Соратниця Олега Тягнибока Ірина Фаріон називає підозри про змову "Свободи" з владою "фантазіями хворих людей" і вважає Тимошенко та її "Батьківщину" партнерами по опозиції.
- Останнім часом Міністерство освіти прийняло низку котраверсійних рішень у бік посилення зросійщення України. Скажіть, будь-ласка, чи є у "Свободи" методи дієвої протидії цьому процесу?
- Що буде робити наша політична сила? По-перше, ми будемо ухвалювати на найближчій сесії Львівської міської ради, а вона буде 27 січня (а трошки пізніше на Львівській обласній раді), звернення до Януковича з вимогою відставити Табачника. У цій заяві будуть перераховані всі його безчинства. І я думаю, що міська рада без усіляких сумнівів ухвалить це звернення.
- У парламенті лежить законопроект про статус російської мови. Що очікує на Україну та українську мову в разі його прийняття?
- Цей законопроект проходив низку експертних оцінок в академічних установах — Інституті української мови, Інституті мовознавства. Крім того, дали оцінку цьому законопроекту й в ОБСЄ: він є абсолютно неприйнятний в наших умовах, бо спрямований проти державної мови. А якщо це так, то він спрямований й проти незалежної української держави.
Положення Конституції не підлягають жодним змінам, якщо немає конституційної більшості. Власне тому, що вони не можуть ухвалити ці норми у Верховній Раді через відсутність конституційної більшості, тобто не можуть зробити це відкрито через "двері", вони намагаються знищити мову через "вікно".
За допомогою Табачника, його спроб написати концепцію мовної політики в освіті, за допомогою утвердження російської мови через Центр незалежного тестування. Звільнено з посади пана Лікарчука, змінено його на "какую-то" Зайцеву, яка народилась в Мурманській області і має до українства такий стосунок, як я до російства. Та ще вона, здається, очолює в Луганську якесь-там "русскоє общєство". От Діма (Табачник — Ред.) й обставляє себе людьми відповідного типу й світогляду. А світогляд є виразно українофобським. Але українська мова пережила понад 400 заборон. І що більший тиск, то більший опір. Вони не досягнуть своєї мети. Вони — минущі, як минуще зло. Але це зло є для того, щоб добро навчилося бути з кулаками. Не можна бути таким по-слізливому чуйними, і по-дурному добрими, як часто є українці.
- У День Соборності ви виступали на мітингу-молебні на Софіївській площі. Чи може це означати, що "Свобода" розглядає Тимошенко і партію "Батьківщина" як партнерів по опозиції?
- Так. Ми розглядаємо партнерів в опозиції всіх, хто змагається з цим режимом. Ми готові брати участь у всіх спільних акціях будь-якої політичної сили крім, звичайно, комуністів та "лівих". Я закінчила свій виступ на Софіївській площі гарним українським прислів’ям "з собором і чорта поборем". Можливо, є люди в їх лавах, які шкодять іміджу тої чи іншої політичної сили. Але це не є виразною і страшною кримінальною олігархією, яка того дня зібралася на Майдані Незалежності.
- Ви сказали: "з собором і чорта поборем". Але ж чорти для Західної України — одні (комуністи, сталіністи), для Східної — інші (бандерівці, приміром). Так яких чортів будемо бороти?
- Найстрашніший чорт, який може сидіти в кожній людині — це яничарство, відступництво. Якщо ти живеш на Східній Україні, і у тебе Степан Бандера асоціюється з чимось нечистим, то купи собі літопис УПА у 50 томах. Дізнайся про нього правду, й правду про Шухевича. Тому аргумент людей зі Сходу — це або аргумент неосвічених людей, або упереджених людей, або не українців. А те, що демографічна структура Сходу і Півдня змінена, знає кожен школяр. Змінена через Голодомор, через виселення українців у Сибір та в інші краї. І якщо ці люди досі не інтегрувалися в українське суспільство й говорять дурниці в адресу Бандери та Шухевича, то я можу лише поспівчувати їм в їхньому інтелектуальному й моральному падінні.
- До речі, після місцевих виборів, на яких "Свобода" показала гарний результат, політики низки європейських країн, зокрема, Польщі, висловили певне невдоволення зростанням націоналізму в Україні. Як ви думаєте, чому європейці бояться українських націоналістів?
- Дякую за дуже слушне запитання. Хіба можуть поляки висловлювати захоплення щодо націоналістичних настроїв на Заході, які будуть щодня міцніти? Польща завжди воювала з українським націоналізмом. Але так безглуздо, що вона викликала Бандеру. І це викликання духу Бандери мало довгу історію. Вони й досі бояться бандерівського духу. Але Бандера не воював на польській території, не йшов зі зброєю в руках на польські землі. Бандера відстоював незалежність своєї держави тут, у рідному Львові, який ніколи в житті не був польським.
Але я з величезною симпатією ставилася до братів Качинських, і з неповагою ставлюсь до пана Туска, який виявляє відверто промосковські настрої. І я бажаю всім полякам об’єднуватися саме навколо націоналістичного Ярослава Качинського, адже націоналісти завжди знайдуть між собою порозуміння. Я подам руку кожному націоналісту-росіянину, чехові, але я буду змагатися з шовінізмом, імперіалізмом і всіма іншими неадекватними течіями, які не хочуть визнавати свободу інших.
Це відповідь не тільки полякам, але й Європарламенту, який ухвалював резолюцію з побажанням не присвоювати звання Героя Степану Бандері. Це було подано саме за рекомендацією польської сторони, й ми це знаємо. Польська оцінка не може бути об’єктивною хоча б тому, що ми перебували у стані війни з Польщею з 14 до 20 століття. А наше сучасне — це є наслідком того, що тривало довгий час.
- Зараз точиться багато розмов щодо формату об’єднання опозиції. Зокрема, навколо фігури Арсенія Яценюка. Чи готова "Свобода" об’єднуватися з "Фронтом змін" і його союзниками задля боротьби з нинішньою владою? До речі, які у вас стосунки з іншими опозиційними силами на рівні Львівщини?
- Я особисто не маю жодної прихильності до цього лідера, який побував на всіх можливих посадах у нашій державі. Але розумію, що та політична сила — це не лише її лідер. І на місцевому рівні вони отримали деяку кількість голосів. І якщо треба протистояти "регіоналам", можна об’єднатися й з ними.
Винятково ситуативне об’єднання відбулося в Львівській обласній раді, де нас для створення більшості підтримав "Фронт Змін". Але коли ВО "Свобода" винесла на порядок денний надзвичайно важливе питання про стан доріг і проаналізувала це питання, виявивши їхній катастрофічний стан, то ні "Фронт Змін", ні Народний Рух, ні "Наша Україна" не дали голоси за те, щоб відправити у відставку начальника "Укравтодору" Львівщини. Це свідчить про те, що ці політичні сили мають якісь домовленості з чинною владою. Тому у мене зароджуються природні сумніви в тому, щоб повністю довіряти цій силі.
- У ЗМІ довелося зустріти публікації, в яких містилися припущення, що влада навмисно підіграє "Свободі" з метою штучного створення Януковичу на президентських виборах у 2015 році опонента, якого він зможе перемогти завдяки зросійщеному електорату Півдня і Сходу. Наводять навіть схему: Кучмі в опоненти у 1999 році вивели комуніста Симоненка, а Януковичу нібито хочуть вивести Тягнибока. Наскільки такі припущення можуть мати під собою ґрунт?
- Я назву ці припущення надзвичайно стислим словосполученням: це фантазії хворих людей. Їм мабуть вітамінів не вистачає.
А Янукович і Тягнибок не можуть бути в протиставній площині. Хоча б з тих причин, що це люди з різних планет, і виводити їх на рівень якогось порівняння — неможливо. Це все одно, що порівнювати індика з куркою. Можна курку порівнювати лише з іншою куркою, а індика — з індиком. Сьогоднішнього Олега Тягнибока треба порівнювати з Олегом Тягнибоком вчорашнім. А Януковича немає сенсу порівнювати ні з ким, тому що він незмінно однаковий у своєму, даруйте, примітивізмі.
25.01.2011
