Не в змозі прямим наскоком змінити голову Верховного суду, влада шукає обхідні маневри
Термін повноважень останнього нерегіонала у владі, очільника Верховного Cуду України Василя Онопенка, який працював на цій посаді від 2006 року, сплив 29 вересня. Тепер команда Віктора Януковича має шанс привести в його крісло свою людину. І навіть приготувала кілька варіантів.
Попри те, "взяття" цього державного органу буде для регіоналів нелегким. Онопенко вирішив висувати свою кандидатуру на другий термін; за інформацією джерела Тижня у ВСУ, він має підтримку більшості "верховних" суддів і може сподіватися на позитивний для себе результат.
Такий розвиток подій аж ніяк не задовольняє Адміністрацію президента. Отож, за інформацією нашого видання, регіонали розробляють нові стратегії "штурму" ВСУ. Як розповідають у парламентському комітеті з питань правосуддя, влада нині вдається до шантажу суддів: мовляв, якщо підтримаєте кандидатуру на посаду голови, яка влаштовує владу, — Верховному Суду повернуть обрізані судовою реформою повноваження. Проте, як прогнозує заступник голови комітету Юрій Кармазін, тиск на суддів може зміцнити позиції Онопенка.
КРІСЛО ДЛЯ СВОГО СЕРЕД СВОЇХ
Опозиційний голова ВСУ (Василя Онопенка вважають близьким до БЮТ, оскільки до роботи на своїй посаді він був народним депутатом від цієї політичної сили) давно не давав спокою команді Віктора Януковича. Особа очільника Верховного Суду стала головною причиною урізання його повноважень у ході судової реформи. Не обійшлось і без спроби позбутися головного судді раніше, ніж закінчиться термін його каденції. У березні 19 суддів ВСУ винесли на порядок денний питання про недовіру Онопенку. Мотивом таких дій стало те, що його діяльність начебто призвела до політизації органу. Але спроба вигнати голову провалилася: за недовіру йому проголосували 17 із 46 осіб, які брали участь у голосуванні.
Те, що по завершенні терміну повноважень Онопенка у влади знову виникли проблеми із просуванням на його посаду лояльної до біло-блакитних особи, остаточно стало зрозуміло наприкінці минулого місяця. Окружний адміністративний суд міста Києва заборонив Верховному Суду проводити пленум, призначений на 30 вересеня. Саме на ньому мали обирати нового голову. Мотивом такого рішення став позов судді ВСУ Миколи Пінчука про визнання бездіяльності держоргану. Суддя звинуватив установу на Пилипа Орлика в тому, що вона не повідомила його про запланований на 30 вересня пленум. Також Пінчук вимагає визнати протиправним березневе рішення пленуму ВСУ про заборону йому брати участь у голосуванні за недовіру Онопенку. Цей суддя, якого працевлаштували до Вищої кваліфікаційної комісії, як і його колега Ігор Самсін, котрий її очолив, були відсторонені від участі в пленумах Верховного Суду.
Читайте також: Верховенство права чи право верховенства
Нардепи — члени парламентського комітету з питань правосуддя, які не входять до ПР, побачили в рішенні Окружного суду політичний підтекст — труднощі із затвердженням на посаді голови ВСУ кандидата від влади. "Коли місцевий суд забороняє збиратися конституційним органам — це класична рейдерська схема. Як можна заборонити пленум, коли в законодавстві зазначено, що він повинен відбутись! Як може суд не дозволити збиратись колегіальному органу! За такою логікою можна заборонити це парламенту, Кабміну", — обурюється нунсівець Юрій Кармазін. На думку депутата, за рейдерською схемою стоять інтереси влади. Такої ж думки дотримуються і його колеги.
"Ініціатором цього позову й винесення цієї ухвали є члени Вищої кваліфкомісії суддів, а вона сформована після проведення судової реформи. Отже, зрозуміло, що Вища кваліфкомісія абсолютно орієнтована на діючу владу, на Адміністрацію президента. Отже, цього рішення не могли винести без узгодження з АП", — стверджує позафракційний нардеп Святослав Олійник, який входить до парламентського Комітету з питань правосуддя.
Згідно із законодавством голову ВСУ має бути обрано з кола його суддів. І серед основних претендентів на крісло Онопенка сьогодні називають якраз Самсіна, якого вважають близьким до батька судової реформи Андрія Портнова. Ще один претендент на посаду голови ВСУ — Віктор Кривенко, який очолював Судову палату в адміністративних справах Верховного Суду. Розмови про те, що Кривенко може стати наступником Онопенка, почали з’являтися ще в березні. Конкуренцію Онопенку намагатиметься скласти також суддя Микола Короткевич, який був головою палати ВСУ з кримінальних справ.
Окружний адмінсуд заборонив проведення пленуму до завершення розгляду справи по суті. Водночас пленум ВСУ, на якому має бути обраний його новий очільник, відповідно до закону, зобов’язаний зібратись упродовж місяця від дня завершення повноважень голови Верховного Суду. Отже, на "агітацію" суддів ВСУ влада має час до 30 жовтня. Потім пленум доведеться проводити незалежно від того, чи виявиться її кампанія успішною.
Перший аргумент для переконання, схоже, вже знайдено. Ще в березні в парламенті з’явився законопроект "Про вдосконалення роботи Верховного Суду України", яким запропоновано новий спосіб усунення членів ВСУ від виконання своїх повноважень. Цей документ фактично передбачив їх поділ на два сорти. Перший — ті, хто здійснює правосуддя (20 осіб), і другий — ті, хто ні (решта 29). Останніх позбавлено права брати участь у розгляді справ, вони можуть займатися лише аналізом судової практики і вносити пропозиції щодо вдосконалення законодавства та його застосування. Рішення про поділ суддів на сорти має приймати Вища кваліфікаційна комісія. До того ж їй надано право робити це щодо конкретної персони навіть за її відсутності.
Зараз цей законопроект перебуває на стадії другого читання. І, за словами депутата Кармазіна, може з’явитись на порядку денному сесії Верховної Ради вже найближчими днями.
Окрім незручного для суддів законопроекту, влада має ще один засіб тиску на ВСУ — так зване офісне питання. Ще 2010 року в Кабміну виникла ідея виселити Верховний Суд із приміщення по вулиці Пилипа Орлика й передати його Вищому спеціалізованому суду з цивільних справ, створеному в процесі судової реформи. Дійшло до з’ясуваня стосунків через Вищий адмінсуд, який улітку визнав законним відповідне розпорядження уряду. Питання про переселення ВСУ досі залишається невирішеним, і влада в будь-який момент може згадати про нього, щоб попсувати нерви суддям Верховного Суду.
ХІД КІВАЛОВИМ
Крім призначення на посаду голови Верховного Суду лояльного до регіоналів судді влада розглядає й інший варіант, який може здатися членам ВСУ ще менш привабливим, — проведення провладного кандидата, який не має досвіду роботи в Суді.
Щоб реалізувати цю схему, можна скористатися тим, що закон дозволяє обіймати посаду голови ВСУ суддям Конституційного Суду. Про цей сценарій розмови точилися ще навесні, коли було здійснено спробу відправити у відставку Онопенка. Тоді серед претендентів на його крісло без досвіду роботи у ВСУ називали нардепа від ПР Сергія Ківалова, який зараз очолює парламентський Комітет із питань правосуддя, та представника АП Андрія Портнова.
Наприкінці вересня відкрилися реальні можливості втілити цей план у життя. У зв’язку із завершенням терміну повноважень пішов у відставку суддя Конституційного Суду Павло Ткачук. На цю посаду він був призначений за квотою Верховної Ради. Тепер парламентська більшість має нагоду зробити його наступником лояльну до влади особу, яка зможе претендувати на місце голови Верховного Суду.
Сьогодні Портнова серед кандидатур на місце голови ВС не називають. А ось Ківалова й далі вважають одним із головних претендентів від влади, хоча депутат і заперечує плани очолити ВСУ.
За інформацією джерел в парламентському Комітеті з питань правосуддя, окрім Ківалова у списку претендентів на крісло Онопенка фігурує кілька суддів КСУ, близьких до "донецьких", та заступник генпрокурора.
Уведенню до складу ВСУ сторонньої особи може сприяти й розроблений депутатом від ПР Іриною Бережною законопроект № 9151. Документ пропонує законодавчо закріпити кількісний склад ВСУ, який існує сьогодні, — 48 осіб, із чого може скористатися влада. "ВР звільнила суддю Верховного Суду Шаповалову, суддів у ВСУ стає 47 осіб. За умови швидкого прийняття ВР законопроекту Бережної… суддів ВСУ стане 48 осіб, тобто місце для конкретної людини з’явиться", — прогнозує нардеп від БЮТ Еліна Шишкіна.
Хто з претендентів на посаду голови ВСУ стане єдиним кандидатом від влади, в Адміністрації президента вирішуватимуть ближче до завершення терміну, наданого законом для проведення відповідного пленуму Верховного Суду. Та якщо, попри всі старання й багатоходові комбінації регіоналів, переможе нелюбий владі Онопенко, ВСУ, вочевидь, доведеться готуватися до нових урізань повноважень.
Читайте також: Рейдерство шляхом реформи
