Дивна сама ідея давати державні гарантії приватному бізнесу. Усі попередні роки він заробляв мільярди доларів, але нічого не робив для модернізації. Можна було б сказати, що така нелогічна пропозиція не пройде. Однак прецедент уже є.
У середу, 25 листопада, "Економічна правда" опублікувала першу частину дослідження на тему державних гарантій, наданих у 2009 році нинішнім урядом.
Під час підготовки тексту виникло питання, чому президент зупинив одну частину рішень уряду, але не зробив цього з іншою, де були допущені ті ж порушення. Того ж дня стало відомо, що глава держави ветував ще кілька рішень Кабміну про надання гарантій.
Зокрема, він зупинив постанови про гарантії, надані компаніям "Політехмед" на 100 мільйонів доларів для закупівлі автомобілів швидкої допомоги JAC, і "Укрпротез" на 400 мільйонів доларів для закупівлі китайських автомобілів Cherry у ЗАТ "ЗАЗ" для інвалідів.
Також 25 листопада Віктор Ющенко зупинив постанови Кабміну про надання державних гарантій за кредитами НАК "Украгролізинг" — 33,5 мільйона доларів для придбання молочного обладнання Hyundai Motor Company та державному підприємству "Укрмедпостач" — на 500 мільйонів доларів для купівлі медичного обладнання, ліків і транспорту в американських компаній.
Таким чином, у таблиці в матеріалі від 25 листопада кілька "плюсів" змінилося "мінусами".
Всі компанії, у яких закуповувалися послуги за кредити під державні гарантії, були рекомендовані МінАП, МОЗ, "Украгролізингом", "Укрпротезом" та "Укрмедпостачем".
Однак що відомо про цих гарантів? Мінохоронздоров'я сьогодні знамените скандалом навколо закупівлі ліків за завищеними цінами через посередників.
МінАП відоме тим, що 70% продукції виробляють особисті селянські господарства, але 99% аграрного бюджету витрачається на агрохолдинги. Бабусі годують Україну, а чиновники дають гроші "тим, кому потрібно".
"Украгролізинг" кілька років тому був у центрі скандалу. Він отримував величезні кошти з держбюджету, але не виконував своєї базової функції — закупівлі та розповсюдження вітчизняної сільгосптехніки. Умовно кажучи, витрачалися мільйони, а селяни залишалися без техніки.
З початку 2009 року у компанії новий і дуже активний керівник — Микола Шпак, та звітність про роботу компанії все ще не показується.
Зате активність керівника видно за семи проектами, які претендують на одержання держгарантій. А ще він знаменитий тим, що порушив принцип діяльності "Украгролізингу". Шпак запропонував закуповувати обладнання не на вітчизняному ринку, а у японців та канадців.
Завжди згадується у зв'язку з цим політика президента Олександра Лукашенка. Якось він приземлився на вертольоті в одному з сільських господарств Білорусі. Ходив, був усім задоволений, а потім в елеваторі побачив японську автоматику. "Щоб через рік тут стояла своя, білоруська", — наказав "батько".
Звичайно, вітчизняна автоматика ламається частіше і не забезпечує половини потрібних функцій. Однак підхід господаря полягає у тому, щоб працювала своя економіка — навіть на шкоду широко оспіваній міжнародній інтеграції.
Тим більше, це має бути аксіомою для Шпака. "Украгролізинг" створювався з єдиною метою — змусити працювати українських виробників сільгосптехніки. Хочете, щоб вона стала кращою? Замовляйте і вимагайте підвищення якості.
Є ще кілька цікавих нюансів. Державна інноваційна фінансово-кредитна установа отримала гарантії авансом. Тобто уряд навіть не знає, під які проекти, але заздалегідь згідний.
Так само Кабмін не вивчав проекти інших прохачів. У постановах уряду записано, щоб з документами ознайомився Мінфін. Можна навіть припустити, що прем'єр-міністр стане невинною жертвою своїх підлеглих.
Існує і зовсім цікавий випадок. Для створення протипаводкового захисту у Львівській області гарантію отримало ще не створене державне підприємство.
"Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту" створена тим же указом, яким уряд схвалив зобов'язання на 50 мільйонів євро. Прямим текстом не прописано, але витрати за цим кредитом будуть перекладені на бюджет. Підприємство з самого початку не має інших джерел доходу.
І ще один момент. Захист від паводків — справа потрібна, але чому кредит залучається від англійської Aquasafety invest? Адже, напевно, роботи вестимуть англійські фахівці, які й отримають більшу частину позики. Невже в Україні немає спеціалістів із захисту від стихійних лих?
Знову ж таки, всі питання — до Генпрокуратури. Це вона повинна з'ясовувати, чи є чийсь особистий інтерес у всіх запропонованих проектах. Люди в погонах повинні проаналізувати, через яких посередників будуть проводитися схеми.
Звичайно ж, якщо все гаразд, Генпрокуратура теж має про це сказати, оприлюднивши схеми постачання в Україну товарів та послуг.
Висновок четвертий. Гарантії стали елементом передвиборної агітації.
Цих даних у таблиці немає. На початку листопада Тимошенко пообіцяла металургам, що уряд може надати держгарантії за кредитами для масштабної реконструкції підприємств гірничо-металургійного комплексу.
"Ми були б готові підставити вам плече і дати гарантії під кредити, а також провести на вищому рівні переговори з банками щодо коштів на реконструкцію ГМК. Ті підприємства, яким це потрібно, можуть звертатися в уряд", — сказала вона на Всеукраїнській робочій нараді з питань ГМК у Маріуполі.
Через п'ять днів аналогічну обіцянку отримали хіміки. Тимошенко заявила, що уряд готовий надавати державні гарантії на залучення фінансових ресурсів для модернізації вітчизняних хімічних підприємств.
"Якщо є необхідність у залученні фінансових ресурсів за прийнятною ціною, ми можемо виступати гарантом", — сказала прем'єр у Сєвєродонецьку.
Дивна сама ідея давати державні гарантії приватному бізнесу. Усі попередні роки він заробляв мільярди доларів, але нічого не робив для модернізації. Зате активно скуповував підприємства в інших галузях.
Можна було б сказати, що така нелогічна пропозиція не пройде. Однак прецедент уже є: уряд спотворив суть роботи Державної іпотечної установи.
Замість того, щоб стимулювати видачу іпотечних кредитів, ДІУ купує готові квартири у "потрібних" будівельників і роздає їх майбутнім виборцям. Поки що це були міліціонери.
Житлової проблеми витрачений мільярд не вирішив. В Україні півтора мільйона черговиків, а квартири отримали лише кілька тисяч. Зате піар вийшов гучний.
Те саме буде з хіміками і металургами.
Висновок п'ятий. Безумовно, президент має рацію, скасувавши частину рішень про надання держгарантій. Формальна позиція Віктора Ющенка пояснюється наступним чином.
"Стаття 17 Бюджетного кодексу України встановлює, що державні гарантії надаються лише на умовах платності, строковості, майнового забезпечення та зустрічних гарантій, отриманих від інших кредиторів. Вимога щодо зустрічних гарантій банків або надання іншого належного забезпечення, крім Державної служби автомобільних доріг України, передбачена і статтею 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", — йдеться на сайті голови держави.
У всіх випадках, коли на рішення уряду накладалася заборона, існувало пряме порушення вказаних принципів.
"Уряд так захопився наданням дозволів на залучення кредитів під державні гарантії, що їх обсяг склав 60 мільярдів гривень і вже перевищив граничний рівень — встановлені законом 37 мільярдів", — повідомив президент.
Для довідки: з початку 2008 року уряд збільшив суму гарантованого боргу у 4,3 рази або на 58,1 мільярда гривень, яка на 30 вересня 2009 року складала 75,6 мільярда. Указами президента від 9 жовтня 2009 року № 815, 12 жовтня 2009 року № 817, 10 листопада 2009 року № 916 було зупинено дію дев'яти постанов уряду з цього питання.
Ефективність залучення коштів за більшістю постанов є сумнівною, оскільки аналіз прийнятих урядом у 2009 році рішень щодо дозволу на залучення коштів під державні гарантії свідчить, що обрано хибний шлях безсистемної роздачі гарантій не на фінансування інвестиційних проектів, а на різні поточні потреби, вважає президент.
На його думку, суть здійснення будь-яких запозичень має полягати у фінансовому забезпеченні бізнес-проектів, кошти від окупності яких повинні стати джерелом погашення відповідних кредитів.
Однак з прийнятих урядом 23 рішень лише три спрямовані на реалізацію інвестиційних проектів. У зв'язку з цим виникають значні ризики перекладання зобов'язань за кредитами суб'єктів господарювання на державний бюджет, а отже, неконтрольованого збільшення державного боргу, відзначає глава держави.
"Політика уряду свідчить, що Кабмін не враховує негативний досвід 1990-х років, коли невиважена політика надання державних гарантій ненадійним позичальникам призвела до того, що більшість гарантованих зобов'язань поверталася за рахунок держбюджету, тобто за рахунок невиплачених зарплат і пенсій, обмеження можливостей держави фінансувати інші пріоритетні напрямки, в тому числі інвестиційного та інноваційного спрямування", — робить висновок президент.
Незважаючи на багаторічну роботу із стягнення таких боргів, продовжує він, на 11 листопада 2009 року прострочена заборгованість перед держбюджетом, яка виникла внаслідок невиконання суб'єктами господарської діяльності зобов'язань у частині кредитів, наданих під державні гарантії, складала 16,8 мільярда гривень, або 22,3% від загального обсягу гарантованого боргу.
"Використовуючи механізм державних гарантій, уряд маскує зростання прямого державного боргу та дефіциту бюджету, яке відтерміновується на наступні роки", — підсумовує Віктор Ющенко.
Всі ці доводи справедливі, однак до президента теж є питання. Заблокувавши частину виданих гарантій, він залишив недоторканими гарантії за проектами Державної інноваційної фінансово-кредитної установи та щодо будівництва протипаводкового захисту.
Загальний висновок. Інші уряди вчинили б так само.
Мова не йде про те, що Тимошенко погана, а Янукович чи Ющенко хороші. Будь-який інший уряд у нинішній ситуації діяв би аналогічно: гарантії надавалися би своїм компаніям. І завжди існувала би підозра, що ці схеми далеко не бездоганні.
Це підтверджує масова роздача гарантій в середині 1990 років. Тоді влада України пропустила через себе сотні мільйонів доларів, які навіть розподілялися відповідальними чиновниками.
Сьогодні більшість цих діячів мертві, деякі відсиділися на відповідальних державних посадах або навіть у дипломатичних представництвах за кордоном. Ті, кому пощастило залишилися живими, вважають себе великими щасливчиками.
Просто зараз мова йде про діючий Кабмін. З огляду на досвід 1990-х, можна передбачити подальший розвиток подій: наступний уряд не буде особливо цікавитися гарантіями, які видав нинішній.
А через кілька років десь тихо промайнуть кілька новин про те, що держава закінчила платити за гарантіями 2009 року. Але на той час вже будуть нові герої дня, і вони запускатимуть нові схеми.
26.11.2009
