Україна має блискучі можливості для подальшого розвитку ядерної енергетики, але через відсутність необхідного фінансування всі стратегічні завдання в цьому напрямку можуть бути зірвані. Це стало однією з головних тем обговорення на щорічній міжнародній конференції Українського ядерного товариства "Ядерна енергетика — наше майбутнє", яка відбулася в Києві.
Ядерна енергетика має величезні переваги перед іншими джерелами енергозабезпечення економіки. Її ренесанс намітився у всьому світі і, за прогнозами МАГАТЕ, виробництво електроенергії на атомних станціях у 2015 році становитиме не менше 20%. За словами директора Державного науково-інженерного центру систем контролю та аварійного реагування, доктора фізико-математичних наук Людвіга Литвинського, використання так званих "альтернативних" джерел енергії сьогодні обходиться набагато дорожче традиційних. Кошти, вкладені в них, окупаються лише за умов встановлення втричі вищого тарифу. Він каже про те, що винайдення та практичного впровадження в економіку нових джерел енергії слід очікувати через 50 — 70 років, при цьому незабаром ми стикнемося з дефіцитом біологічного палива — нафти та газу.
Енергетичною стратегією України до 2030 року передбачено випереджуючий розвиток атомної енергетики. При цьому встановлені потужності АЕС мають бути збільшені понад удвічі. Це рішення обумовлено наявністю власних сировинних ресурсів урану та цирконію, а також стабільною роботою нашого атомного комплексу, потенційними можливостями країни зі створення енергетичних потужностей. Наша головна мета — щоб явні переваги та блискучі перспективи розвитку атомної енергетики в Україні не залишилися потенційними, але втраченими можливостями, говорить директор Департаменту ядерної енергетики та промисловості Міністерства палива та енергетики України Наталія Шумкова.
Наталія Шумкова відзначила, що блоки АЕС працювали безпечно, надійно, економічно. Продовжувалися програми модернізації, технічного переоснащення та підвищення безпеки. Досягнуті певні успіхи у створенні нових генеруючих потужностей. Але багато проблем залишились невирішеними. Це, насамперед, питання вдосконалення ядерного законодавства, зокрема у розділі фінансування ядерної галузі. Це питання потребує найбільшої уваги та негайного вирішення. Сьогодні ті темпи, які закладені у розвиток галузі, вже не відповідають завданням закладеної стратегії.
Промінвестбанк має багаторічний досвід ефективної співпраці з підприємствами паливно-енергетичного комплексу України. Кредити банку дозволили здійснити значні інвестиційні проекти в атомній та тепловій енергетиці; поповнюють обігові кошти підприємств усіх галузей комплексу, сприяють своєчасній виплаті зарплати та проведенню розрахунків. Так, своєчасному введенню в дію енергоблоку №2 на Хмельницькій АЕС та здійсненню завершальних робіт для успішного пуску енергоблоку №4 на Рівненській АЕС значно посприяли кошти Промінвестбанку. Підтримуючи рішення Президента та уряду України щодо добудови енергоблоків на Рівненській і Хмельницькій атомних станціях, Промінвестбанк придбав у 2004 році облігації НАЕК "Енергоатом" на 150 млн. грн. До речі, це найбільший обсяг придбання цих цінних паперів з усіх українських банків.
Першочерговим завданням сьогодні є забезпечення надійної безпечної роботи діючих енергоблоків АЕС протягом проектного та понадпроектного терміну експлуатації. Для цього насамперед треба вирішити завдання повного втілення в життя концепції підвищення безпеки.
Стратегічні цілі — продовження термінів експлуатації на 15 років. А найбільш масштабним завданням є нарощування енергетичних потужностей. Перші блоки мають бути запущені вже до 2016 року. Передбачається, що ними будуть 3-й та 4-й блоки Хмельницької АЕС. Добудова блоків — найактуальніше завдання, яке потребує, насамперед, величезного обсягу залучених інвестицій.
Ми маємо проблеми, вирішення яких дасть можливість використати всі переваги атомної енергетики. Однією з них є проблема відпрацьованого палива та радіоактивних відходів.
Дуже актуальним є питання національного паливного циклу — гаранта розвитку ядерної енергетики. У нас є великі переваги щодо перспектив уранового виробництва, адже Україна займає 6 місце у світі за підтвердженими запасами урану. Всі розвідані родовища є економічно доцільними для розробки. За умов створення відповідних потужностей для видобутку та переробки уранової руди такі запаси забезпечать атомну енергетику країни, яка працює на теплових реакторах, як мінімум на 40 років. Сьогодні видобуток урану здійснюється лише на 30%. Ефективність уранового виробництва залишає бажати кращого, вона у понад 100 разів (!) нижча, ніж на прогресивних аналогічних підприємствах за кордоном. Це пояснюється й застарілою технікою, технологіями, інфраструктурою. На жаль, реальна робота із залучення інвестицій цього року в уранову галузь не розпочата, говорить представник Мінпаливенерго.
Також одним з елементів циклу є виробництво цирконію. (Сплави на його основі застосовують переважно як конструкційні матеріали в ядерних реакторах). Ми маємо масштабні запаси, які дозволяють повністю забезпечити потреби вітчизняної енергетики. На жаль, програми розвитку вітчизняного цирконію, прийняті ще 1996 року, через відсутність фінансування залишись невиконаними. Вдалося лише зберегти виробничі потужності, технології та трудовий колектив.
Розвиток всіх проектів вимагає величезних капітальних інвестицій, наголошують спеціалісти. А реальні обсяги фінансування розвитку атомної промисловості вже сьогодні ведуть до зриву завдань енергетичної стратегії. Держава інвестування у розвиток власної економіки у частині ядерно-енергетичного сектору не здійснює. З трьох потенційних джерел — держбюджет, банківські кредити, залучення іноземних та внутрішніх інвестицій — кожний має свої переваги та недоліки, але реально сьогодні не працює жодний. Вкрай необхідний закон про розвиток ядерної енергетики та атомної промисловості, який передбачатиме надання довгострокових пільг у реалізації інвестиційних проектів. Слід створити систему державних гарантій для інвестицій у ядерну галузь, необхідні обсяги яких до 2030 року оцінюються у понад 230 млрд. гривень. Враховуючи масштаби вкладень та тривали терміни ядерних інвестиційних циклів держава має захистити інвестора від можливих ризиків, говорять атомники.
За п’ять років Промінвестбанк надав паливно-енергетичному комплексу України понад 74,5 мільярда гривень на міждержавні розрахунки за енергоносії, введення нових шахт, добудову енергоблоків на Рівненській і Хмельницькій АЕС та інші проекти.
З метою подальшого фінансування енергетики банком відібрані нові інвестиційні проекти на 1,7 мільярда гривень. Проте для успішної реалізації стратегії Уряду на розвиток вітчизняного виробництва необхідно скасувати мораторій на реалізацію державного майна, яке передається в заставу банку, поставити комерційні і державні банки в рівні умови, не перетягуючи клієнтів у державні банки силоміць, оскільки це жодним чином не сприяє покращенню фінансування стратегічно важливої галузі промисловості. Слід вирішити питання подання індивідуальних нормативів щодо кредитування важливих для економіки підприємств і запровадити особливі підходи до визначення класу позичальників — підприємств ПЕК, оскільки метою їх діяльності є не отримання надприбутків, а забезпечення економіки енергоносіями, і не "тендерувати" з будь-якого приводу, а керуватися державними інтересами при вирішенні питань фінансування цієї галузі.
Голова Правління Промінвестбанку, Герой України, професор Володимир Матвієнко неодноразово наголошував, що внутрішній інвестор має всі можливості і бажання здійснювати фінансування національної економіки, в тому числі її енергетичного сектору. Бракує лише політичної волі керівництва держави.
