Звернення до ЗМІ
Ініціативна група науковців НАН України пропонує обговорити кризову ситуацію, що склалася в соціально-правовій сфері академічного середовища внаслідок дій і бездіяльності Управління справами Президії НАНУ (і Президії в цілому) та ЦК профспілок НАНУ.
Отже, Управління справами виробило специфічну систему взаємовідносин з науковцями, коли останні фактично поставлені у становище рабів чиновницької системи. З 2003 р. раптово Президія НАНУ перестала підтверджувати повноцінний статус молодого спеціаліста (мається на увазі те, що комісії академічних інститутів з розподілу брали на роботу фахівців з наданням житла — відомчого гуртожитку): з подачі керуючого справами Президії В.В. Арсенюка у посвідченні молодого спеціаліста у графі "надання житла" ставиться звичайний прочерк. Очевидно, що нові підходи відомства пов’язані з тим, що з 2003 р. почали знову розподіляти службові квартири, тоді ж почалися оборудки з незаконним розпродажем майна НАНУ (зокрема — гуртожитків). Зазначене відомство також скасувало постійні прописки науковцям, навіть тим, котрі мали її підтвердження від мера міста; водночас ордера видавалися на термін — три, чотири, шість місяців, лише зрідка — на один рік (готувалися до продажу гуртожитків). Відтак, після відомих акцій науковців восени 2006 р. продаж гуртожитків вдалося зупинити, а ордера і реєстрацію дають вже аж на один рік. Утім, з такими однорічними реєстраціями ті самі молоді науковці не мають жодного права стати на квартирний облік за місцем проживання, отримати кредити. Інакше кажучи — статус молодого спеціаліста в системі НАНУ — великий блеф. До того ж в академічні інститути періодично приходять листи-відмови в наданні молодим науковцям ліжко-місць у гуртожитках НАНУ, тобто безправні науковці знаходяться під "дамокловим мечем" виселення. Зауважимо, що у гуртожитках проживають сотні неакадемічних мешканців (так чи інакше — корисних для чиновників Президії чи навіть — ДЖКП НАНУ), котрих ніхто не турбує такими вимогами.
Поштовхом до нашої боротьби за свої конституційні права стало те, що 31 січня 2008 року під час розширеного засідання Бюро Президії НАН України за участю Прем’єр-міністра України та представників Уряду з питання "Про найважливіші напрями наукових досліджень і розробок" Ю.В. Тимошенко заявила: "Уряд готовий розглянути всі конструктивні пропозиції щодо залучення та закріплення в науковій сфері талановитої молоді". Нам стало відомо, що науково-виробничим відділом Президії НАН України підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Переліку заходів, спрямованих на підвищення престижу наукової праці, державну підтримку талановитої молоді, заохочення її до наукових досліджень". Тут, зокрема йдеться про пільги для молодого спеціаліста, та прохання до уряду щодо фінансових видатків на категорію молодого спеціаліста у житловій сфері — 50 млн. грн. на купівлю квартир і 50 млн. грн. на кредитування (в кулуарах говорять про виділення державою 200 квартир у цьому році у зв’язку з 90-річчям НАНУ, як про доконаний факт). Постає риторичне питання: кому ж будуть надаватися квартири, якщо в системі НАНУ юридично не існує такої категорії науковців, як молоді спеціалісти? Прецеденти останніх років дозволяють стверджувати: ці дорогі квартири (в середньому — орієнтовна площа кожної 75 кв.м) дістануться президіальним клеркам і їх родичам, або ж як у минулому році (чи лише?!) — частина грошей "розтане в повітрі" (Управління справами дуже часто обкрадають різного роду підрядчики). Вважаємо, що просте розширення житлового фонду без створення прозорої системи боротьби з корупцією у цій сфері не приведе до вирішення задекларованих проблем.
У проекті постанови і пояснювальній записці до неї, окрім службових квартир та кредитування, інші реальні варіанти вирішення житлової проблеми не передбачено — отже, вони є невигідними для Управління справами. Проте, існують додаткові можливості поліпшити дану ситуацію, причому для максимальної кількості науковців НАНУ, а саме: побудова комплексів гуртожитків покращеного типу і/або комплексів соціального житла; надання житла за схемою "50 на 50", тощо. Тимчасове розв’язання житлових проблем науковців, які мешкають у гуртожитках НАНУ, чи винаймають квартири (не зумівши здолати навіть такого бар’єра як ДЖКП НАНУ) або ж добираються з околиць Києва, можливе також за рахунок відселення осіб, які не мають відношення до Академії (а це сотні ліжко-місць і кімнат, десятки блоків).
Зустрічалися з віце-президентами НАНУ: В. Походенком, В. Литвином (двічі; одного разу навіть мали невдалу спробу публічно перед академічною громадськістю зачитати відкритого листа на ім‘я Президента України), А. Наумовцем і академіком В. Семиноженком. А от віце-президент А. Шпак зголосився лише на телефонну розмову. Однак, жоден з віце-президентів неспроможний вирішити означену проблему. Всі — посилаються на підконтрольність Управління справами лише Б. Патону. Отже, доля сотень науковців на сьогодні залежить від двох людей: президента НАНУ де-факто — В. Арсенюка, і президента НАНУ де-юре — Б. Патона. Ніхто на сьогодні публічно й відкрито не поставив перед державними органами цю проблему. Наші звернення в різноманітні інстанції, на рівні клерків (цих справжніх двигунів державної бюрократичної машинерії), дали однозначний результат — все потрібно вирішувати на рівні того, хто може авторитетно вплинути на Б. Патона. Інакше — ми отримаємо чергові відписки.
Утім, після нашого автографічного звернення до Б. Патона, де згадувалося і про неминучу відповідальність кожної людини перед власним сумлінням; та після того, як одночасно передали А. Шпаку комплект звернень в різні державні установи (РНБОУ, СБУ, уряду, Президенту України) — вже на другий день особисто телефонував цей перший віце-президент НАНУ. З його слів, створена комісія, В. Арсенюк відсторонений від переговорного процесу. Проте, виробляти для науковців пропозиції призначено начальника відділу наукових і керівних кадрів Президії НАНУ В. Палія. Ця людина за день до надання йому таких надзвичайних повноважень на всі наші щирі прохання донести ситуацію до Б. Патона та на запитання як можна вирішити ситуацію, посилалася лише на відсталість України від світових держав. При цьому лунала вже вкотре почута з вуст чиновників НАНУ сакральна фраза стосовно всемогутності відомства Управління справами. Окрім того, саме В. Палій разом з В. Арсенюком з 2004 р. до сьогоднішнього дня включно не надали будь-якої відповіді на позитивні резолюції віце-президентів щодо переоформлення належним чином посвідчень молодих спеціалістів. Отже, на зараз ми не маємо жодних вагомих гарантій того, що вироблені пропозиції з боку цього президіального чиновника не страждатимуть прямою або ж опосередкованою залежністю від системи, витвореної діями чи бездіяльністю Управління справами НАН України.
Тут означено лише один блок проблем, породжених бюрократично-чиновницьким апаратом НАН України.
Готові надати документальні підтвердження названим вище реаліям.
Ініціативна група
Контактна адреса:
podarunok_nanu@mail.ru
