Люмпенська революція неминуча — варто лише запалити сірник
Вибухнула світова фінансово-економічна криза — українська економіка почала ховатися у "тінь". Але що налякало нашу економіку більше — світова криза чи інші, внутрішні чинники? Чим небезпечна така ситуація і чи можна чекати на її поліпшення?
На ці запитання відповіли економічні експерти — директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін, професор Національної академії управління Олександр Кириченко та економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.
Економіка ховається в "тінь". Докази
Ігор Соскін: "За дев’ять місяців цього року в порівнянні з дев’ятьма місяцями минулого року, за нашими оцінками, ВВП впав не менше, ніж на 27-28%, а індекси базових галузей і промисловості — до 30%. З другого боку, на 1 жовтня грошова маса в Україні знаходилася на рівні 470 мільярдів гривень — це рівень 1 лютого 2009 року. Таким чином, вся економіка падає, а кількість грошей, яка знаходиться в обігу, знаходиться майже в тому ж обсязі, як це було до кризи.
Дуже характерно для тіньової економіки, що відбувається з гривневою готівкою поза банківською сферою. Економіка формально начебто падає, а кількість готівки зростає. Це свідчить про те, що готівка все більше обслуговує тіньову частину економіки.
Ми бачимо, що сьогодні НБУ своїми вільноконвертованими запасами теж фінансує тіньову економіку, викидаючи і продаючи долар, причому по завищеній ціні. Таким чином, НБУ сьогодні фактично фінансує тіньову економіку через відповідні корупційні банки і лобі, які сьогодні з’єднують формальну і тіньову економіку.
За січень-вересень цього року експорт скоротився на 48% в порівнянні з минулим роком — ми виходимо з зовнішнього ринку. Імпорт товарів скоротився на 52,6%, але при цьому ми все одно маємо від’ємне сальдо.
Обсяги чистого притоку прямих іноземних інвестицій скоротилися в 2,7 рази у порівнянні з 2008 роком. Отже, сьогодні немає притоку капіталу в Україну. Це означає, що процес відтворення формально не може розвиватися. Таким чином, попит переміщується в тіньову економіку, тому що на сьогодні саме тіньова економіка найбільш активно впливає на попит по харчових продуктах, по товарах першої необхідності тощо.
Дуже цікавий показник тінізації — обсяги приросту готівкової валюти поза банками за січень-вересень 2009 року — 7,2 мільярди доларів. В 2008 році було 7,8. Таким чином, сьогодні все більше грошей виводиться поза банківську систему. Для чого готівкова валюта потрібна поза банківської систем? Для того, щоб обслуговувати тіньову економіку.
Все більше валюти обертається в руках у населення поза банками. Ми можемо говорити, що на сьогоднішній день вільноконвертованої валюти, яка знаходиться в обігу в готівковій формі в Україні, — до 60 мільярдів доларів. Це валюта, яка виключно обслуговує тіньову економіку.
Чітко можна сказати, що тіньова економіка складає 50% від всієї економіки.
Уряд сьогодні абсолютно не контролює ситуацію, тіньова економіка вийшла з-під контролю, вона сама вже на сьогоднішній день диктує уряду поведінку".
Як вивести економіку з "тіні"? Основні напрямки
Олександр Кириченко: "Я вважаю, що треба негайно приймати інший Закон про Національний банк, який би спонукав до детінізації економіки.
Які сьогодні потрібно приймати міри або заходи по детінізації економіки? Їх багато. У нас є відомі фахівці, які створили фундаментальні праці з питань тіньової економіки, але, на жаль, ніхто нічого не робить.
Тому я скажу основні напрямки.
1.Вдосконалення монетарної політики.
2.Створення умов для розвитку підприємництва.
3.Податкова система. Всі розуміють, що якраз вона спонукає називати економіку репресивною. Податки не спонукають до інновацій, інвестицій, а навпаки, заганяють наше підприємство в "тінь".
4.Створення ефективної системи управління державним сектором. По оцінках експертів, 90-95% бюджетних коштів розкрадаються.
5.Протидія відмивання грошей. Україна, слава Богу, поки що не є трафіком для відмивання брудних кошів світової мафії, але є відповідним трафіком для відмивання коштів нашої мафії.
Економіка тіньова: класифікація
Олександр Жолудь: "Що таке тіньова економіка? Це економіка, яка порушує закони, які діють в Україні. Тіньова економіка може бути двох видів: сіра та чорна. Чорна економіка — це наркотрафік, торгівля людьми, проституція, торгівля органами та інші злочини проти людини і суспільства.
У нас, на щастя, більш проблемною є сіра економіка — неповна сплата або несплата податків, які передбачені діючим законодавством.
Існує кілька методів виміру тіньової економіки. Зазвичай аналізують такі показники, як споживання ресурсів — людських, енергетичних, грошово-кредитних.
В Україні на протязі останніх 5-6 років тіньова економіка лишається на досить високому рівні — близько 30-36% від того рівня економіки, який фіксує Державний комітет статистики. Це свідчить про те, що у нас є непоганий потенціал збільшення нашої офіційної економіки саме за рахунок тіньової".
Уряд тисне на підприємців замість того, щоб зменшити фінансування найбагатших людей України
Олександр Жолудь: "Чи зросла тіньова економіка за період цієї кризи? Так, безумовно, зросла. Існує кілька факторів, які про це свідчать — зростання готівки в порівнянні до депозитів, зростання доларизації, менше падіння споживання електроенергії, аніж падіння виробництва в основних галузях.
Тінізація відбувається з основної причини — збільшення тиску на підприємців. Попит зменшився на 50%, а податки вони платять на попередньому рівні. Відповідно, підприємці ідуть в тінь.
Чому це відбувається? Це відбувається через те, що, на жаль, в уряді немає політичної волі скорочення видатків бюджету. В бюджеті завжди є значні резерви, які можна було б використати, але за ними стоять конкретні особи, які хочуть отримувати ці грошові потоки.
Кому допомагав уряд з початку кризи до сьогоднішнього дня найбільше? Він допомагав металургам і хімікам, тобто тим галузям, де є велика концентрація капіталу і де знаходяться найбагатші люди України. Не зважаючи на всю соціальну пропаганду, яка йде, у нас насправді допомагали, в першу чергу, тим, хто дуже непогано жив за часів до кризи. Водночас під час кризи ми допомагаємо саме їм. Але ми забираємо цей ресурс з інших галузей, де працює малий і середній бізнес — легка і харчова промисловість. Це промисловість, яка не здатна себе захистити через те, що власність там доволі розпорошена, і вони не можуть сформувати лобі, яке протисне собі якісь пільги.
Тож основною причиною "тіні" в Україні залишається якраз те, що підприємства не можуть працювати в цих умовах. Тому цим треба зайнятися, треба змінювати умови для роботи підприємств".
Люмпенська революція неминуча — варто лише запалити сірник
Олег Соскін: "У нас зараз класична революційна криза — є економічна складова революційної ситуації, але поки що немає політичної сили, яка б використала це в своїх інтересах.
Помаранчева революція була дрібнобуржуазною, антиклановою. Клани скористались потенціалом дрібної буржуазії. А зараз у нас назріває люмпенська революція, тому що сьогодні повністю сформувалося два полюси: 5% — дуже багатих, 70% — дуже бідних. Зараз "біомаса" вже не витримує, вона може вибухнути, вона вже на межі. Вже формуються так звані революційні комітети — за нову Конституцію, за "перезавантаження республіки", за конституційні збори, за референдуми.
Економічний дефолт повинен перерости в політичний дефолт".
Олександр Кириченко: "Відбувається накопичення економічних протиріч в суспільстві. Треба тільки запалити сірник.
На Майдані в 2004 році випустили пар, але нічого не зробили для реформування економічних відносин. Залишили абсолютно радянську систему управління".
Олег Соскін: "Як тільки почнеться велике споживання газу та енергоносіїв, система не витримає. Вона повинна розпастися. Я думаю, це січень-лютий. Ще одна критична точка буде 7 листопада, коли ми дізнаємось, скільки газу Тимошенко купила у Росії, як вона розрахувалась і чим. Якщо не буде четвертого траншу від МВФ, в неї не буде грошей, щоб розрахуватись".
Олександр Жолудь: "Цілком можливо, що система не розвалиться — зміниться верхівка, але система залишиться. Ми маємо досвід латиноамериканських країн, які не стабільні з ХІХ сторіччя і які існують. Ми маємо досвід Мексики, яка втрачала значні частини території і постійно мала дефолти — і вона все одно існує.
Це зовсім не гарантує зміну економічної ситуації і перехід на вищий рівень. Для такого переходу потрібна політична воля".
