Екологічною катастрофою називають українські та російські екологи наслідки буревію і виливу у морські води сотень тон нафти у Керченську протоку. Вони кажуть, що наслідки цієї катастрофи будуть відчутні багато років.
Ольга Бетко звернулася за оцінкою київського фахівця — Євгена Дикого, викладача Києво-Могилянської академії, який багато років займається екологією Чорного моря.
Бі-Бі-Сі: Чи не перебільшеними є такі оцінки? І чи взагалі є остаточні висновки екологів про те, якими є екологічні втрати у цьому регіоні?
Євген Дикий: Звичайно, остаточних висновків ще бути не може, для цього ще зарано. Як мінімум має закінчитись рятувальна операція. Треба подивитись, що вдасться зараз виправити одразу по гарячому, так би мовити, а з чим нам далі жити. Остаточні висновки можна буде зробити не раніш, ніж за місяць, а скоріше навіть по весні, коли потепліє. Однак, якщо йдеться про наслідки тривалістю в роки, це сумнівів не викликає.
Хоча б масштаб аварії — 1300 тонн мазуту лише із танкеру "Волга-Нефть", 6 800 тонн сірки із трьох суховантажних кораблів, і ще біля 15 тис. тонн сірки, яка зараз перебуває в трюмах, і не відомо чи вдасться, коли погода трохи встоїться, ці контейнери з сіркою підняти, чи все ж таки ці 15 тис. тонн додадуться до цих майже 7 тис., які вже точно розкриті, зруйновані і таким чином потрапили в зовнішнє середовище. Тільки птахів вже загинуло за приблизною оцінкою 30 тис. на даний момент через поширення оцієї мазутної плями з "Волга-нефти".
Сам масштаб говорить про те, що це відчуватиметься протягом як мінімум кількох років, тим більше, що аварія відбулась у одній із критичних точок з точки зору екології. Керченська протока — це міграційний шлях, при чому міграційний шлях і для птахів, і для риб, і для дельфінів. При тому саме для риб і для птахів якраз зараз період активної міграції. Тобто ця аварія відбулась якраз там, де максимально концентруються живі організми, які проходять із Чорного моря в Азовське і навпаки.
Бі-Бі-Сі: Пане Євгене, а чи становить нафта, яку усе ще не можуть зібрати після затонулих кораблів, якусь небезпеку для Чорного та Азовського узбережжя? Адже узбережжя поблизу протоки, як з боку України, так і з боку російської Тамані — популярні зони відпочинку. Чи взагалі ви б радили туристам їхати туди відпочивати наступного року?
Євген Дикий: Знову ж таки, поради туристам варто буде давати трохи пізніше, коли можна буде підрахувати, скільки нафти зібрали, а скільки лишилося. Однак, з точки зору течій в тому районі під основною загрозою — саме чорноморське кримське узбережжя. Як не дивно, до Азовського моря понесе значно менше, а от вздовж кримського узбережжя Керченського півострова оцю нафту, яка зіб’ється вже у такі невеликі конгломерати, буде нести саме вздовж кримського узбережжя. Наскільки я можу судити по течіях в тому районі, нафта як мінімум захопить район до півострова Меганом, до Судакської затоки. Чи понесе її далі — судити важко, далі може і не понести.
