Василий Стус, Остап Бандера, Гитлер и Путин. Или: Короткий ликбез идиотизма от донецкого МВД

Донецькі міліціонери розшукують та допитують студентів Донецького національного університету за поставлений підпис щодо надання вишу імені Василя Стуса.

Нагадаю, історія надання Донецькому національному університету імені Василя Стуса почалася наприкінці 2008 року, коли група колишніх та дійсних студентів виступили з такою ініціативою. Привід: 50-та річниця закінчення Василем Стусом донецького вишу.

Так розпочалося обговорення питання в стінах ВНЗ. Першими опонентами студентів стали губернатор Донецької області Володимир Логвиненко та голова Донецької обласної ради, які виступили на спільній прес-конференції проти імені Василя Стуса, мотивуючи це якимсь імовірним протистоянням.

Адміністрація ДонНУ зберігала повне мовчання, навіть після того, як одночасно з міністром освіти та науки Іваном Вакарчуком, отримала листи від ініціативної групи. Відповідь від міністра з проханням розглянути ініціативу студентів надійшла за декілька днів. Та це нічого не змінило — мовчанка тривала.

Коли через півтора місяці від моменту написання листа ректору ДонНУ студенти провели прес-конференцію в "Укрінформі" за участі Сергія Пантюка та Дмитра Стуса і звернулися до президента України з проханням допомогти з початком діалогу з адміністрацією ВНЗ, почалися дивні речі.

У ситуацію в терміновому порядку втрутилися депутати Верховної Ради, які запропонували надати вишу ім'я першого секретаря Донецького обкому Володимира Дегтярьова на противагу Василю Стусу.

Поспіхом були проведені збори трудових колективів університету, на які навіть не запрошували представників ініціативної студентської групи, що домагалася імені Василя Стуса.

Ба, більше в університеті розпочалася кампанія з дискредитації митця. Під час зборів студентського профкому та органів студентського самоврядування наперед підготовлені промовці оповідали про "антисемітизм та русофобію" Василя Стуса, про те, що "сьогодні п'ята колона укронацистів назве ДонНУ іменем Василя Стуса, а завтра вони будуть саджати росіян та євреїв".

Для закріплення ефекту, керівництвом ДонНУ були викликані депутати Верховної Ради -Катерина Самойлик та Олена Бондаренко, авторка ідеї надання вишу імені секретаря Донецького обкому партії.

А вже на початку квітня адміністрація Донецького національного університету звернулася до прокуратури з проханням перевірити дійсність підписів студентів, які підтримали ідею надання університету імені Василя Стуса.

Прохання супроводжувалося ксерокопією факсового листа з частиною підписних листів, які були раніше надіслані гуманітарному віце-прем’єру Івану Васюнику (!).

Цікаво, що "юридичною підставою" для початку слідчих дій з боку міліціонерів стало посилання на статтю ... Кримінального кодексу України "Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів".

Про це свідчить один з документів наданих МВС для ознайомлення: "Обстоятельства дела: Донецкий национальный университет просит провести исследование подписных листов, с целью установления признаков подделки подписей".

Попри те, що представники МВС визнають, що не можуть знайти жодних злочинних намірів в межах підписної кампанії, роботу розпочато. 6 квітня в приміщенні опорного пункту міліції за №2, представники МВС заявили, що здійснюється опитування студентів, які зазначені у підписних листах щодо встановлення участі у підписній кампанії за Василя Стуса.

Чи не є подібна діяльність цинічною формою тиску на студентів ДонНУ, які виступили за надання імені великого Поета власному університету?

Один з представників МВС, залучених до справи, Максим Бабанов, зізнався, що спочатку вони планували зібрати всіх студентів, які брали участь в підписній кампанії до актової зали центрального корпусу ДонНУ, перед тим розіславши повістки через деканати. Згодом, було вирішено провести графологічну експертизу, окремо в кожному навчальному корпусі.

Вибір методу збору інформації є показовим — це відвідування студентів представниками МВС, що супроводжується "душевними бесідами".

Як це було розказали студентки другого курсу вишу — Юлія Діденко та Юлія Чапля, яким "випала честь" поспілкуватися з міліціонером на ім’я Віталій Марков."Спочатку нас викликали через чергового на першому поверсі студентського гуртожитку до директора студмістечка. Там побачили чоловіка, який відрекомендувався "представником міліції". Однак, жодного посвідчення не показував. Почав розмову наступально: "Зізнавайтеся по-доброму, бо гірше буде".

Ми спитали, в чому власне зізнаватися? Він пояснив, що наші підписи "за" Василя Стуса є підробленими. Коли ми сказали, що готові ще раз поставити підпис під зверненням про надання університету імені Василя Стуса, він заявив, що "Стус — це те саме, що і Остап Бандера і Гітлер".

Він повідомив також, що ректор Донецького національного університету проти цієї ідеї і це головне. Натомість, як виявилося, у нього є власна ідея щодо найменування вишу — ДонНУ імені Володимира Путіна. За його інформацією, Донбас є частиною Росії і він сподівається, що невдовзі він офіційно перейде до Росії.

Ми показали йому на його нарукавний шеврон, на якому написано "Україна" і спитали: чи він розуміє, що представляє саме цю державу. Натомість він сказав, що представники громадської організації "Поштовх", які також збирали підписи за Василя Стуса, це "гнилі люди".

А дізнавшись, що одна з нас прописана в місті Шахтарську, здивовано вимовив: "як людина, яка мешкає в Донбасі може бути за "бандерщину".

Він намагався нас переконати, що всі підписи, які зібрані в ДонНУ за надання імені Василя Стуса є підробленими і він в цьому впевнений. Слідчій сказав, що йому соромно за філологічний та історичний факультети, де більшість студентів, за його даними, стали підписантами звернення.

Ми неодноразово його просили бути чемним і тримати себе в руках і не давати подібних визначень та висловів, однак, він ігнорував наші прохання. Розмова з міліціонером тривала близько години. Ним було складено документ, який ми уважно прочитали та підписали, в якому написано, що ми дійсно поставили свої підписи за надання ДонНУ імені Василя Стуса".

Очевидно, що місцева політична еліта так і не спромоглася полишити власну совко вість. Як і в 1938-39-тих адміністрація Донецького національного університету в 2009 розбирається з "інакшодумаючими".

Переслідування студентів за власні переконання, яке відбувається сьогодні у Донецьку, повертає країну у епоху злочинного тоталітаризму. Режиму, на совісті якого мільйонні жертви.

13.04.2009