Держава вливатиме капітал у проблемні банки, розпочавши епоху переділу власності у фінансовій сфері, та сподівається на вигідні закордонні кредити
Фактично переддефолтний стан більшості вітчизняних комерційних банків державні чиновники нині зазвичай називають іншими, м’якшими словами — аби зайвий раз не дратувати людей. Прем’єр-міністр внесла у цю благородну справу свій неоціненний вклад. "Національна банківська система знаходиться у стані подолання (!) світової фінансової кризи", — Юлія Тимошенко виголосила новий геніальний евфемізм, який заслужив право ввійти в історію, та зробила єдино можливий висновок: вітчизняним банкірам самотужки дуже непросто "йти на ви" із лондонським та нью-йоркським хаосами. А отже, уряд готовий простягти руку. Для допомоги.
На вчорашньому засіданні Кабміну знову повернулися до ідеї, яка звучала ще минулої осені та викликала надзвичайно критичні оцінки фахівців — рекапіталізувати деякі проблемні банки. "Рефінансування комерційних банків (яке Нацбанк проводить з початку кризи та яке спричинило звинувачення у зловживаннях. — Авт.) варто здійснювати на суму, що не перевищує обсяг регулятивного (загального) капіталу. Адже Нацбанк не має ризикувати більше, ніж власники банку, — пояснив журналістам перший віце-прем’єр Олександр Турчинов. — Якщо ж проблеми у фінансової установи серйозніші, то не обійтися без її рекапіталізації, тобто докапіталізації".
Уряд, щоправда, дослухався до зауважень експертів і відмовився від своєї первісної ідеї: держава "заходитиме" у проблемний банк тільки на умовах 50%+1 акція. Такий підхід, по-перше, означає фактичну націоналізацію банку, і фінансові аналітики оцінюють його як один із найгірших шляхів виходу з кризи. Друга проблема — незрозуміло, у чиї руки потрапить банк після того, як його фінансовий стан поліпшиться. Тобто хто і за якою схемою одержить право купувати ці акції у посткризові роки.
Останнє протиріччя нинішня ініціатива Кабміну, до речі, не розв’язує. "Держава не ставить перед собою завдання бути успішним банкіром, — із гумором прокоментував пан Турчинов. — Ми продаватимемо їх [цінні папери] акціонерам банку". Іншими словами, масовий перерозподіл активів у банківській сфері України де-факто розпочався. Не існує й чітких критеріїв, за якими Нацбанк та уряд визначатимуть "щасливчиків" для проведення рекапіталізації. "Тільки за згодою та навіть ініціативою самих банкірів, — запевнив перший віце-прем’єр. — І суму визначатимуть у кожному конкретному випадку. Може йтися навіть про десять відсотків акцій тощо. Головне для нас — контролювати проходження грошей, стежити, аби ці кошти надходили на кредитування, видачу депозитів, а не були переведені у долари та не розхитували валютний ринок".
Рекапіталізацію здійснюватимуть шляхом додаткової емісії акцій. Звідси ще одне питання: за якою ціною держава купуватиме цінні папери? "Ми не виходитимемо з того, що акції знецінилися, і купуватимемо їх за номіналом", — після хвилинної паузи повідомив Олександр Турчинов. Втім деякі власники нинішніх цінних паперів фінустанов суттєво втратять — чим акцій більше, тим вони дешевші. А інші, можливо, набудуть: прозорий механізм зворотньої передачі цінних паперів наразі не оголосили.
Колізії
Рішення одне, трактувань два...
"Я би хотіла дати вам добру новину — уряд України переміг у Конституційному Суді і поставив крапку на шахраях", — пафосно заявила Юлія Тимошенко. Як відомо, напередодні КС припинив розгляд справи за конституційним поданням Президента Віктора Ющенка із приводу зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів про припинення угоди з "Венко" про розподіл вуглеводнів з шельфу Чорного моря. "Вкотре джерела Кабміну видають бажане за дійсне, — повідомила прес-служба Президента. — Відновити рішення Кабміну (про розірвання угоди з "Венко". — Авт.) може тільки визнання суду, що цей документ відповідає Конституції. А такого рішення не існує".
А тим часом...
"Європейський банк реконструкції і розвитку готовий вкласти півмільярда євро у поповнення статутних капіталів національних банків, для першого банку вже проведено рекапіталізацію", — повідомила Юлія Тимошенко, але відмовилася назвати цей банк. Натомість президент ЄБРР Томас Миров зауважив: їхня організація готова підтримати від 10 до 20 українських банків.
Після того як таємні перемовини у Москві про кредит у 5 мільярдів доларів стали відомі громадськості, Прем’єр запропонувала підписати спільну декларацію уряду, Верховної Ради, Президента, керівника Нацбанку до Міжнародного валютного фонду. "Я переконана: наша співпраця з МВФ завершиться отриманням чергового траншу", — мрійливо зауважила Юлія Тимошенко. А Олександр Турчинов навіть пішов далі, заявивши: фонд, буцімто, визнав цілком слушним дефіцит українського бюджету. Тим паче що всі європейські кошториси нині верстають із дефіцитом. Нагадаємо, саме ця бюджетна дірка, ініційована главою Кабміну, й стала причиною відмови у наданні нам другого траншу.
