За словами Савченка, він уже рік знає про кричущі порушення у Нацбанку. Але заговорив про них тільки зараз — коли під Стельмахом знову захиталося крісло, коли Шаповалова викликали в МВС, а уряду потрібна нескінченна емісія.
У п'ятницю заступник голови НБУ Олександр Савченко скликав екстрену прес-конференцію. У прямому ефірі на всю країну він заявив, що не погоджується з політикою Нацбанку і тому йде у відставку.
"У зв'язку з моєю незгодою з валютно-курсовою, монетарною та грошово-кредитною політикою керівництва Нацбанку, яка веде до дестабілізації валютного курсу, зростання кредитної активності банків, падіння ВВП, збільшення кількості неплатоспроможних банків, а в кінцевому підсумку — до безпрецедентного падіння життя населення, подаю у відставку. Відставка політична. Це означає, що я нікуди не працевлаштувався", — сказав Савченко.
Після цього він півгодини пояснював, чому написав заяву, яку ще не підписав голова НБУ Володимир Стельмах. Загалом, Савченко казав правильні речі. Добре, що він знайшов у собі хоробрість привселюдно заявити і про можливу корупцію в НБУ, і про вплив на регулятора, і про хибність багатьох його рішень.
"Чудово, що він вийшов. Коли виступає Яременко, його слова вважаються думкою експерта. Вони правильні, але не мають ваги. А тут — інша справа. Савченко — людина "звідти". До його слів будуть прислухатися і навіть робити висновки. А інакше як розворушити це гніздо? Вони там окопалися і нікого не чують", — вважає заступник голови одного з найбільших банків, що побажав залишитися невідомим.
Однак, незважаючи на правильність, виступ виглядав безглуздо. Хоча б тому, що Савченко пропрацював у Нацбанку чотири роки і жодного разу не зробив гострої заяви. Очевидно, що весь цей час йому було глибоко байдуже, яку політику провадить НБУ. Він вийшов на прес-конференцію з іншої причини.
Балюк відібрав "портфель"
Швидше за все, у Савченка відібрали останні повноваження. А, може, навіть кабінет і службову машину. Це і стало фіналом історії, якій уже майже рік.
Перший удар по повноваженнях Савченко отримав у грудні 2008 року. Тоді прем'єр Юлія Тимошенко виступила з різкими звинуваченнями на адресу НБУ і деяких комерційних банків. Вона заявила про масштабну корупцію у Нацбанку при проведенні валютних операцій та видачі рефінансування.
Слова прем'єра впали на благодатний ґрунт. Уся система перешіптувалася про те, що особливо наближені до НБУ люди заробили мільярди на валютних спекуляціях. Але найцікавішим було питання, хто "злив" їй інформацію. Зокрема, називалося ім'я Савченка. Говорили також про його мотиви.
Саме наприкінці 2008 року активізувалася слідча комісія з перевірки роботи Нацбанку, і голова правління НБУ Володимир Стельмах був на волосину від звільнення. Тут і спливла фраза Тимошенко про існування "гідного заступника голови", який міг би вдало замінити немолодого голову НБУ.
Втім, зняти Стельмаха не вдалося. Його відстояв президент. Савченко всіляко заперечував факт невірності шефу. Тим не менше, знаючі люди розповідали, що "Дід" не пробачив зради.
А колись у них були непогані стосунки. У 2005 році Стельмах взяв Савченка у Нацбанк на прохання старого приятеля Григорія Суркіса. На момент призначення майбутній заступник голови очолював невеликий комерційний банк, який обслуговував імперію футбольного олігарха, і дуже страждав, що йому ніде застосувати свій гігантський інтелектуальний потенціал.
Невідомо, на що витрачався потенціал після призначення. Формально, в НБУ Савченко мав курувати валютний ринок, але самостійних дій у цій сфері він не робив. Зате банкіри говорили, що Савченко був наближеним до Стельмаха і допомагав "вирішувати питання".
Громадськість знала заступника голови лише за численними виступами у ЗМІ. Щоправда, з часом склалося дуже адекватне ставлення до його заяв. Савченко щось обіцяв, банкіри реагували, але насправді усе складалося зовсім по-іншому. З часом з'явилася народна мудрість: якщо Савченко щось пообіцяв, буде навпаки.
Після виступу Тимошенко Стельмах відібрав у заступника голови більшу частину його повноважень. Їх і до того було небагато, бо валютний ринок курував перший заступник голови НБУ Анатолій Шаповалов. Але після того випадку де-факто залишилися лише кабінет, зарплата і автомобіль. А ще, здається, друк наукових бюлетенів і штампування монет.
До вересня Савченко був у відпустці і безтурботно купався у морі. У цей час в НБУ відбулася ключова для нього подія. 1 вересня виконавчим директором з питань валютного регулювання та контролю призначили Анатолія Балюка. Напередодні його звільнили з посади голови Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку.
Знаючі люди ще тоді запевняли, що у Балюка не буде більше повноважень, ніж у Савченка. Але два одержувачі зарплати із схожими посадами виглядали б дивно. Очевидно, остаточний вибір був зроблений на користь Балюка. А у Савченка відібрали щось невелике, що у нього ще залишалося.
За словами самого заступника голови, після відпустки він займався питаннями "неінфляційної і недевальваційної трансформації додаткової грошової маси в економіку". "На жаль, коли я прийшов з відпустки, і це зарубали. І я пішов у відставку. Ось чому час такий (для відставки. — "ЕП")", — пояснив він.
Ющенко — поганий, Тимошенко — гарна
Швидше за все, Савченко по-людськи образився. Крім того, він постарався підіграти уряду і гучніше звинуватити Віктора Ющенка і Секретаріат президента. Перепало й Нацбанку.
Відразу кілька моментів наводили на підозру, що Савченко хоче стати черговим головою НБУ — у випадку, якщо президентом стане Юлія Тимошенко. Але до виборів Стельмаха явно не звільнять, і це визнає сам Савченко.
"Я вважаю, що Володимиру Семеновичу потрібно допрацювати свій термін. А буде новий президент — буде і новий голова Нацбанку", — підкреслив заступник голови. Ймовірно, до виборів він хоче працювати на авторитет, роблячи гучні заяви.
Було кілька моментів, які говорили на користь цієї точки зору.
Перший — у словах Савченка не було жодної критики дій уряду. Він наполягав на незалежності Нацбанку і навіть навів у приклад главу ФРС Пола Волкера, який відмовив у зустрічі самому президентові Рональду Рейгану. Втім, теза про незалежність стосувалася тільки Секретаріату президента.
"Нацбанк не є незалежним органом. Він залежить від президента і Секретаріату президента. Треба припинити практику, коли хлопчики і дівчатка з Секретаріату вирішують за співробітників Нацбанку і носять папірці на Інститутську", — наполягав Савченко.
Безперечно, вплив Секретаріату є, і ця тема широко обговорювалася. Але бентежила однобокість — не було жодної критики дій уряду.
І це при тому, що Нацбанк відчуває з боку Кабміну постійний тиск, а весь перший квартал діяли статті 84 і 86 закону "Про бюджет". Стаття 84 зобов'язувала отримати згоду уряду на видачу рефінансування, 86 — викуповувати ОВДП у будь-яких обсягах протягом трьох днів після їх пред'явлення.
Найближчим часом, за словами голови Ради НБУ Петра Порошенка, ці статті будуть відроджені.
Савченко взагалі не згадував Кабмін. Лише коли йому двічі поставили запитання, чому критика зводиться до аналізу дій Секретаріату, він змушений був заговорити.
"Так, Юлія Володимирівна має потенціал тиску набагато більший, ніж всі інші. Вона постійно тисне, вимагає більше і більше фінансування. І це нормально, так і має бути. Нехай уряд робить що завгодно. Якщо Нацбанк знає свою справу, утримує стабільну національну валюту, все у нас буде рости", — підкреслив він.
Плювок у колодязь
Другий момент: Савченко всіляко намагався зробити гострі заяви на адресу НБУ.
"Ситуація радикально змінилася десь рік тому. Я б хотів відродити статус-кво Нацбанку і притягти до відповідальності банкірів, втягнутих у спекуляції. А я вам скажу, що таких немало", — заявив він.
Згадав Савченко і про корупцію.
"Не може бути такого, щоб першого заступника голови Нацбанку викликали до МВС на допит. Слід покласти край корупційним проявам, аморальним схемам, і тоді гривня буде не 8,5, як зараз. Якщо немає моральності робити адекватну емісію, вона перетворюється на крадіжку", — додав він.
Савченко також заявив про підозри у розтраті державних коштів в особливо великих розмірах.
"Проблемою стали спекуляції. На жаль, вони відбуваються за участі НБУ. Якщо у нас щодня маржа між офіційним і ринковим курсами складає 5-6%, це означає, що щодня хтось отримує без жодних зусиль 5-6 мільйонів доларів. З початку року Нацбанк з резервів продав більше 8 мільярдів. Якщо така велика маржа, можете уявити, які великі кошти потрапили в кишені обраних банків", — розповів Савченко.
Не оминув він і курсове питання.
"Згадайте, коли Сорос в Англії заробив мільярди на фунті. Тоді фунт зміцнився на 3%. Голова Центробанку Англії був вигнаний з ганьбою. А у нас за три дні можливе коливання на 5-10%. Це безпрецедентна ситуація. Така волатильність викликана не тільки непрофесійними діями, але і можливістю заробити на цьому арбітражі. І давайте все-таки розберемося — СБУ, МВС, Генпрокуратура", — сказав заступник голови.
За його словами, завдяки особливій близькості деяких установ до посадових осіб НБУ, відбувалися порушення навіть на останніх аукціонах. Ціна відсікання припускала охоплення заявок деяких великих банків. Вони ставили ціну так, що в результаті отримували ті самі 5-6% доходу.
Безумовно, всі ці факти повинні зацікавити прокуратуру. Однак боротьба за чесність навряд чи має стосунок до Савченка.
Його гострі висловлювання наводили на думку, що заступник голови хотів би очорнити керівництво НБУ, з яким пропрацював чотири роки.
Зокрема, він уміло спрямував вогонь критики на першого заступника голови Нацбанку Анатолія Шаповалова. Але назвати чиїсь імена — означало б зробити публічне звинувачення і потім довелося б давати свідчення у прокуратурі і суді.
Отже, Савченко змушений був критикувати Нацбанк в цілому. Саме тому звучали тези про те, що регулятор займається непрозорими діями, і у його поведінці вбачаються ознаки корупції.
Якщо доведеться напитися
Третій момент: Савченко не хотів навести тінь на весь Нацбанк, тому він звинувачував лише правління і Секретаріат президента.
Причина проста. Якщо Савченку вдасться зайняти місце Стельмаха, йому доведеться працювати з колективом НБУ. Тому заступник голови намагався не образити рядових співробітників установи.
"Я хочу висловити подяку колективу Нацбанку. Це кузня кадрів. Один фахівець Нацбанку знає і вміє в десять разів більше, ніж співробітник Секретаріату", — солодко сказав він.
Обговорюючи політику регулятора, екс-заступник голови НБУ висловлював протилежні точки зору. Було помітно, що у нього немає усвідомленої позиції з багатьох питань, але говорити треба багато і розумно. Саме тому він відверто плутався щодо цілей емісії, а ще зізнався, що курс 6,6 є абсолютно реальним.
Найбільше у цьому виступі дивували навіть не економічні фантазії. За словами самого Савченка, він уже рік знає про кричущі порушення у Нацбанку. І, очевидно, може їх документально підтвердити. Але заговорив про них тільки зараз.
Зараз, коли під Стельмахом знову захиталося крісло, коли Шаповалова викликали в МВС, а уряду потрібна нескінченна емісія. Зараз, коли у самого Савченка відібрали залишки дрібних повноважень.
Цікаво, вистачило б йому громадянської мужності, якби цього не сталося? І чи вистачить мужності назвати хоч якісь факти, цифри або імена?
11.09.2009
