Боргова петля затягується
Історія про кабмінівську команду, яка, нікому не повідомляючи, вирушила до Білокам’яної домовлятися про кредит з урядом РФ, отримала цілком логічне продовження. Суботній номер “України молодої” ще був у друкарні, коли уповноважений Президента з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський підтвердив інформацію, отриману від наших джерел.
Повний нуль. Для України
Пізно ввечері в ефірі телеканалу “Інтер” пан Соколовський сказав: “Учора до Москви таємно поїхала делегація. На превеликий жаль, навіть на завданнях для цієї делегації є підпис Міністерства закордонних справ, когось із заступників”. У суботу на світ випливли нові подробиці про додаткові умови, які, за інформацією джерел, поставила Росія для передачі грошей нашим урядовцям. Москва, як стало відомо, погоджується позичити нам п’ять мільярдів доларів на умовах libor+8-9%. Якщо уряд РФ оперуватиме не власними коштами, а позиченими на Заході (а саме так, зважаючи на непросту фінансову ситуацію в Росії, стверджують експерти. — Авт.), то він практично нічого не зможе заробити на цій оборудці — наш східний сусід нині позичає кошти приблизно на таких умовах.
Тому вигоду від пропозиції росіяни варто шукати не в банківській, а в дещо іншій сфері. Богдан Соколовський стверджує: Москва готова дати позику лише на умовах “нульового варіанту”. Саме так називається угода про поділ майна колишнього СРСР, згідно з якою Росія бере на себе всі борги Союзу, а колишні союзні республіки відмовляються від претензій на власність, яка до 1991 року була спільною. Як відомо, ще в 1990-х роках Україна відмовилася підписатися під “нульовим варіантом”, і це питання досі висіло в повітрі. Нині, схоже, Росія планує закрити проблему, поставивши акценти у вигідному їм трактуванні.
Паралельно з’явилася інформація, що Кремль наполягає на “вирішенні” спірних питань з російською власністю в Україні та, що особливо важливо, прагне домогтися від офіційного Києва визнати заборгованість українсько-рядянських підприємств перед Зовнішекономбанком СРСР як державний борг незалежної України. Зважаючи на зростання заборгованості та проблеми фінансового ринку, такий пункт може серйозно вплинути на фінансово-економічну ситуацію в Україні.
Ніхто нікуди не їздив! А якщо й їздив, то недалеко...
Перша реакція прес-служби Кабінету Міністрів, від якої ми марно намагалися одержати відповідь упродовж четверга-п’ятниці, з’явилася вже суботнього ранку. Заяву Богдана Соколовського та, відповідно, викладені у нашому виданні факти, речниця Юлії Тимошенко назвала “хворобливими”. Жодних контраргументів у короткому повідомленні для преси не містилося: тільки спростування — мовляв, жодна делегація до Москви не їздила, і крапка! Важко сказати, на чому ґрунтувався подібний радикалізм урядової прес-служби, особливо якщо врахувати — минула субота була вже четвертим днем, як наша делегація вела перемовини у Москві. Саме таку інформацію надали в українській амбасаді в столиці Росії. Факт перемовин та суму кредиту, до речі, підтвердили і в російському Мінфіні.
Увечері цього ж дня Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, очевидно, зрозумівши, що термін перебування шила в мішку в непоміченому стані вже давно добіг кінця, сама спростувала заяву власної прес-служби: перемовини у Росії, мовляв, тривають, причому досить успішно (!), але оприлюднені журналістами умови надання кредиту Юлія Володимирівна поки що не визнає. Прем’єр повідомила: окрім Росії, вітчизняні міністри домовляються про гроші з США, Японією, Китаєм, керівництвом Євросоюзу та низкою інших країн. Газета “Дзеркало тижня” доповнила перелік “інших країн” Об’єднаними Арабськими Еміратами, куди нібито рейсовим літаком — в економ-класі (!) — відбув на зустріч із грошовитими шейхами перший віце-прем’єр Олександр Турчинов.
Заступник глави президентського секретаріату Андрій Кислинський заявив: тон, яким оточення нинішнього прем’єра заперечує факт існування таємних переговорів, свідчить: Юлія Тимошенко свідомо штовхає нашу державу в боргову та економічну кабалу. “Росія ще до початку перерахування кредитних коштів вимагатиме жорстких гарантій — від застави майна до пільгового продажу держпідприємств. Таким чином Росія, по суті, поверне собі цей кредит ще до того, як надасть його Україні, — зазначив пан Кислинський і додав, — Україна може повторити сценарій Білорусі, яка під борговим тиском Росії втратила контроль над власною газотранспортною системою та низкою стратегічних підприємств”.
Натомість українське Міністерство закордонних справ, підпис одного з керівників якого стоїть на технічному завданні перед урядовою делегацією, вчора офіційно відмежувалося від своєї участі у московській розмові. “На цьому етапі МЗС поки що (!) не бере участі”, — повідомив речник Василь Кирилич і порадив звертатися по додаткову інформацію прямісінько до Кабміну.
Інші можуть виявитися прудкішими
Тим часом ситуація складається так, що дефіцит грошей у державі може суттєво загостритися. Другий транш кредиту МВФ для стабілізації банківської системи України опинився під загрозою. Делегація фонду, яка працювала у нас на три дні довше, так і не отримала обнадійливих для себе відповідей на власні запитання. Прагнучи отримати перші 4,5 мільярда доларів, українські посадовці пообіцяли фонду затвердити бездефіцитний бюджет та не тримати штучний курс долара. Делегація МВФ так і не зрозуміла, звідки у кошторисі взялася “дірка” у 3 відсотки. Тим паче що всі “підписанти” спільного меморандуму з різних причин не змогли зустрітися з керівником місії фонду Джейлі Пазарбашиоглу: керівник нацбанку Володимир Стельмах нині лікується, а міністр фінансів Віктор Пинзеник також потрапив до лікарні. Не допоміг з’ясувати ситуацію навіть голова Європейського департаменту фонду, якого його підлегла, пані Пазарбашиоглу, запросила прибути до столиці України.
Така неповороткість українських чиновників може обійтися нам фінансовими втратами. За свідченням експертів, МВФ уже витратив майже третину коштів, передбачених на 2009 рік, тож боротьба за гроші фонду зараз розпочалася серйозна.
