Ігор Коломойський обрав новий об’єкт своїх інтересів — Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат Костянтина Жеваго.
Коломойський і Жеваго мають багато спільних рис: вони не лише непублічні мільярдери, які активно інвестують у політику — ці люди відомі ще й жорсткими методами поглинання.
Раніше тільки на рівні чуток існувала інформація, що Коломойський викупив частину акцій компанії Ferrexpo PLC, яка управляє пакетом у розмірі 86% Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.
Тепер "Українська правда" отримала докази, що під час розміщення Ferrexpo на Лондонській біржі частину акцій придбав лідер групи "Приват".
У розпорядження редакції потрапили матеріали про поточну структуру власності компанії з інформаційної системи "Блумберг".
Коломойський напряму записаний власником 3,3% у Ferrexpo. Він їх придбав "на вході" — ще 20 червня 2007 року, тоді як Ferrexpo було включено в лістинг Лондонської фондової біржі на п’ять днів раніше.
Коломойський разом з Credit Agricole Cheuvreux є другим за розміром власником пакету акцій.
Кидається в очі, що Коломойський, який взагалі рідко визнає свою причетність до бізнес-активів, тут відкрито заявив про свою долю в Ferrexpo. Хоча від його імені у структурі власності, наприклад, міг бути записаний якийсь інвестиційний фонд.
Можливо, пояснення цьому слід шукати в чорному гуморі Ігоря Коломойського.
В умовах непублічності Коломойського можна лише прогнозувати, з якою метою він увійшов у склад акціонерів Ferrexpo. Зовсім цікавого сюжету історія може набути, якщо він претендуватиме на місце в керівних органах Полтавського ГЗК.
Інструментів впливу на Полтавський гірничо-збагачувальний тепер у нього безліч. Зокрема, як акціонер Коломойський може отримувати інсайдерську інформацію з Ferrexpo. Або позиватися під приводом, наприклад, ухиляння від сплати дивідендів. Або через суд зривати збори акціонерів.
У своєму нещодавньому інтерв’ю "Українській правді" консультант "Привату" Геннадій Корбан заявив про амбіції Коломойського піти у наступ за новими металургійними активами.
По-суті, розвивати цей бізнес зможуть лише власники залізорудних ресурсів. Влітку цього року сталася безпрецедентна консолідація — злиття металургійних та гірничо-збагачувальних комбінатів Ріната Ахметова та Вадима Новинського, яке вже схвалене Антимонопольним комітетом.
Відтак ринок, зокрема, "Індустріальний союз Донбасу" відчує значний дефіцит української руди.
Коломойський же є управляючим акціонером Південного гірничо-збагачувального — єдиного великого комбінату, орієнтованого на внутрішній ринок, який при цьому не належить Жеваго чи Ахметову.
"Нехай у ІСД є переробні заводи, але їх можна назвати вершниками без голови! Якщо завтра Ахметов, Коломойський і Новинський домовляться, зупинять подачу сировини — коксу, руди і вугілля, то ІСД залишиться з металобрухтом", — окреслив ситуацію Корбан.
Корбан по-суті визнав, що Коломойський має намір "підбирати" ті металургійні комбінати, які не витримають на дієті залізної руди.
І в цьому "Приват" буде конкурувати з Ахметовим за контроль над залежними від руди заводами — зараз очевидно, що в цей список потрапляє Маріупольський меткомбінат імені Ілліча (другий за потужністю в країні після "Криворіжсталі"), "Запоріжсталь" (третій за потужністю) та активи "Індустріального союзу Донбасу".
Відтак, увійшовши у власність Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, Коломойський підсилює свої позиції на ринку — зокрема, і через нейтралізацію конкурента в особі Жеваго.
Вийшовши на Лондонську біржу, Жеваго погодився прийняти досить жорсткі правила гри, які, серед іншого, передбачають і відповідальність за британським законодавством. А гіпотетичний судовий процес, який Коломойський може інспірувати в Лондоні, вимагатиме набагато більше зусиль, ніж суд в Полтавській області.
Найпарадоксальніше, що в таку не дуже приємну ситуацію потрапив Жеваго, який сам проводить агресивну корпоративну політику. Його разом з Коломойським називають головними рейдерами України.
Жеваго став першим українським бізнесменом, який розмістив акції на основній площадці Лондонської фондової біржі.
За допомогою цього інструментарію він намагався вирішити проблеми з іншою групою — так званими "лужніковськими". Москвичі Олександр Бабаков та Михайло Воєводін намагалися відсудити долю в Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті та змусити таким чином Жеваго відмовитися від претензій на "Одесаобленерго".
Однак тепер очевидно, що, рятуючись від одних проблем, Жеваго натрапив на інші. "Повірте мені, акції Жеваго, розміщені на біржі, потрапили в руки його конкурентів. Практично всі! Інша справа, що вони потрапили в руки різних конкурентів", — нещодавно прозоро заявив Корбан в інтерв'ю "Українській правді".
Власником контрольного пакету Полтавського гірничо-збагачувального комбінату Жеваго став у 1996 році, коли придбав його в групи бізнесменів, зосереджених навколо партії "Реформи і порядок".
Причому підприємство, яке зараз коштує мільярди, тоді, в розпал економічної депресії, видавалося зовсім безперспективним для попередніх власників. Єдиним гідним активом вони називали осетрове господарство при комбінаті.
За деякою інформацією, тоді, в 1996 році, Жеваго заплатив за 52% акцій 10 мільйонів доларів та... штрафні санкції, оскільки гроші він вніс із запізненням.
Зараз на порядок вище коштує мініатюрна доля Коломойського в Ferrexpo, яка володіє Полтавським гірничо-збагачувальним комбінатом — станом на 21 листопада його 3,3% оцінювалися в 85 мільйонів доларів.
Окрім Ferrexpo, Коломойський також напряму записаний як акціонер компанії Central European Media Enterprises, яка є засновником української телекомпанії 1+1.
Коломойський є сьомим за розміром власником СМЕ — його доля складає 3,55%, що в поточних котируваннях становить 133 мільйони доларів.
А з огляду на тенденції зниження ринку, за останні десять днів Коломойський "побіднішав" на 20 мільйонів доларів — саме на стільки зменшилася вартість його пакетів у Ferrexpo та СМЕ.
