Місяць тому посаду голови Державного агентства земельних ресурсів України обійняв Сергій Михайлович Тимченко. Своє перше ексклюзивне інтерв’ю він дав "Землевпорядному віснику".
- Сергію Михайловичу, передусім вітаємо Вас з призначенням на цю високу посаду і бажаємо, щоб завдяки Вашій діяльності в історії землевпорядної служби України з’явилася нова яскрава і не схожа на інші сторінка. Очевидно, перші рядки її вже можна вписувати. То з чого почнемо?
- Із завдань, які поставив переді мною Президент України.
Сьогодні ні для кого не секрет, що органи земельних ресурсів наскрізь пронизані корупцією. Ведучи мову про це з Президентом, найперше, що мені доручив Віктор Федорович — до 1 січня 2012 року навести порядок у земельній сфері. Що Президент, насамперед, мав на увазі? Це позбавити людей потреби ходити по кабінетах чиновників і роздавати їм хабарі, ліквідувати черги, вивести систему в такий режим, щоб не було ніяких затримок у наданні послуг Держземагентством чи Центром державного земельного кадастру.
- Таке ж завдання ставилося і перед Вашими попередниками, але, на жаль…
- По-перше, у нас сильна згуртована команда з міністром АПК Миколою Присяжнюком. У нас достатньо сил, бажання і можливостей спільними зусиллями успішно втілити в життя земельну реформу і навести порядок.
По-друге, коли я поясню, які заходи вживатимуться, більшість нас зрозуміє і підтримає.
Досвід показує — силовим методом проблему корупції не розв’язати. Я не роблю ставку на покарання і кримінальну відповідальність чиновників — марно, посади хоч десять тисяч хабарників, на їхні місця прийдуть нові такі ж самі. У боротьбі з корупцією я роблю ставку на технічний прогрес, на електронні автоматизовані продукти, які зможуть відділити громадян від чиновників.
Йдеться про два електронних продукти, які будуть об’єднані в єдину систему. Перший — це державний електронний земельний кадастр, створення якого фінансується Світовим банком. Другий — це програмний продукт наших розробників, який дозволить у режимі "он-лайн" контролювати діяльність кожного районного землевпорядника.
- Що саме передбачає останній?
Кожен працівник органів земельних ресурсів матиме електронний ключ входу в систему і електронний підпис. Далі процес такий: будь-яка землевпорядна документація, яка надходить в органи, сканується, кладеться в теку, теці присвоюється штрих-код і вона згідно із встановленим законом терміном іде до районного землевпорядника.
Якщо у встановлений термін районний землевпорядник не дасть відповіді на звернення — у нашому аналітичному центрі засвітиться червоний прапорець. У мене особисто і в кожного працівника центру буде можливість розглянути цей документ, оскільки він відсканований, і зробити висновки — є там корупційна складова чи немає. Будь-який червоний прапорець — це гарантія того, що комп’ютер автоматично відключить електронний підпис і ключ, який дозволяє входити в систему. Відключення доступу означає відсторонення від посади. Наприклад, замість начальника Головного управління зайде перший заступник, а найперше, що він повинен зробити — розглянути документацію і поставити вже свій електронний підпис.
- А як бути із затримкою розгляду земельних питань місцевими адміністраціями?
- Тут теж будуть червоні прапорці. І хоч я не маю впливу на райдержадміністрації, мій програмний продукт дасть мені можливість мати статистику затримок розгляду землевпорядної документації у будь-якому куточку України. Цю статистику я буду передавати губернаторам і особисто Президенту України. У Президента з’явиться можливість запитати про причини затримки погодження документів у губернаторів. У губернаторів з’явиться можливість не лише запитати у своїх підлеглих про причини затримки, а й боротися з ними, вживаючи відповідних заходів. Тому що основна причина затримки — це здирство, що є корупційною складовою.
- Ці два електронні продукти вже створено?
- Програмний продукт, який забезпечить діяльність земельного кадастру, вже фактично готовий. Пілотний проект досить успішно апробовано у трьох районах Вінниччини. Програмне забезпечення, яке дозволить контролювати діяльність кожного чиновника в органах земельних ресурсів у будь-якому куточку України — не тільки контролювати, але й впливати на його діяльність — буде готовий максимум через місяць.
- Тоді, мабуть, в центральному апараті потрібно мати спеціальну структуру, яка б відстежувала цей процес і якось реагувала?
- Ми створимо аналітичний центр і групу швидкого реагування. До цієї групи входитимуть фахівці, які в телефонному режимі, а за необхідності — з виїздом на місце втручатимуться у процеси, які там відбуватимуться. З кожним таким випадком будемо розбиратися окремо і чиновникам відповідати доведеться сповна. Затримок не буде.
Це те, що дозволить мені з 1 січня наступного року довести систему до того рівня, коли не лише чиновник відчує, що він не може більше вимагати від людини грошей, а й кожен громадянин це знатиме. І в тому, що ми виконаємо завдання Президента — зможемо навести порядок у земельній сфері, спростити всі процедури і створити для людей комфортні умови — у мене немає ніяких сумнівів. Не виключено, що я упущу якісь дрібні моменти, але хабарів всередині системи не буде.
- Завдання, прямо скажемо, дуже нелегке…
- Я кризис-менеджер і вже більше десяти років виконую нелегкі завдання. На моїй практиці не було жодного проекту, якого б я успішно не реалізував. Думаю, якби був хоча б один нереалізований проект, мене не було б на цій посаді, мене не було б у команді Президента… Тепер у мене такий самий проект з антикризового управління. Що я його здійсню — у мене немає ніяких сумнівів.
- А крім наведення порядку у земельній сфері і боротьби з корупцією, що ще входить до Ваших планів?
- Друге доручення Президента — це, звичайно, земельна реформа. Важливість і необхідність земельної реформи очевидна. Як би там не було, площа України становить 60,3 млн гектарів, майже 42 з них — це сільгоспугіддя. Для всіх очевидно, з чого треба піднімати економіку країни. Звичайно ж, з агропромислового комплексу.
- Як це можна, на Ваш погляд, зробити?
- Насамперед, необхідно відмінити мораторій. Саме тут наш великий потенціал. Сьогодні людей обманюють тим, що їм дали землю у власність. Це фікція, яка ж це власність, якщо людина не може цю землю продати, не може закласти її в банк, подарувати...
Зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель можливе лише за умови, що власником землі може бути виключно: фізична особа — громадянин України, фермерське господарство або держава. Наше суспільство ще не може на рівних конкурувати з іноземним капіталом, з транснаціональними компаніями. Будь-яка транснаціональна компанія здатна за тиждень скупити всі землі України. Тому в Законі "Про ринок земель" буде чітко прописано, що лише згадані три суб’єкти мають право бути власниками землі.
Підняття економіки я бачу в розвитку малого і середнього бізнесу на селі. Яким чином це можна зробити? Насамперед, через державну підтримку — створення Державного земельного (іпотечного) банку України, процентна ставка якого при кредитуванні не повинна перевищувати 8%. У заставу громадянин може залишити землю, це обов’язкова умова. А кредитування важливих для держави проектів, як, наприклад, розвиток інфраструктури, на мою думку, має здійснюватися безвідсотково.
Я — за фермерське господарство. Я — за рентабельний бізнес на селі. Я — за те, щоб молоді було вигідно переїхати жити і працювати в селі і розвивати фермерське господарство. Я виступатиму з ініціативою підтримки молодих спеціалістів, молодих сімей, взагалі молоді. Є багато сіл, площа яких становить, наприклад 60 га, а проживає там всього декілька сімей. Проте там є всі комунікації: електроенергія, вода та все інше. Чому б безоплатно не роздати цю землю молодим сім’ям? Чому б не створити вигідні умови довгострокового кредиту? Приміром, на 20-25 років з мінімальним відсотком, а то й зовсім безвідсотковим для будівництва житла. Дати молоді можливість збудувати дім, дати землю і можливість обробляти її, дати можливість об’єднуватися у фермерські господарства. Якщо молода людина може вести бізнес, то вона стане фермером. Якщо у неї немає таких здібностей, то вона стане найманим працівником у фермерському господарстві.
Наступним важливим елементом реформи є боротьба з нецільовим використанням земель. Це стосується як фізичних і юридичних осіб, так і державних органів. Сьогодні простоюють, не використовуються величезні площі Міністерства оборони, всіляких відомств, наукових установ і того ж агропромислового комплексу. Я виступатиму з ініціативою, щоб землю, яка не використовується, віддавати місцевим радам. Я вважаю, що землю треба віддати всім бажаючим, хто хоче працювати на ній. Кожен квадратний метр землі повинен піднімати економіку, створювати робочі місця і виробляти продукцію.
- Однодумців у Вас, переконана, знайдеться багато. Але цього замало — потрібні дії…
- Цим ідеям передусім треба надати правової основи. І над цим зараз працює моя команда. Створено план дій по розробці і прийняттю законопроектів щодо земельної реформи. Я його представлю і зроблю все, щоб ці закони були прийняті в строк. А найголовніше завдання для мене, щоб кожен громадянин розумів суть і важливість цих законів, адже вони пишуться для покращення життя людей.
- Сергію Михайловичу, Ви озвучили багато нового, свіжого, але ж це вимагає і відповідно підготовлених кадрів — з таким же мисленням, баченням, прагненням щось змінити на краще. Тож тепер треба чи переорієнтовувати ті, які є, чи шукати нові, чи навчати молодих. Щодо кадрів у Вас теж є свої міркування і плани?
- Звичайно, так. Звичайно ж, я роблю ставку на певних людей. Насамперед, це повинні бути мої однодумці. Це повинні бути молоді люди, які хочуть у цьому житті чогось досягти, в яких є здорові амбіції, які хочуть жити у цивілізованому світі. У моїй команді є також люди і старшого віку, на досвід і мудрість яких я покладаюся. Коли поєднаємо досвід і знання старших із здоровими амбіціями молодших, ми зробимо все можливе і навіть неможливе.
- За останніх п’ять років Ви шостий керівник Держземагентства. З кожною зміною керівництва багатьох хвилює одне: мене залишать чи замінять своїми? Яка Ваша тут позиція?
- Залишаться однодумці. Ті, хто зможе перебудуватися і працювати на державу, а тим, хто хоче заробити, рекомендую йти в бізнес. Бізнес в державній структурі називається корупцією. Усім, хто розраховує на незаконний корупційний заробіток в земельних органах, я просто не раджу залишатися, тому що для них результат буде плачевним! Якщо ви хороші спеціалісти — отримайте ліцензії і займайтеся розробкою землевпорядної документації та землевпорядними роботами і на цьому заробляйте. Це чесні гроші, але всередині структури цього бути не повинно.
- До речі, а яким був Ваш перший крок на новій посаді?
- Мій перший крок — це наведення порядку у Київській області. Я звільнив начальника обласного управління, начальника райзему Бориспільського району, у мене з’явився контроль над Києво-Святошинським районом. Там будуть інші керівники.
Також це робота зі створення "єдиного вікна" з місцевими райдержадміністраціями. Йдеться про спільний контроль, тобто місцеві адміністрації контролюють моїх землевпорядників, а я контролюю адміністрації, — є така домовленість з губернаторами.
Зараз працюю над тим, щоб змінити формат колегії. По-перше, хочу доповнити склад колегії і ввести заступника Генерального прокурора, заступника міністра МВС і глави СБУ, які не тільки своєю присутністю, а й своїми можливостями допоможуть мені навести порядок у земельній сфері. По-друге, хочу, щоб її засідання відбувалися не в Держземагентстві, а були виїзними. Перед тим, як виїхати в ту чи іншу область, буду підкріплятися інформацією з боку СБУ, прокуратури, МВС і безпосередньо земельної інспекції. Я хочу, щоб на виїзних засіданнях були присутні губернатори, тому що багато проблем стосуються саме адміністрацій і без їхньої допомоги мені не обійтися. Я готовий з кожним губернатором погоджувати кандидатуру кожного землевпорядника, але відповідальність за нього у нас буде спільною. Коли засідання колегії проводиться лише в одному місці, збираються всі області, їм можна лише поставити завдання і запитати з них про виконання, але вникнути в глибину проблем неможливо. Лише проводячи виїзні колегії мені це вдасться зробити.
- А з якою проблемою Ви зіткнулися, яку хочеться в першу чергу розв’язати?
- Сьогодні існує величезна проблема спотворення інформації. Різні сили, користуючись тим, що законопроект "Про ринок земель" читав надзвичайно низький відсоток населення України, говорять свідому брехню і просто лякають людей. Які основні страшилки вони розповідають?
Перша: що всю землю скуплять іноземці. Ні, це не так. І для мене дуже важливо довести до кожної людини, що іноземцям земля продаватися не буде і це чітко прописано в законопроекті про ринок земель.
Друга: що всю землю скуплять близькі до влади люди. Ні, і це не так. На купівлю землі є обмеження. І в законопроекті це чітко виписано, як і боротьба з тіньовими схемами. Земельну ділянку зможе купити той, хто надасть податкову декларацію, де будуть чітко прописані його доходи і видно звідки він взяв гроші. І така процедура робить неможливою спекуляцію. Тобто вона руйнує тіньові схеми.
Щодо тіньових схем, то, до речі, на одній із нарад мені було задано запитання: "Як Ви збираєтеся боротися з тіньовими схемами?" Так ось, я вам скажу, що на сьогодні 98% тіньових схем — це обхід мораторію. Тож мені навіть не доведеться боротися з тіньовими схемами. Достатньо прийняти Закон "Про ринок земель", відмінити мораторій — і тіньові схеми самі відпадуть.
Найближчим часом хочу створити прес-центр і щотижня звітувати перед журналістами про діяльність органів земельних ресурсів і свій особистий внесок у наведення порядку в органах земельних ресурсів і реформування. Я готовий, якщо зумію домовитися з Держтелерадіо, щотижня бути в прямому радіоефірі, щоб кожен бажаючий зміг задати запитання, поскаржитися, отримати консультацію. Я хочу запровадити "гарячу телефонну лінію" в Держземагентстві, де жодна скарга, жодне побажання не залишаться без уваги.
Є лише один спосіб, щоб уберегти себе від неправдивої інформації — бути відкритим. Я максимально відкритий для всіх — громадських організацій, журналістів, кожного громадянина.
Я хочу спілкуватися безпосередньо з людьми. Мені не цікаво спілкуватися з чиновниками — для цього є наради. Я хочу чути реакцію людей, їхню думку, тому що багато рішень, нововведень, які я втілюю в життя прийшли саме від них під час спілкування.
- Чи не вважаєте Ви, що багато часу втрачено і вже запущено незворотні процеси?
- Деякі процеси ще можна повернути. Наприклад, у нещодавно прийнятому Верховною Радою Законі "Про державний земельний кадастр" є два суттєвих недоліки. Перший — це те, що туди не ввійшло місто Київ, — виходить держава в державі. Якщо наш кадастр прозорий, відкритий для державних структур, юридичних і фізичних осіб, то київський кадастр абсолютно закритий, навіть для Держземагентства. Ми не бачимо, ми не знаємо, що там відбувається. Я буду активно виступати проти того, щоб в єдиному державному земельному кадастрі була біла пляма на місці столиці. І тут я бачу зворотній процес — до осені внести поправки до Закону "Про державний земельний кадастр" і переголосувати.
Друге, мені не до вподоби також те, що паралельно з нашими реєстраторами, які вводять кадастрову інформацію і видають її, є реєстратори від юстиції, які видають свідоцтва про власність. Я спрощую процедуру, а Мін’юст її ускладнює. Ось і виходить: громадянин прийшов до нотаріуса посвідчити договір відчуження землі, той через Інтернет дістав всі необхідні документи, зробив своє, а далі громадянин повинен знову йти до реєстратора за свідоцтвом про власність. Чому нотаріус тут же не може видати це свідоцтво? Навіщо ми людей знову ганяємо по колу? Я за те, щоб громадянин отримував послугу за принципом "єдиного вікна". Операція має проводитися в одному місці, і свідоцтво має видаватися у тому ж місці. Я буду доводити Парламенту, Кабміну, Президенту про необхідність спрощення процедури для людей. Громадянин не повинен потерпати від безконечної біготні через нашу бюрократію.
- Ви взяли на себе таку ношу… Як кажуть, дай Боже, щоб Вам вдалося все заплановане здійснити…
- Докладу всіх зусиль. Як би я не втомлювався, як би не було мені важко, я отримую величезне задоволення від того, що саме у цей відповідальний момент я опинився на цьому місці.
29.07.2011
