В Україні не працює чверть суспільно важливих бюджетних програм, а пенсіонери щомісяця втрачають по 60 гривень
У той час як Генсекретар Ради ЄС Хав’єр Солана вітає український уряд із ефективною роботою з подолання інфляції, в Україні б’ють на сполох. Принаймні у секретаріаті Президента України. Віктора Ющенка не влаштовує нинішній стан речей — на Грушевського з Банкової один за одним ідуть листи з вимогою переглянути держбюджет. Інфляція ж-бо в Україні б’є усі рекорди: нині її рівень уже вдвічі більший за найгірший показник кількох попередніх років. І це гостро відчувають на собі українці. Експерти кажуть: щомісяця український пенсіонер недоотримує 60 гривень, а тому негайно слід вносити зміни до державного бюджету і, насамперед, переглядати прожитковий мінімум. Однак не тільки зволіканням зі змінами до основного фінансового закону держави не задоволений Президент України: за 4 місяці 2008 року урядом не розпочато виконання 203 бюджетних програм (а це чверть від запланованого). Уряд же просить: “Спокійно, без емоцій! Усе під контролем”.
Доступне житло і якісна освіта — від Президента
Інфляція дуже псує українцям нерви. І додає роботи чиновникам: вони мусять тепер, рано чи пізно, переглядати заплановані видатки — це визнають і в уряді. Скажімо, у Мінпраці України економісти вже давно під різні сценарії здійснили розрахунки прожиткового мінімуму. “Як тільки уряд затвердить новий прогнозний показник інфляції, ми одразу “видамо” новий прожитковий мінімум, — розповідає “УМ” перший заступник міністра праці та соціальної політики України Павло Розенко. — Нові розміри мінімальної заробітної плати мають бути встановлені. І ми як Міністерство праці та соціальної політики будемо наполягати на цьому”. У секретаріаті Президента вже знають, скільки держава заборгувала українцям через інфляцію. “За нашими розрахунками, уже фактично 60 гривень щомісяця український пенсіонер недоотримує, — пояснює “Україні молодій” керівник Головної служби соціально-економічного розвитку секретаріату Президента України Роман Жуковський. — Для відновлення розміру прожиткового мінімуму та, відповідно, розміру мінімальної пенсії треба передбачити п’ять мільярдів гривень”.
У секретаріаті Президента мають чимало зауважень-побажань щодо змін головного кошторису держави. Тут уже склали реєстр видатків, які необхідно, на думку Віктора Ющенка, передбачити при внесенні змін до бюджету. Окрім прожиткового мінімуму, глава держави хоче бачити, зокрема, вирішення питань із підвищенням якості освіти, забезпечення розвитку Збройних сил України.
Щодо освіти, то тут глава держави має чимало пропозицій.“Наприклад, за відповідним Указом Президента, зростає рівень оплати вчителям української мови і літератури, які викладають у школах із навчанням мовами національних меншин, — пояснює Роман Сергійович. — У 2008 році дається також завдання забезпечити створення навчально-екземенаційних центрів Українського центру оцінювання якості освіти — на кшталт тих, які діють в усіх країнах світу. Передбачається також охопити дошкільною освітою не менше 75 відсотків дітей відповідного віку”. Також планується направити більше коштів на видання підручників, придбання шкільних автобусів, комп’ютеризацію шкіл тощо.
Ще один важливий і актуальний проект, на втіленні якого вже цього року наполягає Віктор Ющенко, — це експеримент “Доступне житло”. “Для цього проекту необхідно 500 мільйонів гривень, -каже Роман Жуковський. — Він розрахований на категорію людей, які спроможні платити за помешкання (на відміну від тих, хто потребує соціального житла). Однак ці люди все одно не можуть взяти кредит через різні причини: чи не мають першого внеску, чи не мають застави. І суть цього проекту полягає в тому, що такий внесок замість громадянина робить держава. Причому це житло будується не за принципами комерційного. Відбувається усе таким чином: коли певний регіон приймає рішення про участь в експерименті, то він на себе бере певні зобов’язання — наприклад, безоплатно надає землю, щоб будувати доступне житло, не вимагає частини цього житла чи додаткових витрат на розбудову інфраструктури міста, не вимагає прокладання комунікацій до місця будівництва — це відбувається за рахунок міста. Причому вартість цього будівництва має здійснюватися в межах, які визначає Мінрегіонбуд, — це мінімально необхідна сума для будівництва. Сукупність усіх цих заходів дозволяє вийти на вартість квадратного метра десь 600-700 доларів”. До речі, за задумом, на доступне житло може претендувати людина, яка має дохід не більш ніж 4 прожиткових мінімуми.
Де взяти гроші на всі запропоновані секретаріатом Президента зміни до бюджету, на Банковій теж знають. “За нашими розрахунками, — твердить Роман Жуковський, — обсяг доходів, що можуть бути отримані бюджетом, за підсумками цього року, перекриють наші пропозиції по видатках”.
“Лежачі” гроші
Окрім уже запропонованих Президентом змін, ще є чимало “дірок” у фінансуванні. “Після зустрічей із представниками органів місцевого самоврядування стало очевидно таке: абсолютно не закладені кошти на будівельні або навіть ремонтні роботи доріг, — зазначає народний депутат Володимир В’язівський, член Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці. — Ця проблема теж болить, бо кожного року такі кошти виділялися. Якщо вони є, то я не знаю, куди вони потрапили. Тому, на мою думку, однозначно потрібно переглядати збільшення субвенцій і на комунальні потреби, і на підготовку до зими, на соціальні об’єкти, школи, лікарні, на газопроводи. В цьому році після інфляційного процесу значно треба було б підняти виплати на ці потреби, адже суттєво подорожчали і послуги, і матеріали”.
У секретаріаті Президента мають свою відповідь на питання, чому “традиційні” гроші не надходять за призначенням, і наводять дані: на 1 травня бюджетний розпис виконується на 100 відсотків лише за 38 бюджетними програмами (а це тільки 4 відсотки від загальної кількості). За 203 програмами (в основному вони стосуються освіти, культури, медицини, соціальної сфери) фінансування взагалі не розпочате. Тобто чверть із запланованого в бюджеті лежить “мертвим вантажем”. Хоча гроші на ці потреби в бюджеті заплановані. На той-таки розвиток та реформування житлово-комунального господарства із передбачених у бюджеті 850 мільйонів гривень за останні 4 місяці не використано жодної копійки. “Ми виступаємо за те, що фінансування будь-яких програм має відбуватися рівномірно, — каже Роман Жуковський. — Якщо фінансування якоїсь програми закладається в четвертому кварталі чи в останньому місяці, то така програма не потрібна. Тому що кошти не встигають використати, і вони повертаються, а наступного року направляються на якісь інші програми”.
Зокрема, не профінансованими залишилися програми щодо подолання дитячої безпритульності, надання роботодавцям дотацій для забезпечення молоді першим робочим місцем. “Чекає” грошей і проблема розселення і облаштування депортованих кримських татар. Не профінансована розробка нових видів протезно-ортопедичних виробів для інвалідів. Не пішли поки що заплановані кошти і на культурні проекти: зокрема, на випуск книжок за програмою “Українська книжка”, на поповнення експозицій музеїв та репертуарів театрів, на інвентаризацію та реставрацію пам’яток культурної спадщини.
Стурбованість фахівців викликає і стан фінансування освітніх програм: це і придбання шкільних автобусів, і комп’ютеризація навчальних закладів, і ремонт гуртожитків. “Наприклад, не профінансовані видатки на видавництво, придбання та доставку нових підручників, що ставить під загрозу забезпечення учнів підручниками на початку навчального року”, — зазначає Жуковський.
Не побачили поки що і аграрії і запланованих гривень: зокрема, не дійшли до них пільгові кредити на нову техніку та фінансова підтримка.
У галузі охорони здоров’я не виконуються вкрай важливі програми щодо лікування цукрового діабету, подолання епідемії туберкульозу та профілактики й лікування СНІДу. Не надто активно, зазначають у секретаріаті Президента, реалізується програма із закупівлі “швидких” для сільських лікарень та оснащення усім необхідних амбулаторій. Незадовільними темпами йде також фінансування програм щодо лікування онкологічних захворювань (освоєно, до слова, лише 0, 01 відсотка річних призначень), заходів із трансплантації органів. Не просувається і будівництво та капітальний ремонт Національного інституту раку, хоча гроші на це передбачено.
Микола Поліщук, радник Президента України, голова Національної ради з питань охорони здоров’я населення України, пояснює, що сьогоднішня затримка бюджетних грошей — загальна “традиція” для усіх українських урядів. “Спостерігається загальна тенденція витрачання бюджетних коштів, яка повторються рік у рік: у першому півріччі кошти не використовуються, а надходять лише в кінці року, — зазначає екс-міністр охорони здоров’я. — В медицині така ситуація абсолютно недопустима — хвороби людей не можуть чекати і накопичуватися. Через такий механізм фінансування захворюваність в Україні зростає, збільшуються негативні результати від лікування, взагалі складніше хворих лікувати. Але, я повторюся, ця тенденція загальна, і вона обумовлена тим, що досі не проводяться радикальні реформи в галузі охорони здоров’я. А це — фінансування потреб пацієнта, а не галузі. І доти, доки не буде змінена система фінансування і доки вона не буде зорієнтована на потреби пацієнта, незалежно від того, який буде уряд, ніяких змін не відбудеться”.
“Україні потрібні спокій і мовчання”
Тим часом радник Прем’єра Олег Медведєв у коментарі “Україні молодій” зазначає: “Обсяг фінансових зобов’язань держави, прописаний у законодавстві, у рази перевищує можливості державного бюджету. І до будь-якого уряду можна прискіпатися з тим, що він не фінансує те, що передбачено різними законами і бюджетними програмами. Якщо виходити з логіки “ні дня без того, щоб прискіпатися до уряду”, то приводів можна знайти багато. Щодо підвищення прожиткового мінімуму, то все це передбачено в проекті змін до бюджету на 2008 рік, який саме зараз уряд намагається узгодити з секретаріатом Президента. Більш нормальною, на мою думку, була б ситуація, за якої уряд мав би більше свободи у визначенні того, як витратити 30 мільярдів, які додатково надходять до бюджету. Але оскільки Президент має право накладати на бюджет вето, то цілком логічно, що уряд узгоджує зміни з Президентом на етапі розробки та підготовки бюджету”.
Заяви ж Банкової щодо інфляції Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко називає необ’єктивними і вважає, що вони не сприяють покращанню економічної ситуації. “Я думаю, що для подолання інфляції, крім професійних кроків у монетарній і економічній політиці, потрібні ще спокій і мовчання, оскільки деякі емоційні заяви, які лунають щодо інфляції, безумовно, збуджують країну”, — цитує Юлію Тимошенко її прес-служба. Водночас Прем’єрка висловлює впевненість у тому, що за підсумками червня, по всій Україні буде зафіксована дефляція. І нагадує: попередній уряд залишив країну з 17-відсотковим показником інфляції.
