Вперше за всю історію Криму в автономії помер чинний прем'єр-міністр. Смерть Василя Джарти обезглавила вертикаль влади, яку він розбудовував протягом останніх півтора року
Перші чутки про тяжку хворобу кримського прем'єра з'явилися відразу після закінчення місцевих виборів 2010 року, коли Василь Джарти поїхав на лікування до Німеччини. І щоразу, коли прем'єр відбував у клініку і проходив курс реабілітації, в кримському політикумі обговорювався ймовірний сценарій життя "без Джарти". На початку липня голову Ради Міністрів АРК навіть встигли "поховати". Проте він повертався, припиняючи розмови про завершення епохи Джарти на півострові. Так само було і цього разу.
8 серпня Василь Джарти повернувся до Криму з Москви, де був прооперований. Як повідомляло управління інформполітики Радміну, прем'єр перебуває в офіційній відпустці, проходить курс реабілітації, після чого повернеться до виконання своїх обов'язків. "Про Крим і роботу не переставав думати ні на хвилину. Після реабілітаційного курсу буду готовий докласти максимум зусиль для втілення задуманих планів і завдань", — цитувала Джарти прес-служба.
Але не склалося. У ніч проти 17 серпня прем'єр-міністр Криму помер в пансіонаті "Гліцинія".
Не встигли по Василю Джарти відслужити панахиду, як у кримському політикумі почалося активне обговорення ймовірних кандидатур на прем'єрське крісло. Серед головних претендентів називають міністра МВС України Анатолія Могильова. Некримський політик, виходець із Донецького регіону, який користується довірою президента і якому вже доводилося працювати в Криму (у 2007-му Могильов очолював главк міліції) — такими аргументами апелюють деякі політики, які говорять про можливе призначення. Проте призначення керівника силового відомства навряд чи варто чекати, до того ж найближчим часом. Напередодні Євро-2012. На додачу до всього судові процеси над Тимошенко і Луценком, і можливі у зв'язку з цим загострення. Могильов зараз як ніколи потрібен президенту в Києві. "Якщо навіть припустити, що він все кине і віддасть комусь іншому свої міністерські справи, поїде до Криму, то навіть у цьому разі він не зможе зайняти таке ж положення, яке мав Джарти. До того ж у Могильова така можливість була ще півтора року тому, але він нею не скористався", — каже кримський політолог Андрій Нікіфоров.
Анатолій Могильов
Крім того, в республіці Анатолій Могильов зажив собі слави "затятого борця з кримськими татарами". Саме при ньому 2007 року на плато гори Ай-Петрі бійці "Беркута" та держвиконавці показово зносили самозахоплення.
Вже наступного дня після смерті Джарти прес-служба Меджлісу оприлюднила заяву лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемільова про можливих кандидатів на прем'єрську посаду. "Найгіршим було б рішення відправити сюди Могильова, оскільки це було б схоже на провокацію. Людину, яка накоїла стільки всього негативного в Криму і наговорила гидот у пресі на адресу не лише кримських татар, а й усіх депортованих народів, ставити на чолі уряду було би вкрай нерозумно", — заявив пан Джемільов.
Одним з можливих кандидатів на посаду голови Ради Міністрів Криму називають і нинішнього голову Севастопольської міськдержадміністрації, екс-міністра регіонального розвитку та будівництва України Володимира Яцубу. Він з'явився в Криму на початку 2011 року, відразу після того, як поповзли чутки про важку хворобу Василя Джарти. Тоді Яцубі віддали крісло представника президента в Криму. Проте розмови про відставку прем'єра і призначення екс-голови мінрегіонбуду так і не знайшли свого підтвердження. Зрештою, президент призначив Володимира Яцубу губернатором Севастополя.
Володимир Яцуба
Ще одним кандидатом на посаду прем'єр-міністра Криму називають і нинішнього голову Київської облдержадміністрації Анатолія Присяжнюка, який досить довго працював у Криму і очолював ДАТ "Чорноморнафтогаз". ЗМІ він встиг заявити, що задоволений своєю нинішньою посадою і наразі не планує змінювати місце роботи.
Анатолій Присяжнюк
В останні дні в списку можливих претендентів на крісло очільника кримського уряду з'явився і заступник секретаря РНБО Нестор Шуфрич, кандидатуру якого нібито лобіює перший віце-прем'єр Андрій Клюєв. Зазначимо, протягом декількох місяців у 2006 році Шуфрич був депутатом ВР Криму.
Нестор Шуфрич
Кандидатуру першого віце-прем'єр-міністра Криму Павла Бурлакова, який протягом тривалого періоду виконував обов'язки голови уряду, називають однією з найймовірніших, але тимчасових. Бурлаков не користується такою довірою президента, як Джарти, і навряд чи зможе контролювати всі процеси на півострові. Адже вибудувати вертикаль влади в автономії Джарти зміг завдяки жорсткому стилю управління і безапеляційністю ухвалених рішень, підтримуваних центром. (Згадаймо хоча б екстрадицію першого і єдиного президента Криму Юрія Мєшкова, вирішення конфлікту навколо встановлення уклінного хреста у Феодосії чи "зачистку корупціонерів", яка вдало збіглася з місцевими виборами, внаслідок якої були арештовані мери низки південнобережних міст і селищ). Янукович звик до спокійного Криму, де немає міжусобиць у владі.
Вочевидь, що "під Бурлакова" не стануть виділяти таких грошей з держбюджету, як за часів Джарти. Тоді до Криму надходили не бачені до того асигнування з центру. Торік році автономія отримала півмільярда гривень на соціально-економічний розвиток, а 2011-го — майже вдвічі більше — 900 млн грн.
Павло Бурлаков
"Насправді це давалося Василю Георгійовичу, позаяк він був довіреною особою президента. Бурлаков таким не є. Він не зможе утримати прапор на тій самій висоті", — вважає політолог Андрій Нікіфоров.
Навряд чи втримається при владі в тому самому складі численна "донецько-макіївська" команда, створена прем'єром Джарти, припускають політологи. І смерть чинного голови Радміну це довела. У Криму не змогли організувати траурні заходи. З пансіонату "Гліцинія" тіло покійного відвезли відспівувати і ховати на рідну Донеччину. Крім поминальної молитви у відтворюваному соборі Олександра Невського (його купола позолочують за рахунок пожертвувань Василя Джарти), траурних стрічок на центральному вході в будівлю уряду, портрета з квітами та книгою скорботи, ніщо не нагадувало про смерть чинного прем'єра автономії. На півострові, на відміну від Макіївки, не було жодного приспущеного прапора. Телевізійні програми на державному каналі Криму, у яких ішлося про смерть прем’єра і траурні заходи з цього приводу, вийшли із запізненням на кілька днів.
"Ця команда без свого головного локомотива дуже сумнівна і в сенсі ефективності, й у плані просувної міці. Бо насправді саме Джарти робив її помітною. Це він "відкривав ногою" двері до президента. Хто ще з цієї команди може про себе таке заявити? — каже політолог Андрій Нікіфоров. — А без локомотива команда стає банальним збіговиськом чиновників, які себе нічим значущим не проявили, перебуваючи в Криму. Навряд чи команда збережеться такою, як є нині. Її, по суті, вже немає, оскільки немає її капітана, а він і робив цю команду. Це той випадок, коли не свита грає короля, а саме король грає свиту".
До того ж у разі появи нового прем'єр-міністра, відбудуться і чергові зміни в кримській владі. Адже навіщо зберігати колишню команду? Певна річ, остаточне рішення за президентом. Проте вже сьогодні зрозуміло, що наступним прем'єром Криму буде "некримський" політик, вважають експерти. Адже за півтора року біля керма кримської влади Василю Джарти вдалося усунути опонентів. Та й кримська "політична еліта" ніяк себе не проявила, заховавшись під лавку.
"Уряд очолить людина, яка продовжуватиме справу Джарти. Тому це буде некримський, звичайно, — каже політолог Олександр Форманчук. — Адже президента влаштовувала та ситуація, яка панувала ці півтора року за Василя Джарти, і він намагатиметься зберегти її. Але це буде людина, яку погодить парламент Криму і Володимир Константинов. Головне — спадкоємність курсу Джарти".
Зміни грядуть, і пошук нового балансу стає неминучим. Можливо, призначення нового прем'єр-міністра буде відтерміновано, і Павло Бурлаков залишиться біля керма автономії як виконуючий обов’язки. Адже попереду парламентські вибори, і перетасування кадрів може порушити механізм, що надав би змогу Партії регіонів забезпечити беззаперечну перемогу на місцевих виборах 2010 року. Проте потім "розморожування" проблеми неминуче.
Втім, кримська ситуація може бути цікава не тим, хто саме очолить Раду Міністрів, а тим, хто за цією людиною стоятиме з "великих людей", які й роблять нині українську політику.
