Напередодні "Українська правда" оприлюднила звіт про події в аеропорту, направлений послом України в Берліні на адресу Міністерства закордонних справ.
Альтернативну версію подій з Юрієм Луценком виклав консул України у Франкфурті-представник МВС у Німеччині полковник міліції Сергій Дятлов.
У розпорядження "Української правди" потрапила доповідна Дятлова на ім’я в.о. міністра закордонних справ Володимира Хандогія та першого заступника міністра внутрішніх справ Михайла Клюєва, написана 14 травня, тобто через десять днів після конфлікту.
Дятлов розповів, що в коло його обов'язків як відрядженого співробітника міліції входить допомагати делегаціям МВС України на території Німеччини.
За словами консула, після прибуття Луценка до Франкфурту прямо в аеропорту відбувся обід, після чого міністр і супроводжуючи особи попрямували до терміналу посадки на Сеул.
"Під час підходу до стійки міністр Луценко та його син голосно сміялися, оскільки міністр перебував у доброму гуморі та розповідав якийсь анекдот", — пояснює Дятлов першопричини конфлікту.
"За стійкою знаходилися дві працівниці "Люфтганзи", які несподівано зупинили міністра і сказали, що вони його на літак не пропустять, бо їм здається, нібито він нетверезий. На мою думку, це враження могло скластися у персоналу "Люфтганзи" тому, що міністр голосно сміявся, підходячи до стійки", — припускає консул.
Як відомо, на перший день після початку скандалу Дятлов публічно стверджував інше — що члени делегації просто не встигли на літак, і коли прийшли на посадку, то "пункт пропуску на борт вже закрили".
У своїй доповідній Дятлов розповідає про недостойну, за його словами, поведінку співробітниці авіакомпанії, коли Луценко почав вимагати від них доказів його сп’яніння.
"Дійшло навіть до того, що одна з працівниць на зауваження Юрія Луценка про те, що він вимагатиме у суді відшкодування збитків від "Люфтганзи", почала при свідках хрюкати йому в обличчя, що в Німеччині означає висловити вищий ступінь зневаги до співрозмовника та фактично адекватно тому, щоб вголос обізвати людину "свинею", — стверджує Дятлов.
Потім, за словами консула-міліціонера, співробітниці "Люфтганзи" викликали поліцію, а на допомогу до міністра прийшов його син.
Закінчилося це жорстким затриманням української делегації — хоча десять днів тому Дятлов казав, що вони просто "звернулися по допомогу до поліції".
У доповідній же консул у деталях розписав силове протистояння в терміналі:
"Під час вербального конфлікту, який відбувався англійською мовою, якою я недостатньо володію, працівники поліції несподівано голосно звинуватили сина міністра Луценка в тому, що він вчинив опір поліції, повалили його на підлогу з метою надягнути на нього наручники. Проти сина міністра були застосовані больові прийоми, зокрема, вони почали його хапати за шию та обличчя.
Міністр стояв поруч, перебуваючи заблокованим іншими працівниками поліції. Він англійською мовою голосно попередив поліцейських, щоб вони не чіпали сина за шию, бо він переніс операцію на горлі. Поліцейські це проігнорували, тоді міністр наблизився до двох поліцейських, які сидячи на його синові, надягали наручники, та почав зіштовхувати їх зі свого сина.
У цей момент інші працівники поліції кинулися до міністра і, викручуючи йому руки, почали відтягувати його від сина.
При цьому мене, представника МВС України у Німеччині, під час мого намагання заспокоїти ситуацію двоє працівників поліції несподівано і без попередження зі спини повалили на підлогу. Коли я підвівся, двоє поліцейських із силою вже уводили сина міністра до поліцейського відділу.
Міністру з боку поліції було запропоновано самому пройти у супроводі поліції до дільниці, або вони будуть змушені зафіксувати йому руки наручниками та силою перенести його до поліцейської машини.
Вислухавши це, міністр відповів працівникам поліції, що без свого сина він нікуди з цього місця самостійно не піде, і якщо поліцейським не соромно перетаскувати міністра внутрішніх справ у камеру, то нехай вони це роблять.
Після цього, без жодного вагання, зафіксувавши руки міністра наручниками, декілька працівників німецької поліції силоміць винесли міністра із зали в напрямку виходу на літне поле, де стояли поліцейські машини".
Як відомо, раніше міліцейський консул публічно викладав зовсім іншу версію. Він стверджував, що "наручників ні на кого не надягали" і членів делегації "нікуди не доставляли".
Загалом розповідь Дятлова про інцидент займає сім сторінок, з якою читачі "Української правди" можуть ознайомитися в повному обсязі та зробити власні висновки.
15.05.2009
