріями.
1. Нові види інформаційної продукції повинні мати дійсну або потенційну цінність. Вміщені в них відомості повинні мати не тільки загальні показники своєї виключної важливості, але й володіти відносними показниками конкурентоспроможності.
2. Не потребують додаткового захисту і не можуть бути віднесені до комерційної таємниці відомості, які є державними секретами, або захищені патентним або авторським правом.
3. До комерційної таємниці можуть бути віднесені результати технічних досліджень, які при впровадженні їх у виробництво підвищують конкурентоспроможність продукції (статей, випусків тощо), що реалізується ЗМІ.
4. У відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993 року № 611 "Про перелік відомостей, які не складають комерційну таємницю", не можна відносити до комерційної таємниці:
- установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;
- інформацію за всіма встановленими формами державної звітності;
- дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов’язкових платежів;
- відомості про чисельність і склад працівників, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;
- документи про сплату податків і обов’язкових платежів;
- інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров’ю, а також інші порушення законодавства України та обсяги заподіяних при цьому збитків;
- документи про платоспроможність;
- відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об’єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;
- відомості, що, відповідно до чинного законодавства, підлягають оголошенню.
Відповідно до зазначеної Постановою, ЗМІ зобов’язані надавати ці відомості органам державної виконавчої влади, контролюючим та правоохоронним органам, іншим юридичним особам згідно з діючим законодавством за їх вимогою.
Для створення системи захисту комерційної таємниці ЗМІ доцільно здійснити кілька організаційних заходів?
1. Затвердити Методику визначення відомостей, які складають комерційну таємницю ЗМІ.
2. Затвердити форму Службової записки про включення інформації до "Переліку відомостей, які складають комерційну таємницю ЗМІ".
3. Створити постійно діючу комісію з комерційної таємниці ЗМІ у складі: голова комісії, члени комісії — як правило, керівники структурних підрозділів.
4. Уповноваженій особі варто організувати і провести лекцію з питань збереження комерційної таємниці (із залученням компетентних фахівців).
5. Встановити термін, протягом якого керівники відділів (інших підрозділів) мають подати до постійно діючої комісії службові записки про включення інформації до "Переліку відомостей, які складають комерційну таємницю ЗМІ".
6. Розробити Положення про комерційну таємницю ЗМІ.
Нижче наводяться окремі рекомендаціїз підготовки та складання "Переліку відомостей, які становлять комерційну таємницю".
Перелік — це зведення конкретних відомостей комерційного характеру, які підлягають захисту, до нього можуть входити:
- маркетингова інформація;
- науково-технічна і технологічна інформація;
- ділова інформація, відомості про фінансовий стан діяльності ЗМІ (фінансова звітність, стан розрахунків із партнерами та клієнтами тощо), плани та обсяги реалізації інформаційної продукції, плани рекламної діяльності тощо;
- відомості про конкурентів, партнерів тощо.
Пропозиції про засекречування відомостей, які становлять комерційну таємницю, повинні надаватися до постійно діючої комісії з комерційної таємниці. У пропозиціях вказується найменування відомостей, їх коротка характеристика, обґрунтування включення до "комерційної таємниці", конкурентоспроможність, економічна користь, приблизний термін їх засекречення, джерело відомостей, що становитимуть комерційну таємницю, а також перелік осіб, яким повинен бути дозволений доступ до даних відомостей.
Далі такі відомості групуються за ознаками або видами виробничої та іншої діяльності, а комісія складає кінцевий варіант документу у вигляді "Переліку відомостей, які складають комерційну таємницю підприємства". Цей перелік доповідається керівникові ЗМІ, затверджується ним та запроваджується у дію наказом по ЗМІ, після чого доводиться безпосереднім виконавцям у частині, що їх стосується.
Якщо в процесі господарської та іншої діяльності виникає необхідність виділити нові відомості, які підлягають захисту, керівник структурного підрозділу ЗМІ подає до комісії матеріали у тому ж зазначеному вище порядку.
"Перелік відомостей, які становлять комерційну таємницю ЗМІ" є юридичним документом, що фіксує право ЗМІ на захист своїх комерційних секретів. Він дає право у встановленому законодавством України порядку (в тому числі через судові органи) вимагати відшкодування нанесених матеріальних збитків або упущеної вигоди у разі, якщо передбачені "Переліком" відомості, у порушення встановленого в ЗМІ порядку, були розголошені особою, якій вони були доручені, або втрачені чи передані конкурентам. Тому варто звернути увагу на цей механізм захисту цінної інформації ЗМІ від можливих посягань як внутрішніх, так і зовнішніх суб’єктів.
