Для Росії — з любов’ю: Верховна Рада 250 голосами відправила Володимира Огризка у відставку з посади керівника МЗС. Найбільший за цінністю внесок зробив БЮТ, давши 49 голосів “за”
У Верховній Раді вчора відбувалося свято весни. Так називалася виставка, яка з нагоди 8 Березня проходила на третьому поверсі парламентських кулуарів. Однак дорогі коштовності, дешева біжутерія, кераміка, вишиванки (чомусь переважно чоловічі) й твори живопису цього разу мало кого цікавили. Не лише через кризу, яка з’їла чималу частину депутатських заощаджень. Просто головне “свято” проходило поверхом нижче, і з весною було пов’язане хіба давно призабутим гаслом однієї політичної сили.
Колись чарівна жінка з косою, яка лагідно всміхалася до виборців з плакатів БЮТ, стверджувала, що весна перемогла. Учора перемогу святкували в країні, яку звично пов’язують, швидше, з морозами й шапками-вушанками. Звучить пафосно, але мало кому відставка “надто українського” й “надто державницького” Володимира Огризка з посади міністра закордонних справ України більш вигідна, ніж Кремлю. І додавши 49 голосів у спільний “регіональний” та комуністичний казан, Блок Тимошенко зробив чудовий презент до 8 Березня “російським медведям”.
Формальна зачіпка
Номінально Верховна Рада викликала міністра закордонних справ “на килим” для того, щоб почути його звіт про роботу українського МЗС у справі щодо делімітації морського кордону між Україною та Румунією. Рішення міжнародного суду ООН опозиція називала “провальним” і навіть “ганебним”. Володимир Огризко з трибуни доводив протилежне. Однак ні Партію регіонів, ні комуністів уже не цікавили його запевнення в тому, що Україна не втратила жодного сантиметра своєї державної території, що “раз і назавжди припинено розмови про приналежність острова Зміїний”, що в результаті рішення суду нашій державі відійшло 21 розвідане газове родовище Чорноморського шельфу, а Румунії — лише 4. Ініціаторам, які, за результатами розгляду питання, внесли дві постанови про відставку міністра закордонних справ, насправді не важливо було, вигідне для України рішення ухвалив суд ООН чи ні. Аби лиш Огризко, який насмілився захищати українські інтереси, в тому числі й перед послом “самої” Росії, більше не очолював МЗС.
Як з’ясувалося, ця кінцева мета цікавить не лише формальну опозицію. Хоча зранку лідери всіх фракцій, окрім ПР і КПУ, клялися-божилися, що нізащо не проголосують за відставку “президентського” міністра. Насамперед журналістів цікавила позиція Блоку Тимошенко, адже з “НУНС”, навіть її “неющенківською” частиною, питань ніби не виникало.
Зранку на своєму засіданні фракція БЮТ ухвалила рішення: відставку Огризка не підтримувати. Іван Кириленко, який очолює парламентський загін “тимошенківців”, це рішення охоче тиражував, повторивши його і в сесійній залі перед самим голосуванням. Хоча й не забув наголосити, що певний закид у БЮТівців до Огризка таки є: міністр, мовляв, дав вказівку розіслати по посольствах листа за результатами засідання РНБО, з рекомендацією негативно ставитися до позиції уряду, чим “зрадив державні інтереси”. Але, запевнив керівний БЮТівець, вони все одно відставку очільника МЗС не підтримають, бо це не на часі й недоречно.
49 із “власною позицією”
“І чому я не здивований?” — флегматично зауважив хтось із операторів у ложі преси, спрямовуючи камеру на табло. Де, разом із комуністичним і “регіональним” секторами, потроху “зазеленів” і сектор пропрем’єрської сили. Натомість деякі представники БЮТ, далекі від керівної верхівки, свого здивування результатом не приховували. “Ну, я чекав, що проголосують чоловік 10. Може, 12. Але 49?!” — витріщав очі колись нацдемівський соратник Юлії Тимошенко. І одразу викрутився: “Та не може бути, щоб це спеціально — мабуть, їм відповіді Огризка не сподобалися”.
Тезу про те, що ніяких глибинних причин у такому голосуванні “групи 49” немає, намагалися підтримувати всі представники фракції. Аксакал дипломатії Олег Білорус, який раніше доповідав позицію парламентського комітету, що не рекомендував голосувати за відставку Огризка, трохи збентежено констатував: “Кожен народний депутат має право на власну позицію. На засіданні фракції ми вирішили не голосувати за відставку Огризка, але під час голосування хтось ухвалив власне рішення. Це нормальний процес, більшість же дотрималася рекомендації фракції! Таке буває”. Однак зауважив, що перед голосуванням у тому, що збираються підтримати Партію регіонів і комуністів у позиції щодо відставки керівника МЗС, зізнавалися тільки двоє БЮТівців.
БЮТівець Андрій Шевченко припустив, що рішення 49 “антиогризківців” було “спонтанним”. Мовляв, люди різні, з різних областей, тому сумнівно, що їх об’єднував якийсь глибший спільний інтерес. Висновок той самий: “Так буває”.
Хіба що Володимир Бондаренко не приховував, що так просто такі важливі голосування не відбуваються. Отже, він “схильний вважати, що це зовсім не випадковий збіг обставин”.
Що б таке сказати, аби не правду
Насправді за відставку Огризка дали голоси деякі люди, вельми близькі до Юлії Тимошенко. Зокрема, Андрій Портнов, Валерій Писаренко, Микола Баграєв. Останній, щоправда, на запитання “УМ”, що стало причиною такого голосування, відхрестився: “Я нічого не знаю!”
Валерій Писаренко спробував пояснити, але “заплутався в показах”: “Голосували, бо немає аргументації останніх подій в МЗС. Фракція ухвалила рішення не голосувати. Фракція одностайна в цьому рішенні. Одностайна!”. На запитання, яка ж це одностайність, коли частина голосує, а частина — ні, пан Писаренко, як пишуть соціологи, “з відповіддю завагався” і швидко переключився на наступне запитання. На яке відповів ствердно: особисто він за відставку Огризка голосував “винятково через рішення суду” по делімітації українсько-румунського кордону, бо в ньому “не захищені національні інтереси”.
Андрій Портнов не приховував тріумфу: він за відставку Огризка збирався голосувати від початку і пишався тим, що “мав за честь” натиснути кнопку “за”. Причиною такої нелюбові до відставленого міністра Портнов назвав “антиросійську” й “антиурядову” істерію, яку нібито “очолив Огризко”.
Перший заступник голови фракції БЮТ Андрій Кожем’якін радісно констатував: “Це відповідь журналістам, які постійно цікавляться, чи існує в нашій фракції демократія, чи ні. Самі бачите — існує!”. І запевнив, що він не тільки сам за відставку Огризка не голосував, а й іншим “давав команду не голосувати”.
Голосували, як Юля сказала?
“Це неправда, — запевняє “опозиційний” до керівництва фракції БЮТівець Григорій Омельченко. — Перед самим голосуванням Кожем’якін та Іван Кириленко підійшли до кількох рядів, де сидять наші колеги по фракції, і скомандували голосувати “за”. Очевидно, отримали телефонну вказівку від Прем’єр-міністра”.
Генерал СБУ наголошує на тому, що зняти Огризка — це вимога Кремля до тих кандидатів, яких потенційно підтримуватиме на виборах Президента України Москва. А підтримає вона будь-кого, аби не Віктора Ющенка.
Звісно, повірити в те, що у фракції Блоку Тимошенко щось відбувається без “височайшого позволєнія” лідерки, може хіба найнаївніший із її шанувальників. Однак Андрій Портнов на по суті риторичне запитання, чи схвалить голосування всупереч волі фракції Юлія Володимирівна, запевнив: “Юлія Тимошенко не підтримує цю позицію (про відставку Володимира Огризка)”.
Натомість Олег Ляшко вважає, що вчорашнє голосування було організоване “тими, хто хоче дискредитувати БЮТ і особисто Юлію Тимошенко”. Хоча й погоджується, що “важко припустити”, ніби хтось у фракції може діяти без відома ЮВТ. Але водночас “важко припустити й те, що Юлія Тимошенко могла дати таку вказівку — вона ж адекватна людина! І розуміє, що коли в нас сьогодні на кону такі важливі питання, як формування дієздатного уряду, ухвалення важливих економічних законів, голосувати за відставку Огризка й провокувати розвал коаліції — це нісенітниця!”.
Плями на білих шатах
Та хоч би що тепер казали БЮТівці, відчистити біле вбрання лідерки від звинувачень у “промосковській орієнтації” їм буде важко. За словами того ж Ляшка, “постанову про відставку Огризка можна навіть скасувати, але чорного кобеля не відмиєш добіла”.
Тим часом “нашоукраїнці” ходили з похнюпленими головами. Ті, хто не увійшов у коаліцію, просто сумували. І радили виходити з коаліції іншим колегам по фракції.
А ті, хто увійшов, жахалися. Бо припускали, що все це було зроблено БЮТ з метою остаточно зруйнувати нинішню більшість і таки придрейфувати до “Регіонів”. “Мабуть, Юля вирішила таки погодитись на обрання Президента в парламенті — віддасть це крісло Януковичу, а сама укріпиться на посаді Прем’єра. Бо бачить, що на виборах їй уже не перемогти, — припускають у коаліційній частині “НУНС”. — Вона ж розуміє, що після такого голосування БЮТ першим нашим поривом буде вийти з коаліції”.
“Та ну, ніяких переговорів про створення коаліції з БЮТ на сьогодні не ведеться. Але я не виключаю, що таке буде — заради виходу з кризи можливе створення будь-яких союзів”, — прокоментував цю версію Борис Колесников.
“Нинішнє голосування не має жодного впливу на майбутню конфігурацію сил у Верховній Раді! — згоден із ним інший “регіонал”, Ярослав Сухий. — Більшість, разом із комуністами, існує, як і існувала. А коаліції, яка б узяла на себе відповідальність за те, що відбувається в країні, як не було, так і нема!”.
Учора коаліційна частина фракції “НУНС” збиралася “думу думати”, що робити далі. З участю в такій підверто проросійській коаліції. А її лідер Микола Мартиненко, кажуть, мав зустріч із Юлією Тимошенко.
Оцінка
Володимир Огризко,
відставлений Верховною Радою з посади міністра закордонних справ:
- Це рішення не стало для мене несподіванкою — так само, як і для моїх колег. Я вже давно шукав відповіді на питання, чому такі речі відбуваються — і знайшов їх у Михайла Грушевського, який колись сказав дуже правдиву фразу: “Біда України полягає в тому, що нею керують ті, кому вона насправді не потрібна”.
Висновки
Учорашні події ще раз підтвердили, що в парламенті немає ніякої коаліції, а кожна політична сила може брати участь у будь-яких комбінаціях задля власної вигоди. Найбільше грішать цим БЮТ і Партія регіонів, котрі знову “знайшли одне одного”.
Очевидний висновок щодо відставки Володимира Огризка — “Юля знову зіграла комбінацію в інтересах Москви”. “Політичною розправою” назвав це голосування навіть такий “юлефан”, як Микола Катеринчук. Однак із т. зв. коаліції з Блоком Тимошенко “катеринчуки” виходити не збираються. І це зрозуміло: “НУНСівські” “юлефани”, крім того, що прив’язані до пані Прем’єра матеріально, сподіваються ще на деякі кадрові подачки. Блок Литвина отримав у цьому союзі посаду спікера і не має намірів позбавляти Володимира Литвина високого крісла. Відтак “каоліції ім. Тимошенко” нічого не загрожує, хоч би якими вибриками відзначалася надалі Юлія Володимирівна. От хіба що виборці можуть робити свої висновки і понижувати рейтинг БЮТ. Поки що — лише віртуальний рейтинг.
