Останніми днями газова тема знову почала набирати оберти. На авансцені з”явилася скандально відома “РосУкр-Енерго”. При цьому звучать заяви, буцімто саме Віктор Ющенко заважав підписанню вигідних для України газових контрактів наприкінці 2008 року. Ситуацію коментує екс-уповноважений Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський...
Богдане Івановичу, днями ЗМІ цитували інтерв’ю екс-голови правління НАК "Нафтогаз України" Олега Дубини виданню "Дзеркало тижня", в якому поряд з коректним аналізом ситуації на українському газовому ринку пролунала заява, що наприкінці 2008 року "Нафтогаз" не зміг укласти з "Газпромом" вигідного для України контракту через начебто "ігри Президента з "РосУкр-Енерго". Як Ви можете прокоментувати ситуацію, враховуючи, що на той час були Уповноваженим Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки...
- Ця інформація не відповідає дійсності. Вона скоріше схожа на політичну міфологію, в яку, на жаль, грає колишній керівник “Нафтогазу”.
- Раніше Ви дуже позитивно відгукувалися щодо Олега Дубини...
- Я неодноразово відзначав людяність, чесність, державну позицію і високі менеджерські якості О.Дубини. Тому не можу повірити, що ця позитивна людина з власної волі стала постфактум обмовляти президента в тому, чого насправді не було.
Заради справедливості, керуючись достовірною інформацією, яка підтверджується офіційними документами, вважаю за доцільне ще раз нагадати окремі факти, які однозначно свідчать з чиєї волі, як і за яких обставин на українському газовому ринку з”явилася компанія "РосУкр-Енерго", хто насправді вигідно користувався її послугами та по чиїй вказівці підписувалися газові контракти 19 січня 2009 року.
Якщо хтось і "грає" довкола "РосУкр-Енерго" (як каже О.Дубина), то це був не Президент, а скоріше глава уряду і керівництво "Нафтогазу".
- Але Тимошенко активно боролася за те, щоб ця компанія пішла з ринку, і домоглася...
- Компанія "РосУкр-Енерго" у 2006 році з”явилася на українському газовому ринку з вдвічі дешевшим, ніж у Європі, газом (95 доларів при середньоєвропейській — понад 200) після того, як прем”єр-міністр Ю.Тимошенко в 2005 році підготувала для неї вільне місце, зруйнувавши взаємовигідний і для України, і для РФ формат співробітництва за міжурядовою угодою, яка, до речі, чинна аж до 2013 року.
Якби глава уряду до 1 липня 2005 року — відповідно до згаданої угоди — підписала міжурядовий протокол на 2006 рік, то для будь-якої компанії, у тому числі й "РосУкр-Енерго", в українсько-російському співробітництві просто не було б місця. А відтак — не було б і численних політичних спекуляцій, і балачок про газ, зокрема й згаданих.
Цього, на жаль, не відбулося. Тодішній уряд навіть не робив офіційних спроб щодо підготовки протоколу.
Наступний уряд Ю.Тимошенко всупереч домовленостям президентів України та Росії В.Ющенко і В.Путіна щодо переходу на прямі схеми співробітництва без будь-яких посередників, всупереч директивам Президента України і численним зверненням, в тому числі й керівництва “Нафтогазу”, цілий 2008 рік до останньої його секунди вигідно користувався послугами "РУЕ", створюючи публічну ілюзію начебто її несприйняття.
- Але ж 30, чи вже 31 грудня 2008 року дійсно раптом виникли проблеми, які, доречи, завадили Тимошенко вилетіти до Москви для переговорів і безпосередньої участі у підписанні документів. Чи знаєте Ви, що тоді трапилося?
- По-перше, прем’єр-міністр могла їхати будь-кили і будь-куди, в тому числі й до Москви.
По-друге, не зрозуміла її роль у Москві в той час, оскільки контракт мали підписати керівники компаній, а не урядів. У ті дні неодноразово відбувалися переговори "Газпрому" і "Нафтогазу" з узгодження проекту контракту. Російська сторона в цілому конструктивно підійшла до цього питання і виставляла одну зрозумілу умову — погашення українською стороною боргу за 2008 рік в обсязі близько 2 млрд. доларів. Це питання (погашення боргу — ред.) було вирішено 29 грудня на нараді за участю Президента, керівництва "Нафтогазу" і НБУ. Було досягнуто домовленості про кредит із залученням Нацбанку, яка була невідкладно реалізована.
Я особисто був учасником наради, на якій глава держави в цілому підтримав проект контракту, погоджений на рівні "Нафтогазу" і "Газпрому", він мав бути підписаний 30 грудня. Це був неідеальний, але взаємоприйнятний документ, в якому, зокрема, на 2009 рік були передбачені базова ціна на газ в 250 доларів, транзитна ставка — 1.8 долара.
Однак згаданий проект не був підписаний. Натомість за письмовою вказівкою прем’єр-міністра 19 січня 2009 року був підписаний контракт з базовою ціною 450 доларів при транзитній ставці 1.7, його Президент не бачив ні до підписання, ні тривалий час після підписання.
Важко зрозуміти теперішню логіку претензій О.Дубини до вже колишнього президента, замовчуючи те, що всупереч своїй же волі він змушений був підписати контракти на виконання прямого письмового розпорядження глави уряду. А глава уряду Юлія Тимошенко, за моїми спостереженнями, ніколи не прислухалася до позиції чи звернень ні глави держави, ні експертів, ані будь-кого іншого, і не дозволяла це робити своїм підлеглим під загрозою негайного звільнення, як це сталося з кількома міністрами.
- Дякую за інтерв"ю.
09.03.2010
