“Я рахую, якщо можеш ти гавкнути в пісні — гавкни. Маєш друзів, щоб вони то прокрутили по радіо, за умови, що там є смисл, який варто доносити, — гавкни, йди туди”, — так лідер гурту “Скрябін”, продюсер “Пающіх трусів” і телеведучий Андрій Кузьменко пояснює напрямок своєї сьогоднішньої діяльності.
На його думку, нині, коли країна засіла в безладі економічному і політичному, змінити щось можна тільки стьобом і страйками. Про це сорокарічний Кузьма розказав 3 березня журналістам в Донецьку, за хвилини до концерту в рамках святкового туру з приводу 20-ліття “Скрябіна”.
До осені він обіцяє “добити” ювілейний альбом гурту, а наприкінці тижня втішити всіх шанувальників свого дітища — дівчачого панк-рок бенду “Пающіє труси” — дебютним альбом.
На запитання з приводу особистих відчуттів від відвідування шахтарської столиці Кузьменко відповів майже ностальгічно:
- Після революції (“помаранчевої”) зарікся, щоб якимось чином взагалі говорити на ці теми. Тому що коли Микола Вересень сказав, що ось, ідуть по вулиці усміхнені обличчя з блакитними очима, з квітами — оце люди з Західної України, а оті, сірі, з залізними зубами, — це з Донецька...Я хотів задушити за ту фразу. Тому що, коли ми їздили в Луганську область, ми всі спустилися в шахту “Глубокая” і провели там 3 години. Ми нічого не робили — просто зайшли, пройшлися і вийшли, але вилізли чорні всі — в носі всьо було в вугіллі... Я просто зрозумів, що то за робота... Я опосередковано попробував, що то таке, просто побачив того дядька: він сидить у трусах і весь чорний, його взагалі нема, тільки одні очі живі блищать...
І тут якось ти розумієш, що ота провокаційна лінія — то фігня. То для нас придумали, щоб мати причину. Нам кусок м’яса кинули — ідіть якнайдалі туди.., розбирайтеся. І ми маємо чим займатися, а вони тим часом дєрібан почали...На один день закон про якийсь там транспорт, всіх в сторону, і давай свої фури ганяти. Я дуже часто на Захід їжджу, бачу, як всі фури стоять, фури з емблемою “ВМ” валять собі, як має бути...
- Присутній певний скепсис стосовно того, що розкручені зірки можуть не просто “стібатись”, а справді розуміти народ. Чи був епізод у житті Андрія Кузьменко, коли він так само, як і пересічний українець, зазнав кризи?
10 років тому. 2 каністри солярки — то був весь мій маєток. Зйомна квартира на соломі, маленька дитина, яка лазить під столом в колготках, яким вже 5 років, і 2 яйця варених...Так я святкував Пасху. Ноль, тотальний ноль... Я розігнав усіх, з ким був до того часу і всьо. Телефонна книжка з початку.
- Сьогодні Ви б узяли участь у політичній акції (на підтримку якоїсь політсили), як це було 2004-го?
Ніколи. Я на тому закінчив. Я коли їхав на вибори, мусив на 30% бути переконаним в якійсь позитивності того. Сорок років дядькові стукнуло...В сорок років дядько зрозумів, що вони всі абсолютно однакові, абсолютно всі. Я не знаю жодного політика, який би міг щось у цій країні зробити, тому що вони не відповідають за свої дії.
- У інтерв’ю київським виданням ви зазначали, що участь “Скрябіна” в 2004-ому в концертах на підтримку кандидата в президенти від Партії регіонів Віктора Януковича не мала ідеологічних мотивів. Бажання заробити як усі, байдуже, за кого співати?
- Ні, то був “Інтер”. Тобто “Інтер” для мене зробив дуже багато, я працював на “Інтері”. Той підтримував Януковича. Мені що Янукович, що Ющенко. Просто я мав корпоративно підтримати контору, яка мене зробила популярним... А потім мене заїло. Я думаю: я у вільній країні не маю права на власну позицію?..
- Сьогодні, фактично, лише "Скрябін" і "Пающие труси" дозволяють собі відкриту критику і "стьоб" на адресу не тільки вітчизняного шоу-бізу, але й політики. Чи вам не натякали на зміну репертуару, внесення якихось коректур тощо?
- Вони нас пробують якимись такими примітивними методами ущемляти.
- Хто "вони"?
- Представники влади, ті, що мають "педалі" і важелі в руках. Тобто, заборонивши пісню, яка не має абсолютного відношення до політики ("Мумітролль"), показуючи: “в нас є важелі впливу на вас”. Я так думаю, що вони рахують, що ми їм не завада. Вони давно звикли, що живуть ніби на іншій планеті...У них свої номери на машинах, зовсім інакші поняття. Ми для них такий мурашник, на який можна підійти і навалити купу або напісяти, і нічого від того не зміниться в їхньому світі.
Тому я десь так в принципі мрію про лобіювання такого проекту, щоб якийсь мудрий дядько-юрист виходив раз на тиждень в ефір каналу (думаю, що нам дадуть такий канал) і розказував людям, які вони мають права. Наприклад, прийняли закон про підвищення штрафів, і він (юрист) компетентною мовою, на основі Конституції — основного Закону — каже, що не може мати така штука місце, тому що тут ущемляються права. Якщо будь-який елементарний штраф вищий за мінімальну заробітну плату — то є нісенітниця. І якщо ми будемо страйкувати і не будемо ці штрафи платити, то, в принципі, ніхто нам за то нічого не зробить, і тільки, якщо когось притягнуть за це до відповідальності, дзвониш йому (юристу), і той робить судовий позов...
Це, на мою думку, єдиний логічний вихід поставити їх на місце, тому що там же бєзпрєдєл. Вони просто не мають відповідальності за то, що роблять. Якщо нам з вам сказати: люди від завтра ви не відповідаєте за свої вчинки абсолютно — ні кримінально, ні адміністративно — я перший піду розіб’ю вітрину в салоні "Мерседес", візьму ту машину найдорожчу, щоб просто подивитися, що мені за це нічого не буде. В людині в цей момент вмикається та "алчность". А в них вона вже до мегарозмірів роз’їхалася. Вони мусять відповідати за свої дії, і тільки так їх можна змусити.
- Консультації юриста на телебаченні — це наступний ваш проект?
- Не те, щоб наступний проект, — то в мені живе. Мені сниться...як я мурами заблокував всі дороги (сміється). Вмикаю тєлік, дивлюся — в Одесі заблокували! Поїхало!
- Це думки Кузьми-автолюбителя?..
- Не автолюбителя. До чого тут це? В народу вкрали всі бабки і тепер тягнуть останню нитку для того, щоб латати дірки, яких ми не робили. Якого хріна? Якщо вони роблять для нас дебільні закони, то ми не дебіли, щоб тих законів дотримуватися. Мене система, в принципі, не влаштовує. Тому що я патріот своєї країни. Я б давно кудись уже звалив, без проблем. У мене є в паспорті чеська житлова віза, про всяк випадок...
-У новому кліпі на пісню "Кинули" ви закликаєте до боротьби за справедливість, проти "бєзпрєдєлу"...
- Ні, боротися тяжко. Революція — то є деструкція. Революція нічого не доб’ється.
- Якими тоді методами можна навести лад?
- Тим, чим добивався весь Захід, — страйки, бойкоти...Будь-який страйк — і закінчується приплив грошей до магнатів. Стоїть завод, він свої "бабки" не дає, порушує контракт і попадає на "бабки". Тільки таким чином можна тих людей до відповідальності притягнути.
- Когось із колег по "цеху" збираєтесь долучити до бойкотів, акцій?
- Я не революціонер, я не буду казати "Гей, хлопці, вперед!". Я вже збирав людей на проект "Повінь", коли ми зібрали купу грошей, і шо то мені коштувало...Кожен дзвінок: "А хто там буде?", "А що нам з того буде?", "А скільки ефірів?". За такі питання я всім давав шалбана, і більше до них не подзвоню ніколи...
- Але хвиля акцій протестів нещодавно прокотилася Україною (акція "Дістало", "Геть всіх!" та інші). ЗМІ писали про те, що шахтарі можуть знову повернутися під стіни Кабміну.
- Давно пора. Можна завтра зі мною разом.
- А якими будуть Ваші дії особисто?
- Я відстоюватиму те, що пропонуватимуть вони, тобто, бойкот. Бойкотувати вибори, бойкотувати виходи дебільних законів, несплата тих дебільних штрафів...Вони мають розуміти, що в людей є непокора, що так не можна без кінця. Але мусить бути гарант юридичний, тому що в них система сильна, вони можуть тих людей в тюрму садити, ще там щось. І має бути людина чи група людей, яка юридично те все діло мусить обґрунтувати, щоб люди знали, що їм дійсно нічого не буде. Якщо щось буде, то той "дядько" стане на їхній захист.
- Чи не збираєтесь із "Пающими трусами" "постібаться" над тим, що діється в Раді і між президентом та прем’єром, тобто постійні сварки і скандали?
- Я не вникаю у все це. Відпиляв телевізійну антенну і навіть не знаю імен наших політиків...Там якийсь Шуфрич, Ющенко...Литвин. Може, з десять знаю. Спиляв антенну 5 років тому, бо все це мене бісить.
- Тим не менш, ви “стібаєтесь”. “Стібатись” потрібно вже до кінця, не вважаєте?
- Так, є система. Але я не збираюсь вникати в їхні розборки. Я прекрасно розумію, що вони всі — бандити, заслужили того, щоб відбувати свій час не там, де вони зараз сидять, а в “мєстах, болєє, так сказать, удальонних”.
- Яким чином, на Ваш погляд, позначаться на ситуації в країні нові вибори? Що зміниться?
- Ні фіга. Що, якісь нові люди з’являться? Перетусовочка...
- В одному з інтерв’ю Ви назвали перехід таких "локомотивів" вітчизняної естради, як "Океан Ельзи" від року до джазу втратою, адже відтак їхнє місце займуть "попсовики" — Потап і Настя та інші...
- Абсолютно правильно.
- Думаєте, що "Пающіє труси" більш просвітлюють українців?
- Більш, ніж “ВІА Гра” і гурт "Нікіта". Розумієте, для того, щоб українці слухали джаз, треба купити десь машину часу і відмотати на той момент, коли Леніну стукнуло в голову революцію зробити, щоб усіх тих інтелігентів, яких за той час винищили, виселили, змели з лиця землі, щоб то все діло розвивалося гармонійно. Та українська музика, яка зараз є, вона не має фундаменту. Стоїть високий такий будинок, фундаменту — ноль. Назвіть мені хоч одну вітчизняну хард-рокову групу. Не згадаєш. Одну хеві-метал? Не згадаєш. Одну панкову?..
І тому я роблю чіткий продукт. Я розуміюся мало в чому у житті, а в цому розуміюся, бо я кожен місяць їжджу десь на Захід дивитися концерти західних груп. Був на концерті “ACDC”, на усіляких “попових”, “сінтіпопових” бандах... До чого я веду: дивлюся на ті аналоги і розумію, чому там все так круто. Тому що в них є фундамент, у нас цього фундаменту немає. І хай ті “Пающіе труси” будуть малесенькою цеглинкою в тому фундаменті, але то буде панкова рок-банда, така, як “Hole” (з жінкою Курта Кобейна — Кортні Лав). Вони ж в історії лишилися. Ти відкриваєш енциклопедію — жіночий панк — група “Hole”... У нас ні жіночий, ні чоловічий панк — ніякі. Труси, труси, труси, ліфчики...
10-15 (нормальних українських виконавців), але на 40 мільйонів цього замало. Тому що, коли моя мала приходить до мене і каже: “Ти знаєш, тату, я не маю кого слухати з української музики. Вона не може собі вибрати. Зрозуміло, що ми вмикаємо західну музику, тому що там — і R&B, і хіп-хоп, і електро, і техно, і все, що хочеш. У нас 95% теле- і радіо ефіру зайнято абсолютно однотипною музикою... І то дуже фігово, тому що в народу: а) пропадає інтерес до мови. Ну, на фіга та мова, якщо нею нічого нормального не співати; б) я собі візьму західний аналог і потім на той Захід, в принципі, і звалюю...І так починається знов — такий пилосос витягування звідси позитивного інтелекту.
- Чим, на Вашу думку, можна і потрібно зараз виховувати молодь?
- Точно не чимось одним. Тобто, якщо ми, дорослі люди йдемо на поводу в зграйки дебілів, які для нас пишуть ті закони “ужасні”, і ми, не дістаючи грошей, готові платити ті штрафи...То що говорити про молодь? Якщо нам того всього не вистачило, що ми знаємо... Найголовніший критерій моралі — сім’я. Що мама з татом, дякуючи своїй ерудиції, інтелекту, інтелігенції, дадуть дитині — от, фактично, ті задатки й будуть основними. Наприклад, щоб пояснити, що в музиці нормальне, я беру малу, везу на концерт Мадонни (ну, маю таку можливість). Кажу: “Дивися, от Мадонна, а ось група “Нікіта”. Хто тобі більше подобається?”...
Так само Свєта (дружина — “Остров”) бере її на виставку Сальвадора Далі в Празі, яку ніколи не привезуть в Україну за таких умов...
- Нацкомісія з питань захисту суспільної моралі має придивлятися до того, що коїться на естраді, і якось на це впливати?
- Я би їм радив піти на город, покопати буль, подумати, поритися в своїй голові, подихати свіжим повітрям. Хвате нюхати кокс і курити всьо, шо вони курять...
- На Вашу думку, розвиток яких музичних напрямків надалі стимулюватиме криза в Україні?
- У всьому світі так було...
- Маєте на увазі саме панк-рок?
- Так. Просто, розумієш, в нас медії настільки вже напхані тим продуктом, який проплачений на роки вперед...Якщо з’явиться якась панкова банда, класна, соціальна, яка — ну, просто локомотив, розумієш, з потрібними ідеями, вони не вилізуть на трибуну. От, у чому найбільша біда. І ніхто, крім них самих, не знатиме, що вони з’явились.
- А скільки зараз коштує “розкрутка” молодого гурту?
- 100 тисяч — зробити мінімально впізнавану групу. “Пающіє труси” — то не продюсерський проект. Я його народив і на рейках “Скрябіна” за собою потягнув. То легше...
