Радіородео
Павло КАЛАШНИКОВ: Ми сьогодні говоримо про внутрішню політику, а саме про події у ВР, про те, як розгортаються домовленості чи-то кулуарні, чи-то офіційні між провідними політичними силами з приводу розблокування ВРУ, про що свідчать голосування ПР, КПУ та БЮТ у першому читанні про закон про держзакупівлі, зрештою, говоритимемо про те, коли ж ми можемо і чи можемо взагалі сподіватися на отримання нового генпрокурора в нашій державі?
Моїми співрозмовниками є Валерій Бевз, народний депутат, представник фракції КПУ, та Михайло Косів, народний депутат, представник фракції БЮТ. Доброго вам ранку.
Валерій БЕВЗ: Доброго ранку.
Михайло КОСІВ: Доброго ранку.
Павло КАЛАШНИКОВ: Панове, сьогодні п’ятниця 15 лютого. Впродовж цього часу ВР попрацювала надзвичайно мало у пленарному режимі. Цього тижня стався безпрецедентний випадок за останні часи — все ж таки розблокували роботу парламенту представники опозиції, попрацювали кілька годин, і результатом цієї роботи стало ухвалення у першому читанні, зокрема, результатом цієї роботи, тому що було ще одне рішення, ухвалення у першому читанні закону про держзакупівлі, який викликав досить негативну реакцію з боку СП і безпосередньо з боку глави держави, при тому, що голосування відбулося досить дивним способом, дивним як для політичної кон’юнктури, оскільки голосували як представники коаліції, так і опозиції, але одна фракція, яка входить до складу коаліції, не віддала жодного голосу — це фракція НУ-НС.
Отже, пане Валерію, чому ви голосували за цей закон, який президент називає таким, що зберігає корупційні схеми у державних закупівлях?
Валерій БЕВЗ: Я спочатку хотів би сказати про те, що наша політична сила, як на мене, взагалі поступила абсолютно коректно. Оскільки опозицію сьогодні часто звинувачують у всіх гріхах, у тому числі і в блокуванні роботи ВР, тому ми пішли на те, щоби повністю погодитися з тими пропозиціями, які буде готувати коаліція у частині проекту закону про державні закупівлі товарів, послуг та робіт.
На порядку денному було 32 варіанти законопроектів. Ми своїм опонентам сказали, вибирайте будь-який, який вас влаштовує, йдіть до сесійної зали ВР, ми вас будемо підтримувати, якщо ви вважаєте, що тільки ви боретеся з корупцією. Більше того, в сесійній залі нам роздали, всім народним депутатам, відповідні документи з цього приводу, де доповідачем мав бути Роман Зварич. І в останню хвилину доповідав цей законопроект Кожем’якін, представник БЮТ.
Ми голосували за той законопроект, який був запропонований. Більше того, профільний комітет з питань економічної політики поступив лист з СП від заступника глави СП Шлапака, де було чітко написано про те, що і СП підтримує той законопроект, який вноситься на розгляд у сесійну залу. Тому я не бачу тут якихось протиріч в плані того, що ми голосували і підтримали цей законопроект.
Що стосується корупції. Безумовно, законопроект та й взагалі сама підготовка законопроекту, робота над ним — це не справа одного дня, і справа не тільки одного голосування. Тому ми передбачали, що в другому читанні ми будемо вносити відповідні зміни в цей законопроект, оскільки готового, який би влаштовував всіх, не було, на жаль, і тому можна було міняти і суб’єкта, можна було і суми збільшувати для того, які б не проведення тендерних операцій тощо. Тобто, для робіт — 0,5 млн., що б давало господарюючим суб’єктам спокійно працювати, і для закупівлі товарів і послуг, припустимо, в межах 100 тис.
Тобто, в даному випадку я тут не бачу ніяких проблем.
Павло КАЛАШНИКОВ: Пане Михайле, поки що по змісту. Цей закон, на думку БЮТ, вирішує питання проблем з держзакупівлями?
Михайло КОСІВ: Я хотів би все-таки внести одне уточнення по змісту. Це не просто закон — ось він переді мною. Це закон про внесення змін до Закону України Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти. Отже, ці зміни, які внесені, вони поліпшують якість закону, який існує. До речі, ось подивіться, ці зміни викладено на 3 сторінках звичайного стандартного паперу. Сам же закон — це величезний кондуїт на 64 сторінки. І там є різні правові норми, які, без сумніву, виявилися під час застосування їх на практиці, такими, що вони дають можливість маніпулювати державними коштами, вони дають можливість для корупції. І це, без сумніву, треба було зупинити.
Чи вирішує цей закон усі питання? Ні, звичайно. От як сказав колега, до ВР, до секретаріату було подано 32 різних проекти. Але саме оцей пройшов апробацію у комітеті ВР з питань економічної політики, вони підтримали його, цей проект підтримав СП, цей проект був обговорений на колегії КМ разом з представники ради міст України. І всі погодилися, що так, оці зміни, які вносяться, а вони суттєві зміни, бо дуже багато положень таких, які є сумнівними, виключаються з цього закону, вносяться нові принципи. До речі , що стосується місцевого самоврядування, то до процедури закупівель за державні кошти залучаються депутати місцевих органів самоврядування від села, селища, міста, району і області тощо.
Але ясна річ, що одним законом не вирішені всі питання. Насамперед, не вирішено кардинальне питання — чи зберігати ту громадську організацію ТПУ, чи не зберігати. Справа в тому, що громадська організація, як називається ТПУ, уже не вперше входила в гострі протиріччя з виконавчою владою. Я не знаю, чи наші слухачі пам’ятають той конфлікт, який виник між Раїсою Богатирьовою і Миколою Азаровим десь років 2 тому. Богатирьова була головою наглядової ради ТПУ. І, я думаю, ви пам’ятаєте ту фразу, яку вона сказала: нехай Микола Янович не забуває, хто, яка політична сила поставила його першим віце-прем’єр-міністром і міністром фінансів у КМ.
Павло КАЛАШНИКОВ: БЮТ за збереження ТПУ принципово?
Михайло КОСІВ: Ні.
Павло КАЛАШНИКОВ: Прибиратиме.
Михайло КОСІВ: І в цьому законі, на жаль, питання це не вирішено.
Павло КАЛАШНИКОВ: Добре. Тепер по формату голосування. Чому БЮТ голосував, а НУ не голосувала? Адже в коаліційній угоді, здається, зазначено, що ваші голосування повинні бути узгоджені.
Михайло КОСІВ: Без сумніву. Але я до того, що ви мене запитали, додам ще, що це перше читання про ці зміни. А як сказав колега, перше читання ніхто ж не підписує, воно не є остаточним, має бути друге читання. Так от дивіться, буквально вчора до 2 читання я написав свої зауваження. І тут є оте, про що ви мене питаєте. Про ТПУ.
ТПУ має бути замінена або центральним державним органом виконавчої влади тут, у Києві при КМ і відповідними структурами на місцях, або, якщо її і зберігати, то отут у мене на 3 сторінках виписані пропозиції, яких функцій ця ТПУ має бути позбавлена.
А тепер чому ми голосували? Чекайте, а нам ніхто перед голосуванням ні півслова з боку НУ-НС не сказав, що ми не голосуємо. Ну то підійшли б, підійшов би цей Зварич і сказав би, колеги, я свій підпис відкликаю. Підійшли б керівники фракції до нас і сказали, колеги, ми давайте дружно за цей проект закону не голосуємо. Але ж не було сказано жодного слова. Я не обвинувачую їх. Це робилося в такому, розумієте, якомусь шаленому ритмі, це робилося, до речі, за скороченою процедурою, там не було обговорення, там були просто якісь висловлювання чисто таких припадкових думок, і тому я поняття не мав, що мої колеги з дружньої фракції не будуть голосувати.
Павло КАЛАШНИКОВ: Але на майбутнє БЮТ з НУ буде узгоджувати позицію щодо відповідного законопроекту?
Михайло КОСІВ: Без сумніву. Але дивіться, ще таке. Я би сказав, що весь цей галас, який піднятий навколо цього проекту закону, я мушу це сказати, це свідома, продумана провокація, яка має на меті певні політичні наслідки.
Павло КАЛАШНИКОВ: З чийого боку?
Михайло КОСІВ: А з боку того, хто це робить. Бо ця гострота критики, і ці сентенції, що коаліція уже розвалюється, що БЮТ уже форматує, як вони кажуть, новий склад коаліції з ПР, іде, на жаль, і це не перша провокація від глави СП Віктора Балоги. Згадаймо, буквально тиждень тому ні з того, ні з сього Віктор Ющенко, президент України перед камерами, на серйозній зустрічі каже, нібито ми, нібито я збираю підписи за відставку голови ВР Арсенія Яценюка.
Ну де ці підписи? Що це таке? Звичайно, що це неправдива, фальшива інформація, яка ставить у незручне становище президента. І я думаю, що саме він мав би подумати про наслідки таких…
Павло КАЛАШНИКОВ: Зрозуміло. Але в Банкової, вочевидь, є політична пам’ять, а саме голосування БЮТ разом з ПР, КПУ і на той час ще СПУ з приводу подолання вето на закон про КМ. Тому формат співпраці вже знайомий, і чи не можна наступити на ті ж самі граблі? Можливо, в цьому і є певна пересторога.
Валерій БЕВЗ: Я в цьому випадку хотів додати ось що. Справа не в цьому законі і не в цьому законопроекті. Я думаю, що на фінішну пряму з ним можна вийти з абсолютно нормальним законом, який би влаштовував і суспільство, і господарюючих суб’єктів, і власне саму владу. Мова йде про інше. Мова йде про серйозні протиріччя в самій коаліції. І це сьогодні, на жаль, визнав і мій візаві. Тобто, я хочу сказати, що ці процеси, на жаль, будуть і далі поглиблюватися.
Павло КАЛАШНИКОВ: Пан Михайло, здається, казав про певну неузгодженість, а не про протиріччя. Панове, ви обидва загадали, що СП надсилав лист до парламенту з приводу того, що цей законопроект може бути взятий за основу для того, щоб над ним працювати і вдосконалювати систему держзакупівель. Також відомо, що Віктор Балога звертався до парламентського профільного комітету з питань економічної політики з тим, аби відкликати цей лист. Йому відмовили в цьому. Наскільки парламент має право відмовляти СП у відкликанні листа?
Валерій БЕВЗ: Я не бачу в цьому проблеми абсолютно. Вищий законодавчий орган є, і є відповідний закон про комітети ВР, яким чітко виписані функції комітету ВР. І тому що значить відкликати чи закликати тощо? Є документ, направлений до ВР. Можна декларувати про те, що цей документ не узгоджувався з президентом, що цей документ не узгоджувався з головою СП тощо. Будь ласка, робіть це. Але документ як такий зареєстрований, і тому відкликати чи не відкликати — це вже зовсім не вписується навіть в елементарні правила діловодства. От і все.
Михайло КОСІВ: Як і саме надсилання подібного листа в секретаріат ВР, так і його відкликання є цілком суб’єктивною справою тих, хто це робить. ВР працює за своїм регламентом, і вона має свої принципи розгляду. Причому тут відкликання цього листа, коли законопроект уже розглянув комітет з питань економічної політики, профільний комітет? Я не думаю, що він базувався, це розгляд, тільки на листі пана Олександра Шлапака. Там же ж сидять спеціалісти, вони мали свої міркування і свої підходи.
Отже, я не надавав би знову ж таки цьому значення. І немає жодних протиріч в коаліції, що ані Шлапак, ані Балога не є членами коаліції. Але те, що на превеликий жаль, мій колишній колега Балога повторює один до одного ці методи кризового менеджера свого колишнього шефа Віктора Медведчука, то це стає абсолютно очевидним. Навіщо створювати якісь от такі критичні ситуації, щоб потім так героїчно їх долати? Я думаю, що ніхто з усіх членів фракції НУ-НС не підтримує того, що сталося, зокрема, і навколо цього закону.
Так що ми і далі будемо працювати. Нехай ніхто собі не робить ілюзій. Коаліція не розпадеться, бо це буквально неможливо як з правової, так і за практичної точки зору. Бо якщо б розпалася коаліція, то слідом за тим неминуче було би бути і переобрання голови ВР, неминуче пішла би і відставка КМ. Ну хто ж самогубець?
Павло КАЛАШНИКОВ: Але процес пішов.
Михайло КОСІВ: Процес пішов, коли Раїса Богатирьова пішла, так що процеси йдуть…
Валерій БЕВЗ: Це не до нашої політичної сили.
Михайло КОСІВ: Давайте не будемо про це.
Павло КАЛАШНИКОВ: Пане Валерію, чому сьогодні не збирається загалом ВР, а лише проводяться консультації? Немає поки що можливості розблокувати роботу? Ваша позиція непохитна?
Валерій БЕВЗ: Всім абсолютно зрозуміло, до сесійної зали ВР треба заходити з тими законопроектами, з тими пропозиціями, з тими проблемами, які об’єднують суспільство, а не роз’єднують. До того часу, поки ми будемо так боротися за НАТО, хоча сьогодні це перспектива дуже далека і примарна, ми будемо боротися за реабілітацію ОУН-УПА і за закон про кримінальну відповідальність за заперечення геноциду.
Павло КАЛАШНИКОВ: Панове, ще одне питання, яке викликає багато запитань з приводу міцності коаліції чи-то серйозності її намірів, задекларованих раніше, це питання щодо можливої відставки генпрокурора України пана Медведька з обійманої посади. Як відомо, напередодні парламентський комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності відхилив проект постанови про висловлення недовіри генпрокурору Олександру Медведьку.
Виступ народного депутата Юрія Прокопчука від БЮТ, який відповідав за аналіз звіту, який надав попередньо генпрокурор, був досить стриманий, зауважують журналісти, і головні претензії були пов’язані переважно з низьким розкриванням злочинів, у тому числі резонансних. Тим не менше, розгляд відбувся, квола поведінка представників БЮТ на засіданні комітету, констатують мої колеги, призвела до того, що парламентський комітет вирішив не слухати звіт і зняти з порядку денного постанови про висловлення недовіри генпрокурору.
Таким чином, очікувати змін генпрокурора найближчим часом недоцільно. СП вже вимагає пояснень від коаліції з приводу цього факту. Пане Михайле, вам першому відповідати, оскільки це стосується вашої політичної сили.
Михайло КОСІВ: Оце в стилі того, про що ми говорили раніше, це пересмикування фактів. Я звичайно, не був на засіданні парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення діяльності правоохоронних органів, але я абсолютно точно знаю, що обвинувачення, і ваших колег у тому числі, при тому, що хтось там доповідав мляво, хтось там зосередився тільки на тому, що не розкриті резонансні злочини ГПУ тощо, це намагання, то стало суспільним лихом, якось, якимсь чином таки внести розкол у коаліцію, та таки якось применшити роль БЮТ.
Панове, це даремна справа.
Павло КАЛАШНИКОВ: Але залишається фактом, комітет відхилив.
Михайло КОСІВ: Чекайте, залишається фактом, що я вже не пригадую, скільки до сотні депутатів, у тому числі і я, підписалися під заявою про те, що у ВР має бути поставлений звіт генпрокурора Олександра Медведька, і незалежно від того, яким буде рішення комітету, кожен народний депутат має право законодавчої ініціативи.
Павло КАЛАШНИКОВ: Вас обурило це рішення?
Михайло КОСІВ: Якби я навіть був один, який поставив це питання, все одно ВР змушена була б розглядати мій проект постанови чи якогось іншого законодавчого акту. А те, що комітет не прийняв, то він же складається не з одних бютівців. Там є абсолютно всі представники, в тому числі таких людей, які ніколи правоохоронною організацією не займалися, які навпаки у попередньому складі ВР були в комітеті з питань культури, і які, крім вправ на якомусь музичному інструменті, нічого в житті іншого не робили, але тепер вони пішли в цей комітет. Для чого? Щоби блокувати такі питання, про які ви говорите.
Отже, звіт буде. І відставка буде. Я депутат з 1990 року, я тільки в 5 скликанні не був, і на превеликий свій жаль, хочу сказати, що найвразливіше місце в державному організмі — це ГПУ. Вони з такою з величезною професійною здатністю блокують і великі, і малі, і всякі інші. Вони ж нічого за ці 18 років не розкрили.
Павло КАЛАШНИКОВ: Можливо, треба щось змінювати у питанні призначення?
Михайло КОСІВ: Звичайно.
Валерій БЕВЗ: Я хочу вас поінформувати, Павле, і свого візаві про те, що я є секретарем комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Що стосується професійного складу комітету, то я як генерал-лейтенант міліції, 30 років віддав міліцейській роботі, на ваш погляд, дещо розуміюся на правоохоронній діяльності. Правда? Якщо врахувати, що там колишній генпрокурор Піскун, екс-генпрокурор Шемчук тощо, так що по великому рахунку, склад комітету доволі професійний, скажем так.
Що ж стосується підписантів, то я хочу проінформувати, що 187 народних депутатів, представників БЮТ і НУ підписалися під документом, під зверненням про висловлення недовіри генпрокурору Медведьку Олександру Івановичу. Це дійсно є об’єктивно і правдиво. Справа в іншому. Справа в тому, що ініціатори підписання, по-перше, Олійник, народний депутат, який стоїть у списку перший, направив листа в наш комітет, що він знімає це питання, оскільки він йшов першим у списку. А аргументи і запитання до генпрокурора представників коаліції, на жаль, скажемо м’яко, надто слабенькі, і аргументи були недостатні для того, щоб ставити питання щодо висловлення недовіри генпрокурору.
Треба віддати належне Олександру Медведьку, генпрокурору. Він серйозно, відповідально підготувався до зустрічі з народними депутатами в комітеті, він підготував фоліант на 50 листів, підготував серйозний звіт про роботу ГПУ, відповідав доволі коректно, стримано, і скажу, він завоював комітет. Але при голосуванні єдиний хто висловився проти прийняття і погодження на те, що обмежитися тільки обговоренням, це був народний депутат Стретович. Всі інші представники НУ і БЮТ, у тому числі і підписанти, погодилися з цим рішенням і проголосували за.
Виникає запитання, до кого претензії? До москалів? До комуняків? Чи до євреїв, до кого?
Михайло КОСІВ: Це зовнішнє, що каже мій колега Валерій, то це зовнішні атрибути вияву. Ах, він приготував фоліант! Я бачив таких фоліантів, підготовлених і Піскуном, і зерштою…
Валерій БЕВЗ: Та ні, давайте говорити про ваших, які проголосували. Ну що ж ми говоримо про фоліанти.
Михайло КОСІВ: Я не можу сказати про моїх, які проголосували, бо я, ще раз повторюю, там не був.
Але те, що ГПУ працює вкрай негативно, і ГПУ не тільки якісь резонансні злочини не розкрила, а не розкрила абсолютно за останні роки нічогісінько з того, що варто було би розкрити…
Валерій БЕВЗ: Пане Михайле, я не заперечую. Недоліки в роботі правоохоронних органів, у тому числі ГПУ, достатньо. І в нас такі самі претензії є, як і у вас. Мова про інше. Я у ваших колег по закінченню роботи комітету запитав прямо, що сталося, чому ви змінили позицію? Вони мені на це запитання не відповіли.
Павло КАЛАШНИКОВ: Панове, значить так, комітет відхилив постанову про висловлення недовіри. Тим не менше, звіт відбудеться чи не відбудеться?
Валерій БЕВЗ: Не відбудеться.
Павло КАЛАШНИКОВ: А що для цього потрібно? Подання нове?
Валерій БЕВЗ: Зрозуміло.
Павло КАЛАШНИКОВ: А сама постанова щодо висловлення недовіри може бути подана з голосу?
Валерій БЕВЗ: Без проблем.
Михайло КОСІВ: Звичайно може бути подана з голосу.
Валерій БЕВЗ: Але це має бути включено в порядок денний.
Михайло КОСІВ: І звичайно, ті, хто підписався, можуть поставити це питання поза негативним рішенням комітету. І коли ви так категорично кажете, що, без сумніву, не відбудеться, бо таке рішення комітету, то ми ставили на обговорення ВР питань безліч, які мали негативну оцінку комітету…
Валерій БЕВЗ: Я так не сказав. Мова не йде. Позиція комітету висловлена. Це переважна більшість представників коаліції. Ось про що мова йде.
СЛУХАЧ: Доброго ранку. Пане Михайле, ви знаєте результативність роботи ВР у сесійній залі. Ви також знаєте, що всі дурниці робляться із серйозним виглядом. Чи немає у вашій фракції розумної людини, яка би запропонувала занести повітряні кульки з написом "Ні польотам на Марс!"? Занести якесь опудало марсіанина, розмальоване?
Михайло КОСІВ: Дякую. Ви поставили своє запитання з відповідною долею гумору, який я дуже високо оцінюю. Але, звичайно, що ми в ці забавки дитячі гратися не будемо. Я думаю, що їм і самим дуже швидко набридне ця гра. Бо є ж 3 обставини, за яких президент може припинити повноваження ВР достроково. Так от, 3 пункт цих обставин, це коли ВР протягом 30 днів під час однієї сесії не може розпочати свої парламентські засідання. Я думаю, що цей фактор буде все-таки впливати на депутатів, і вони розблокують роботу ВР, і ми зможемо далі працювати спокійно.
Валерій БЕВЗ: Не можу погодитися з тим, що це дитячі пустощі і витівки. Вирішується доля держави. 74% населення на півдні і сході нашої країни проти вступу нашої країни до Північноатлантичного блоку. В центрі 45%. Всього в Україні 58% населення проти вступу України до НАТО. Тому, якщо ми вважаємо, що сьогодні, занявши таку позицію, реґіонали і комуністи відстоюють свою позицію, право тих людей, якщо ми говоримо про те, що єдиним джерелом влади в нашій країні є народ, то давайте все-таки цей народ послухаємо. Чому сьогодні 4 млн. підписів у ЦВК лежать уже на протязі півтора року, і президент не оголошує референдум, що зобов’язаний зробити?
Павло КАЛАШНИКОВ: Ми ж ще не йдемо до НАТО.
Михайло КОСІВ: Ну це ж демагогія.
Валерій БЕВЗ: Це не демагогія.
Михайло КОСІВ: Це демагогія. Бо ви самі кажете, що сьогодні всього-на-всього 48% наших співгромадян не хочуть вступу в НАТО. А ви можете сказати, скільки їх буде через 10 років?
Валерій БЕВЗ: Не 48, а 60% населення проти.
Михайло КОСІВ: 48.
Павло КАЛАШНИКОВ: І лише 21 за, ще не визначилися. Панове, це все справа часу. Останнє опитування дійсно про це свідчить.
Михайло КОСІВ: А що буде через 10 років, коли це стане реальністю? Ми ж не сьогодні вступаємо.
Валерій БЕВЗ: Давайте доживемо до 10 років.
Михайло КОСІВ: Давайте доживемо…
СЛУХАЧ: Добрий день. Пане Михайле, а чи не варто в тій ситуації, що склалася, скористатися методом Медведчука, який перевів засідання ВР в інше приміщення?
Валерій БЕВЗ: Не хватить в них голосів, в них по 15 чоловік не приходять на засідання в сесійну залу.
Михайло КОСІВ: Прийдуть усі 227. Я в цьому не маю жодного сумніву. Але скористатися цим методом, коли ВР засідала в Українському домі, я, до речі, там був серед тих, хто там засідав, то ми вже цього більше повторювати не будемо. І знаєте, чому? Не тому, що це вносить якийсь дискомфорт, а тому, що вони після того, як Адам Мартинюк новий варіант регламенту, вписали в нього, що пленарні засідання сесії ВР відбуваються у сесійній залі ВР.
Павло КАЛАШНИКОВ: Навіть адресу вказали.
Михайло КОСІВ: Так, і навіть вказали адресу. Отже, скористатися вашою порадою ми не зможемо.
Валерій БЕВЗ: Треба дякувати Адаму Івановичу за розумно прийняте рішення.
Павло КАЛАШНИКОВ: Ваш прогноз наостанок, коли нарешті почнете працювати у сесійному режимі? З вівторка — годиться?
Валерій БЕВЗ: Абсолютно. По великому рахунку, я вважаю, що проект постанови ВР щодо НАТО майже готовий. Залишилися деталі. Я думаю, що керівники фракцій мають знайти формулу, з якою ми маємо прийти у вівторок і спокійно розпочати роботу.
Михайло КОСІВ: Я знаю всі 4 проекти постанови ВР про НАТО. І ми, коаліція, готові ставити всі 4 на голосувати. Те, що вони не наберуть відповідної кількості голосів, в мене немає жодного сумніву. Але тепер питання до вас, а що ви будете після цього робити?
Павло КАЛАШНИКОВ: Риторичне запитання.