Керівництво Нацбанку знову стало мішенню Юлії Тимошенко.
Поки вони йшли назустріч побажанням прем'єрки, Тимошенко була задоволена.
У першому півріччі 2009 комерційні банки членів БЮТ отримали мільярдне рефінансування, а Нацбанк фактично за рахунок друкарського верстату покривав платежі України перед Газпромом за "переможним" контрактом Тимошенко-Путіна.
Однак після відмови Нацбанку продовжувати емісійний вальс з Тимошенко ці люди знову перетворився на ворогів.
Розгорнута БЮТом кампанія лягла на грунт, добре підготовлений самим керівництвом Нацбанку. Ніхто в цій країні, окрім самих банкірів з вулиці Інститутської, не зробив більше для власної дискредитації.
Спецоперація ретельно готувалася і складалася з багатьох етапів. Спочатку була заява депутата Миколи Мартиненка про причетність Ющенка до валютних спекуляцій.
Другим пішов міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, який запросив на допит першого заступника глави НБУ Анатолія Шаповалова — саме цю людину вважають "касиром" рефінансування.
Після цього, за задумом БЮТ, у публічний бій мав вступити банкір. Планувалося, що звинувачення озвучить колишній заступник глави Нацбанку Сергій Яременко, звільнений у 2005 році, який зараз працює радником БЮТівського міністра економіки.
Але Яременку знайшли більш актуальну кандидатуру — на прес-конференцію вийшов чинний заступник Олександр Савченко.
Наступний етап — це розкриття доходів керівництва НБУ. Бо навіть ті гроші, які банкіри отримують у бухгалтерії Нацбанку, мають шокували громадськість.
Дебютував з питанням зарплати Нестор Шуфрич на ефірі у Савіка Шустера, тим самим вчергове підтвердивши своє реноме подвійного агента — БЮТ і Партії регіонів.
А в понеділок в ефірі іншої "Свободи" на ICTV тему доходів верхівки НБУ підхопив Микола Томенко.
Після першої згадки про рівень зарплати нацбанківських начальників "Українська правда" почала свої пошуки. Нам вдалося отримати доступ до податкових звітів про доходи глави НБУ Володимира Стельмаха і його першого заступника, а насправді — реального керівника Нацбанку — Анатолія Шаповалова.
Офіційний гаманець керівництва НБУ
Отже, за весь 2008 рік Володимиру Стельмаху в Національному банку було нараховано 1 мільйон 548 тисяч гривень.
При чому річна зарплата Стельмаха склала один мільйон 513 тисяч гривень — це майже втричі більше, ніж зарплата президента України: за 2008 Ющенку виплатили 492 тисячі гривень.
У 2008 році, коли гривня обвалилася на 50%, Стельмах не гребував і матеріальною допомогою — взяв 28 тисяч гривень.
Розмір сплаченого Стельмахом прибуткового податку в 2008 році склав 231 тисячу гривень.
У першому кварталі 2009, коли Стельмах переважно був на лікарняному, йому було нараховано 446 тисяч 700 гривень зарплати — лише на 30 тисяч гривень менше, ніж в попередньому кварталі.
Тобто тотальне скорочення зарплати в зв’язку з кризою не торкнулося головного банкіра, який частково за цю кризу несе відповідальність.
Біль ш того, за перший квартал 2009 року Стельмаху знову було нараховано... 12 тисяч 800 гривень матеріальної допомоги. Розмір сплаченого главою НБУ прибуткового податку в першому кварталі склав 69 тисяч 500 гривень.
За останній рік вплив Володимира Стельмаха у Нацбанку впав. Кермо поточної діяльності НБУ перебуває у руках Анатолія Шаповалова — першого заступника Стельмаха.
Саме ця людина є "ключем" для відкриття рефінанансування комерційним банкам з боку НБУ. На запитання, чи доводилося їм заносити "відкати" на Інститутську, самі банкіри сором’язливо опускають очі та прагнуть швидко перевести тему.
Мало хто хоче розповідати і про те, що в банківському середовищі діють своєрідні "агенти Шаповалова", які пропонують домовитися. Час від часу цей титул клеїли керівнику "Дельта-банку" Миколі Лагуну та... депутату від БЮТ Олександру Шепелеву, якого сватають у куми до Шаповалова.
Попри все, Анатолій Шаповалов також не був обділений офіційною зарплатою в Нацбанку.
Нараховані Шаповалову доходи в 2008 році склали 1 мільйон 188 тисяч гривень, що вдвічі більше, ніж у президента України.
З цієї суми 1 мільйон 159 тисяч — зарплата, а 25 тисяч — матеріальна допомога, яку Шаповалов також не гидував взяти.
За 2008 рік Шаповалов сплатив 176 тисяч 800 гривень прибуткового податку.
У першому кварталі 2009 нараховані доходи Шаповалові склали 300 тисяч гривень. З них зарплата — 282 тисячі 400 гривень. Звісно, куди без матеріальної допомоги — вона дорівнювала за січень-березень 12 тисяч гривень. Розмір сплаченого у 1-му кварталі прибуткового податку — 44 тисячі 300 гривень.
Ми направили запити Стельмаху та Шаповалову з проханням прокоментувати доходи, які вони отримують в НБУ.
Речник Нацбанку Сергій Круглик повідомив, що глава Нацбанку перебуває у відпустці. Натомість "Українська правда" додзвонилася до Анатолія Шаповалова, з яким у нас відбувся короткий діалог:
- Анатолію Васильовичу, у телеефірах активно обговорюється ваша зарплата. Скільки ви отримуєте на своїй посаді?
- Мій посадовий оклад становить 13 тисяч гривень.
- Але у нас наявні дані, за якими ви отримуєте 100 тисяч гривень щомісяця...
- Це питання уточнюйте в бухгалтерії, я не знаю.
- Як? Ви не знаєте, скільки отримуєте?
- Не знаю, бо мої гроші зараховуються на картковий рахунок.
Гроші для банкірів
Сама тема оплати праці керівників Нацбанку — це слушна нагода говорити про доходи українських можновладців. І, зокрема, про докори з боку Тимошенко, яка на посаді прем’єра отримує 2 тисячі доларів на місяць та подає порожню декларацію, але щоразу виходить у люди в костюмі Louis Vuitton аналогічної вартості.
З одного боку, Нацбанк не є бюджетною установою. І отримані його керівниками гроші не нараховуються з коштів платників податків. НБУ має свої доходи та видатки, які відображаються не в державному бюджеті, а в кошторисі Нацбанку.
Але безумовно й інше — Національний банк є органом державного управління, якому громадяни через Конституцію та закони делегували повноваження. Одне з них — це друкувати гроші, які частково в подальшому ідуть на рефінансування комерційних банків, що сплачують відсотки й формують доходи НБУ.
Тому можна сказати інакше — отримані Нацбанком доходи за своєю природою належать українському суспільству. І саме тому позитивна різниця між кошторисними доходами та витратами вноситься до державного бюджету, а негативна різниця — відшкодовується за рахунок держбюджету.
Тому і зарплата перших осіб НБУ є не їх приватною справою, а суспільно важливою інформацією. І 100 тисяч гривень зарплати в місяць справді може шокувати громадян злиденної України.
З іншого боку, існує ринок праці банкірів. І гроші, які офіційно отримують Стельмах з Шаповаловим за рік, голові правління великого комерційного банку можуть виплачуватися за місяць.
Хоча це так само нелогічно, бо Нацбанк здійснює керівництво всією банківською індустрією. Одержання прибутку не є метою діяльності НБУ, і на Інститутській не можуть розраховувати на офіційні бонуси, які дають у комерційних банках.
Тому в ідеальному суспільстві зарплата шефа Центробанку має бути співмірною з доходами керівників великих банків.
Вищі, ніж легальна зарплата Стельмаха, доходи в топ-менеджерів державних "Ощадбанку" та "Укрексімбанку". Але це в БЮТ воліють не помічати через лояльність цих установ до уряду.
З третього боку, можливо, більше ніхто з державних керівників не отримує таку легальну зарплату, як Стельмах і Шаповалов. Високий дохід мав би стримувати корупційні спокуси для верхівки Нацбанку.
Але якщо для переважної більшості громадян 100 тисяч гривень — це дохід родини протягом кількох років, то для керівників НБУ — лише два костюми Zilli. Достатньо поговорити по-душах з банкірами, і вони розкажуть, що і кому треба занести, щоб отримати рефінансування Національного банку. Але й досі не знайшлося жодного, хто би публічно розкрив усю схему.
І по-четверте. Саме слово "зарплата" розшифровується як "заробітна плата". Тобто за своєю природою це — винагорода, отримана за уміле виконання своїх обов’язків.
Відповідно до Конституції, основною функцією НБУ є забезпечення стабільності української грошової одиниці. Як би завзято уряд з Нацбанком не перекидали провину один на одного, факт залишається фактом: за минулий рік гривня встановила рекорди знецінення, а довіра населення до своєї валюти знищена.
На початку цього року в Америці менеджери збанкрутілої страхової компанії AIG були змушені повернути свої бонуси. Зробили вони це добровільно — після того, як у пресі спричинився галас через преміювання керівництва напівмертвої структури.
Скандал дійшов до президента Обами, який назвав це "не питанням доларів та центів, а питанням наших фундаментальних цінностей".
Але в Україні годі сподіватися на таку порядність...
15.09.2009
