Євро-2012 Україна проведе, от тільки як? В Україні мало хто має уявлення, як справлятися з великими потоками іноземних туристів та як організувати продаж квитків через інтернет. Навіть розбудові інфраструктури заважають місцеві жителі, які цуплять асфальт, призначений для латання доріг, — пишуть Боріс Райтшустер та Аксель Вольфсґрубер в німецькому тижневику Focus.
Готелі, дороги, аеропорти, стадіони — будівництво інфраструктури у господаря України не просувається.
"Чутки про те, що ми не встигнемо з підготовкою до Чемпіонату Європи, то злісні підтасування, — запевняє Сергій Васильєв, речник української футбольної федерації. — За такими розповідями стоять люди, яким не подобається, що ми змогли принести чемпіонат в Україну". Київ дотримується графіків, і УЄФА, за словами Васильєва, це теж підтвердила. Звісно, є певні проблеми, але це нормально для події такого масштабу. Правда, деталями підготовки функціонер не захотів ділитися: "У нас тепер в країні перебуває комісія УЄФА, що працює над звітами по підготовці, і я не хочу її випереджати".
Як на зло, плутанину віднедавна щедро вносить Мішель Платіні, який посів найвищу посаду в європейському футболі не в останню чергу завдяки голосам східноєвропейських федерацій. "Якщо Київ спізнюватиметься з будівництвом стадіонів, — процитувала його газета Dziennik, — то є можливість, що Євро-2012 відбудеться лише в Польщі". "Досі я вважав його людиною, що не змінює своєї думки за чотири тижні", — негайно відчув себе зневаженим президент Федерації футболу України Григорій Суркіс. Платіні "категорично" спростував цитату. Проте навіть запізніла дипломатія нічого не змінює в істотному відставанні в будівництві доріг, аеропортів, готелів і стадіонів країни-господаря Чемпіонату Європи з футболу — 2012 України.
Через фінансову кризу, яка поставила Київ на межу дефолту, скрізь і повсюди бракує коштів. Зведення 31 із запланованих 143 нових готелів до Євро-2012 під загрозою, зізнається голова державної служби туризму Анатолій Пахля. Оскільки вже зараз очевидно, що не можу бути побудовано достатньо 4- та 5-зіркових готелів, УЄФА знизила свої вимоги — журналісти й частина тренерського складу повинні тепер розміщатися й у 3-зіркових. Надзвичайно важко, кажуть, знайти приватних інвесторів, наприклад, для побудови готелів у гірничорудному центрі Донецьку. Бо після чемпіонату там навряд чи можна очікувати великих туристичних потоків, тож інвесторам ця справа не окупиться.
Сітка доріг в Україні переважно в безнадійному стані. 500-кілометрова траса з запланованого міста проведення ігор Львова, колишнього Лемберга, що в Західній Україні, до столиці Києва на значних відрізках нагадує дорогу з перешкодами й вимагає часто до 10 годин їзди. Дорожні роботи не просуваються; іноземні компанії потихеньку жаліються, що місцеві жителі цуплять асфальт. Будівництво стадіону у Львові застопорилося, бо влада не змогла дійти згоди з компанією, що виграла тендер; через велику кількість особливих побажань організаторів і надто мізерну плату австрійський будівельний концерн Alpine вийшов з проекту. Аеропорт в економічно дуже слабкому західноукраїнському місті виглядає за західними стандартами радше автостанцією. Та навіть аеропорт у столиці Києві треба добряче розбудувати — питання лише в тому, звідки держава має взяти гроші.
Економічна криза зараз набула в Україні таких розмірів, що тема Євро-2012 опинилася майже цілковито поза полем зору. Близько 80% проектів у країні довелося припинити, скаржився ще в жовтні заступник голови Національного агентства з підготовки Євро-2012 Євген Вілінський. Такими висловлюваннями агентство підпало в немилість, і уряд його розпустив. Причиною цього кроку були, вочевидь, маленькі політичні ревнощі: агентство очолювала довірена особа Президента Віктора Ющенка — колишнього союзника й тепер суперника № 1 глави уряду Юлії Тимошенко. Зігнаний шеф Євген Червоненко вмить удався до закидів у корупції. Його агентство домоглося того, щоб відбувалися справжні тендери й вигравали їх ті, хто забезпечував найдешевшу пропозицію; а тепер, мовляв, із тим, хто отримує замовлення, суцільне ошуканство. "Корупція перемогла!" — нарікає Червоненко.
"Через кризу геть усе не ладиться, бракує грошей, плюс засадничі проблеми, — бідкається представник міжнародної організації в Києві, що захотів залишитися анонімом. — Люди тут узагалі не мають уявлення, що це означає — скажімо, переправити в найкоротший термін пару тисяч іспанських уболівальників з міста А в місто Б, провести їх по центру міста, розмістити в готелях і так далі". У галузях безпеки та продажу квитків теж немає будь-якої концепції та усвідомлення проблеми, скаржиться спостерігач. "Квитки ж будуть купуватися кредитками з усіх країв, але це може бути ризиковано в країні, що є європейським чемпіоном у шахрайстві кредитних карток, — каже він. Прогноз інсайдера такий: з політичних мотивів УЄФА не виключить Україну повністю з Євро-2012, і символічно пара ігор таки відбудеться у другій найбільшій за площею країні Європи — але як повноцінний співорганізатор країна випаде.
У кінці квітня — на початку травня УЄФА збирається остаточно вирішити, чи залишаться Польща та насамперед Україна організаторами Чемпіонату Європи з футболу — 2012 і в якій формі. "У нас є численні можливості", — багатозначно розмірковує президент УЄФА Платіні. Без зайвого розголосу поляки готують про запас крім стадіонів у Варшаві, Гданську, Вроцлаві та Познані ще й стадіони у Хожуві та Кракові. Деякі тамтешні чиновники вважають, що українці вчасно обладнають місця проведення матчів лише в багатих центрах Києві й Донецьку. А не вдасться навіть там, думають вони, то до Польщі співорганізатором може приєднатися Німецький футбольний союз (НФС), ймовірно, з близькими до кордону аренами в Берліні та Лейпцигу, — що не потребуватиме додаткового часу та інвестицій. Італія та Іспанія, з другого боку, виступають за (поки обхідне) радикальне вирішення, щоб самим перейняти весь чемпіонат. "Сподіваюся, рішення для Польщі та України буде позитивним, — заявляє президент НФС Тео Цванціґер, який, мабуть, усвідомлює визнані у всьому світі організаційні навички НФФ. — Не бачу підстав роздумувати над цим питанням".
Натомість Франц Бекенбауер, голова організаційного комітету Чемпіонату світу з футболу — 2006 у Німеччині, дивиться трохи далі у майбутнє. Щонайпізніше відтоді, як у 2016 році кількість учасників європейського чемпіонату буде збільшено з 16 до 24 команд, менші країни як організатори навіть не обговорюватимуться. "Тоді все залежатиме від великих націй, як Німеччина, Франція, Англія, Іспанія та Італія", — каже Бекенбауер.
