Затяжные простои в работе Верховной Рады и Центризбиркома, Киевсовета или Конституционного Суда кажутся "напряженными трудовыми буднями" по сравнению с "рабочим ритмом" Национальной комиссии по вопросам регулирования связи…
Хотя в отличие от перечисленных выше уважаемых органов с НКРС дело вроде бы обстоит попроще. Понятно, что работников некоторых "отраслей" проще разогнать, нежели заставить работать, если они этого не хотят: народные избранники надувают шарики и народ под видом крестового похода против НАТО, их столичные коллеги требуют себе помещений и оборудования, сотрудников ЦИК и конституционных судей косят болезни… В общем, у всех есть "лихие отмазки" и справки о "сотрясении паха", и тут хоть головой о решетку бейся — без толку.
Но с Нацкомиссией регулирования связи ситуация складывается просто уникальная. Ни наш грозный Президент, порой так скорый на расправу, ни суд, ни правительство не могут месяцами заставить работать эту уникальную структуру.
"Когда заработает регулятор?" — с этим опостылевшим вопросом украинские операторы телекоммуникаций стучались во все двери с надеждой на возобновление работы НКРС. Казалось бы, сам Президент Украины еще в августе прошлого года подавил своим Указом кадровую "революцию", которую затеял в НКРС Кабмин Януковича (тогда еще не "теневой"). Затем власть сменилась, началась кадровая чехарда, которую отставленные чиновники склоны величать "репрессиями", но все эти "эпохальные" перемены никоим образом не сказались на НКРС. Зимой члены комиссии вынуждены были обращаться в Генпрокуратуру — по поводу вызывающего отношения нынешнего "и.о. руководства" НКРС к президентскому Указу. Наконец, под Новый год новое правительство отменило все кадровые решения своих предшественников в отношении НКРС и вроде бы восстановило статус кво… Но дальше — по Жванецкому: "Включаешь — не работает!" То есть — не работает таки эта самая Нацкомиссия!
И если вначале исполняющие обязанности руководства НКРС просто отказывались исполнять прямые предписания высших должностных лиц государства, то теперь заявляют, что не знают, как исполнять эти самые указы, постановления и судебные решения. Ну, бывает, "это жизнь", как заметил упомянутый выше сатирик. Как увольнять неугодных членов комиссии, нарушая Конституцию и законодательство Украины, знали, а как работать по закону — не знают. Вот и шлют во все инстанции запросы, как исполнить то самое Постановления Кабмина от 24 декабря 2007 года, которым восстановлен прежний состав комиссии. Если полученный от той или иной инстанции разъяснения не устраивают непонятливых чиновников, они… направляют очередной запрос (если Янукович им адресок подскажет, так, глядишь, и генсеку НАТО письмо направят). И сколько это будет продолжаться, никто не знает.
Хотя в отличие от перечисленных выше уважаемых органов с НКРС дело вроде бы обстоит попроще. Понятно, что работников некоторых "отраслей" проще разогнать, нежели заставить работать, если они этого не хотят: народные избранники надувают шарики и народ под видом крестового похода против НАТО, их столичные коллеги требуют себе помещений и оборудования, сотрудников ЦИК и конституционных судей косят болезни… В общем, у всех есть "лихие отмазки" и справки о "сотрясении паха", и тут хоть головой о решетку бейся — без толку.
Но с Нацкомиссией регулирования связи ситуация складывается просто уникальная. Ни наш грозный Президент, порой так скорый на расправу, ни суд, ни правительство не могут месяцами заставить работать эту уникальную структуру.
"Когда заработает регулятор?" — с этим опостылевшим вопросом украинские операторы телекоммуникаций стучались во все двери с надеждой на возобновление работы НКРС. Казалось бы, сам Президент Украины еще в августе прошлого года подавил своим Указом кадровую "революцию", которую затеял в НКРС Кабмин Януковича (тогда еще не "теневой"). Затем власть сменилась, началась кадровая чехарда, которую отставленные чиновники склоны величать "репрессиями", но все эти "эпохальные" перемены никоим образом не сказались на НКРС. Зимой члены комиссии вынуждены были обращаться в Генпрокуратуру — по поводу вызывающего отношения нынешнего "и.о. руководства" НКРС к президентскому Указу. Наконец, под Новый год новое правительство отменило все кадровые решения своих предшественников в отношении НКРС и вроде бы восстановило статус кво… Но дальше — по Жванецкому: "Включаешь — не работает!" То есть — не работает таки эта самая Нацкомиссия!
И если вначале исполняющие обязанности руководства НКРС просто отказывались исполнять прямые предписания высших должностных лиц государства, то теперь заявляют, что не знают, как исполнять эти самые указы, постановления и судебные решения. Ну, бывает, "это жизнь", как заметил упомянутый выше сатирик. Как увольнять неугодных членов комиссии, нарушая Конституцию и законодательство Украины, знали, а как работать по закону — не знают. Вот и шлют во все инстанции запросы, как исполнить то самое Постановления Кабмина от 24 декабря 2007 года, которым восстановлен прежний состав комиссии. Если полученный от той или иной инстанции разъяснения не устраивают непонятливых чиновников, они… направляют очередной запрос (если Янукович им адресок подскажет, так, глядишь, и генсеку НАТО письмо направят). И сколько это будет продолжаться, никто не знает.
Разумеется, все это не так безобидно: бездеятельность регуляторного органа дорого обходится государству и операторам телекоммуникаций. Ведь по законодательству никто, кроме НКРС, не может выдать номерной ресурс, произвести тарифное регулирование, выдать лицензии и выделить частоты. Потери государства и операторов от простоя "комиссаров", по некоторым подсчетам, уже превысили миллиард гривень. А в это время бывшие председатель НКРС господин Зверев и члены комиссии, назначение которых, опять-таки подчеркнем, вначале было остановлено Указом Президента, а затем отменено Постановлением КМУ, исправно получают заработную плату, ездят в заграничные командировки, да еще и возят на экскурсии отдельных работников Кабмина, которые покрывают их безделье. Например: ну, очень интересно, в качестве кого, от имени Украины, В.Зверев, С.Колобов и зам. начальника отдела Кабмина О.Авраменко участвуют в международной конференции регуляторных органов в Таиланде? Кто согласовал и оплатил такую дорогую экскурсию лиц, которые сегодня не имеют никакого отношения к регуляторному органу Украины?
В своем недавнем интервью газете "Коммерсантъ-Украина" член НКРС В.Олейник, сославшись на разъяснения Минюста от 5 марта текущего года, заявляет, что для возобновления работы НКРС необходимо внести изменения в Закон Украина "О государственной службе" (хвала Всевышнему, хоть не в Конституцию). Но тут г-н Олейник несколько вводит в заблуждение читателей уважаемого издания. Ознакомившись с упомянутым им письмом Минюста, мы не нашли таких предложений. Минюст предлагает во исполнение решений (указ Президента, Постановление КМУ или суда) о возобновления в должности члена НКРС, Председателю НКРС или исполняющему его обязанности издать приказ аппарату комиссии и обеспечить условия работы члена НКРС. Желающие могут изучить данные разъяснения Минюста (см. в приложении ниже).
Как, впрочем, и с еще одним документом. Вчера мы, наконец-то, получили копию Постановления Окружного административного суда г.Киева от 28 февраля, которое обязывает НКРС ("Именем Украины"!) немедленно восстановить на работе члена НКРС Петра Семерея. Исполнение п.6 ст.40 Кодекса Законов о Труде снимает последние препятствия для проведения заседаний комиссии.
Сам господин Семерей прокомментировал ситуацию следующим образом:
"Ничто не мешает проводить заседания НКРС легитимным составом с 18 августа 2007 года, кроме амбиций отдельных членов комиссии. Как исполнить Указ Президента Украины, Постановление Кабинета министров или суда, знают даже начинающие руководители маленьких предприятий или организаций! В действиях В. Зверева, В. Олейника и О. Филипповой, кроме их собственных интересов, которые описаны в соответствующих статьях Криминального Кодекса, я ничего больше не вижу. Заседания комиссии необходимо назначать немедленно!"
Как долго продлится это "немедленно", сказать, с учетом всего вышеизложенного, сложно. Но однозначно можно утверждать, что подобное "исполнение" требований Конституции и законодательства Украины, а также решений высших органов власти и судов, просто позорит нашу страну.
Приложение
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Національна комісія з питань регулювання зв’язку
05.03.2008 № 18-39-146
На № 08-592/17 від 04.02.2008
Міністерство юстиції розглянуло ваш лист щодо надання роз’яснень стосовно подальшої роботи Національної комісії з питань регулювання зв’язку України (далі — НКРЗ) у зв’язку з виданням постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2007 р. № 1403 “Про скасування актів Кабінету Міністрів України, дію яких зупинено указами Президента України” і повідомляє таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2007 р. № 1403 “Про скасування актів Кабінету Міністрів України, дію яких зупинено указами Президента України” скасовано, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України від 21 березня 2007 р. № 482 “Про звільнення Гайдука О.В. з посади Голови Національної комісії з питань регулювання зв’язку України”; від 21 березня 2007 р. № 483 “Про призначення Звєрєва В.П. Головою Національної комісії з питань регулювання зв’язку України”; розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 294 “Про звільнення Апасова С.І. з посади члена Національної комісії з питань регулювання зв’язку України”; від 23 травня 2007 р. № 331 “Про призначення Костриби Н.П. членом Національної комісії з питань регулювання зв’язку України”; від 10 вересня 2007 р. № 706 “Про звільнення Склярова О.І. з посади члена Національної комісії з питань регулювання зв’язку України”; від 11 вересня 2007 р. № 710 “Про призначення Пащука В.П. членом Національної комісії з питань регулювання зв’язку України”; від 26 вересня 2007 р. № 763 “Про звільнення Семерея П.І. з посади члена Національної комісії з питань регулювання зв’язку України”; від 10 жовтня 2007 р. № 840 “Про призначення Колобова С.О. членом Національної комісії з питань регулювання зв’язку України”.
Відповідно до частини першої статті 117 Конституції України, частини першої статті 53 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції та законів України видає постанови і розпорядження, обов'язкові для виконання.
Згідно з частинами першою та другою статті 56 цього Закону постанови Кабінету Міністрів України, що визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше ніж з дня їх опублікування. Розпорядження Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття.
Також пунктом 1 § 47 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950, встановлено, що акти Кабінету Міністрів набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено в таких актах. Датою видання акта є дата його прийняття на засіданні Кабінету Міністрів.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2007 р. № 1403, якою скасовано ряд актів Кабінету Міністрів України, набрала чинності з моменту її прийняття, тобто з 24 грудня 2007 р., та, з огляду на приписи частини першої статті 58 Конституції України, не має зворотної дії в часі.
Щодо скасування раніше прийнятих рішень НКРЗ зазначаємо, що частинами одинадцятою — тринадцятою статті 20 Закону України “Про телекомунікації”, абзацами третім — п’ятим пункту 8 Положення про Національну комісію з питань регулювання зв’язку України, затвердженого Указом Президента України від 21 серпня 2004 р. № 943 (далі — Положення про НКРЗ), встановлено, що рішення НКРЗ приймаються більшістю голосів від загального складу НКРЗ. Голова та кожний член НКРЗ має один голос. У разі рівного розподілу голосів голос Голови НКРЗ є вирішальним. Рішення НКРЗ, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання всіма суб’єктами ринку телекомунікацій та ринку послуг поштового зв’язку. Рішення НКРЗ можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.
Отже, сам по собі факт прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2007 р. № 1403 не тягне за собою автоматичного скасування рішень НКРЗ, прийнятих в період дії скасованих актів Уряду.
Однак, постанови Кабінету Міністрів України про звільнення О.В. Гайдука та призначення В.П. Звєрєва, а також розпорядження Кабінету Міністрів України про звільнення С.І. Апасова та призначення Н.П. Костриби були зупинені Указом Президента України від 15 серпня 2007 р. № 708. Згодом Указом Президента України від 14 вересня 2007 р. № 870 було зупинено розпорядження Кабінету Міністрів України про звільнення О.І. Склярова та призначення В.П. Пащука, Указом Президента України від 28 вересня 2007 р. № 926 зупинено розпорядження Кабінету Міністрів України про звільнення П.І. Семерея, а Указом Президента України від 30 жовтня 2007 р. № 1026 — про призначення С.О. Колобова.
Таким чином, з часу видання зазначених указів відповідні акти Кабінету Міністрів України зупинені у своїй дії (пункт 15 частини першої статті 106 Конституції України), а тому участь осіб, призначених до складу НКРЗ актами Кабінету Міністрів України, дію яких було зупинено, у процесі прийняття рішень НКРЗ, ставить під сумнів чинність цих рішень, прийнятих після 15 серпня 2007 р. Зокрема, їх підписання В.П. Звєрєвим, постанову Кабінету Міністрів України про призначення якого на посаду Голови НКРЗ у цей час було зупинено, не мало правових підстав.
Водночас, рішення НКРЗ, прийняті у період між 15 серпня та 24 грудня 2007 р., підписані В.П. Звєрєвим, мали практичну реалізацію і відповідні правові наслідки.
Способом розв’язання цієї суперечності, на думку Міністерства юстиції, може бути перегляд діючим складом НКРЗ рішень, прийнятих у період між 15 серпня та 24 грудня 2007 р., та підтвердження їх чинності або скасування.
Разом з тим, Уряд не позбавлений можливості в кожному конкретному випадку скористатись своїм правом, передбаченим частиною шостою статті 23 Закону України “Про Кабінет Міністрів України”, щодо скасування актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади повністю чи в окремій частині.
Крім того, рішення НКРЗ можуть бути оскаржені в судовому порядку (пункт перший частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України).
Стосовно припинення трудових відносин Голови та членів НКРЗ слід зазначити таке.
Згідно з частиною першою статті 3 Кодексу законів про працю України (далі — Кодекс) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Підстави припинення трудового договору визначені статтею 36 Кодексу. Пунктом 4 цієї статті Кодексу визначено такі підстави припинення трудового договору, зокрема, як розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39 Кодексу), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41 Кодексу).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 40 Кодексу трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
Відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Абзацом першим пункту 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 “Про практику розгляду судами трудових спорів” судам роз’яснено, що стосовно до правил статті 24 Кодексу рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
За статтею 265 Кодексу особи, винні в порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Згідно з положеннями пунктів 6, 7, 8 частини восьмої статті 20 Закону України “Про телекомунікації” Голова НКРЗ наділений повноваженнями організовувати діяльність НКРЗ та її апарату, видавати накази з питань діяльності апарату НКРЗ, приймати на роботу та звільняти з роботи працівників апарату НКРЗ.
Відповідно до підпунктів 6, 7 пункту 7 Положення про НКРЗ Голова Комісії організовує діяльність Комісії та її апарату, видає накази, розпорядження та доручення з питань діяльності апарату Комісії та з інших питань, що належать до його компетенції.
На членів національних комісій регулювання природних монополій та на працівників апарату комісій поширюється правовий статус державних службовців (частина шоста статті 11 Закону України “Про природні монополії”).
Для реалізації повноважень НКРЗ формується апарат (частина чотирнадцята статті 20 Закону України “Про телекомунікації”).
У зв’язку з цим повідомляємо, що для виконання рішення про поновлення члена НКРЗ на посаді, оформлення документів про проходження ним державної служби, забезпечення апаратом НКРЗ його діяльності відповідний наказ має видати Голова НКРЗ або особа, яка виконує його обов’язки.
Перший заступник Міністра
Є.В. Корнійчук
