Секретаріат президента, другий поверх, кілька вікон та невеличкий балкон. Саме тут працював багато років поспіль президент Кучма. Після касетного скандалу він перебрався на два поверхи вище.
Після Кучми тут сидять глави адміністрацій, держсекретарі, а тепер глави Секретаріату президента. Усі, кому вдалося тут попрацювати довший час, мали скандальну репутацію. Чи вдасться перший господині цього кабінеті змінити ауру, як в приміщенні, так і в роботі самого Секретаріаті?
Коли Віру Ульянченко призначили головою головою Ради "Нашої України", її запитали, як вона впорається з такою роботою, на що та відповіла — менше спатиму. Тепер Вірі Іванівні взагалі буде не до сну.
Дійсно не до сну, завданню нової очільниці Секретаріату президента, що у гарної господині. І репутацію відомства відіпрати потрібно, когось вимасти, когось на видноті посадити. На скільки генеральним буде прибирання від нової мітли і чи поліпшить пова хазяйка стосунки з іншими господами — Радою та Кабміном. Зокрема, ми запитали безпосередньо у Віри Ульянченко.
Далі — ексклюзивне інтерв’ю "ТСН-тижню".
- Віро Іванівно, я вітаю вас і дякую вам за те, що погодилися дати нам інтерв’ю. Гарний менеджер, коли приходить на нове місце роботи, одразу має виставити діагноз підприємству, яким керує.
Що так, що не так, чим хворіє? Ви вже тиждень, часу було більш-менше вдосталь? Який стан справ сьогодні в Секретаріаті президента?
- Ну, по-перше, ви знаєте, ви сказали, що тиждень, мені здається, що це було буквально там три дні назад. Насправді, дійсно, ситуація, в яку я прийшла, не проста. Тому що дуже багато негітивізму якби складено на Секретаріат президента. І мені сьогодні здається, що перш за все нам треба відійти від цього поняття, що в Секретаріаті творяться інтриги, що в Секретаріаті творяться якісь розбіжності, що тут проходять якісь такі галасливі прес-конференції з безкінечними звинуваченнями і так далі. Президент поставив завдання, Секретаріат, до речі, орган, який має допомагати президенту виконувати його конституційні функції, його конституційні обов’язки. Але, звичайно, структура Секретаріату має бути і більш ініціативна і креативніша. І рішення, мені здається, які тут готуються, вони мають бути все-таки відпрацьовані спільно. Мені б хотілося, щоб Секретаріат президента, щоб була така структура, яка народжує компроміси, яка працює на компромісах, яка здатна до компромісів, яка готова до спільного діалогу, будь з ким. Чи то представників уряду чи то законодавчої влади чи громадські організації. Президент готовий співпрацювати в діалозі. Це взагалі, його така філософія. І це основне завдання власне Секретаріату президента".
- Ну, президент доручив вам не лише ключі від Секретаріату президента. Він вам ще й віддав головне місце в своїй партії. З огляду на це, вже опоненти президента заявили, що це пов’язано в першу чергу з наступними виборами. Ви будите це спростовувати чи ні?
- Ви знаєте, мені б хотілося, щоб мене правильно зрозуміли. Президент визначився зі своєю політичною волею, це партія "Народний союз "Наша Україна". Але я хочу заспокоїти усіх своїх опонентів. Виборчий штаб президента не на банковій. І, як приклад, скажу, я попрацювала головою Державної обласної адміністрації Київської. Я з перших днів формування у партії "Народний союз "Наша Україна", я очолювала обласну партійну організацію. Це було період дочасних виборів, які проводилися у парламент. І ніхто ніколи, ви пам’ятаєте, не звинуватив мене в тому, що адмінресурс був використаний на користь моєї партії. Через те, я думаю, що президент продемонстрував свій принцип чесних виборів, відкритої політики, прозорих виборів. І це основне надбання суспільства при президенті Ющенко. І я ні в якому разі це не порушу".
- Ну, в той же час говорять, що і це ваше призначення ще опоненти називають кризою оточення президента. Ви погоджуєтеся з тим, що на сьогодні у Віктора Ющенка є брак людей, яким він може довіряти?
- Ви розумієте, я думаю, що це пов’язано пер за все з тим, що партія, з якої власне президент черпав в основному свої кадри, партія має ідеологічні функції. Це дуже важка ситуація — бути ідеологічною партію. І не заробив рейтингів на відстоювання питання мови ,відстоювання питання історії, відстоювання державницьких інтересів. Дуже часто люди, які приходили в партію, які приходили до президента, вони, мабуть, все-таки перш за все, ті слабкі люди, я б так сказали, воин перш за все переслідували свої власні інтереси, свої власні амбіції. І це, мені здається, що це не проблема президента, це не проблема тих людей, які в партії сьогодні працюють і які довго в партії. Це проблема власне тих людей, і в ідеологічних партіях це дуже часто буває. Я не хотіла би, щоби з цього робили трагедію. Це звичайний процес розвитку демократичної партії.
- Віро Іванівно, ну от про ваше вміння дружити і про те, як ви добре знаходите контакти з різними гілками влади. Вже проходять просто легенди. Можна сподіватися на те, що чи сподівається, власне президент на те, що покращиться взаємодія Секретаріатом президента та Кабінетом міністрів, президентом та Верховною Радою?
- Ви знаєте, я вже сказала про те, що президент налаштований завжди на діалог, завжди на компроміс. Він завжди це підкреслює, що тільки в діалозі, в єднанні, в компромісах, в спільній меті можна знайти результат, можна його досягти. Я не пам’ятаю ще, щоб колись конфлікти народжували щось цікаве, щоб з конфліктів виникав якийсь красивий, цікавий, достойний результат. І наша завдання, саме підсилити президента в цьому. І це моє завдання. Моє завдання, скоординувати діяльність усіх органів влади, намагатися так зробити, щоби всі працювали на мету, на захист національних інтересів.
- Ви власне в це вірите, за півроку до виборів?
- Ви знаєте, мені здається, що люди повинні змінюватися, люди повинні працювати на результат, особливо ті люди, які знаходяться у вищих щаблях влади. Я хотіла би, щоб ми повернулися до питання, які цікавлять сьогодні людей. І в цьому плані співпрацювали, знаходили рішення, їх виробляли і відповідно впроваджували.
- Ви говорите про те, що люди мають змінюватися. В одному із своїх інтерв’ю ви говорили, що під вашим впливом змінився не один олігарх в Україні, пам’ятаєте ці слова свої? І, що вони взагалі можуть вважати вас своїм вчителем. Які стосунки на сьогодні у вас з великим бізнесом?
- Ви знаєте, мені в країні, в якій я живу, я не хотіла, щоби частину людей, які заробляють гроші, які утримують трудові колективи, які виконують роботу, які випускають продукцію і так далі, наповнюють бюджет, щоб цих людей називали бандитами, щоб цих людей називали злочинцями. Я запропонувала олігархам іншу систему співпраці. Ми маємо зробити так, щоби бізнес і влада були партнерами. Ви знаєте, влада не може без бізнесу. Але й бізнес не може без влади. Тут мають бути стосунки рівноправних партнерів. Стосунки на повагу закону, до закону, поваги до Конституції, поваги до кожного громадянина, поваги до потреб суспільства перш за все. Це не територія для заробляння коштів — це моя країна і я маю за неї відповідати рівно так, як відповідаю за свою сім’ю. Я відповідаю за те, що робиться у мене там на фірмі. Але треба трошки розширити свою відповідальність.
