"Я себе почуваю в уряді абсолютно комфортно. В бюджеті-2009 року на розвиток культури майже нічого не заплановано... Насправді російську мову назвав "собачою" мер міста Харкова Добкін... Ми не відмовимося від дубляжу радянських фільмів українською мовою. Ті, хто бажають дивитися їх російською, можуть купити диск. Але якщо до влади прийдуть сили, які вимагають звільнення Вакарчука та Вовкуна, все може бути навпаки". Докладніше про кінематографічні проблеми та стосунки з Тимошенко, Турчиновим та Черновецьким міністр культури і туризму Василь Вовкун розповів у інтерв’ю.
- Василю Володимировичу, на всю культуру у 2008 році виділено 1 млрд. 88 млн. грн. На що вистачить цих грошей — лише на зарплату чи українці можуть розраховувати на нові вистави в театрах, нові книжки в бібліотеках?
- 80% від цієї суми підуть на зарплати, на розвиток — майже нуль. У 2008 році у нас був рекордний бюджет — 1 млрд. 176 млн., розвиток становив 12,7% і вперше випереджав споживання. У 2009 році нас дійсно чекає багато проблем. Якщо у цьому році на кіно було виділено 51 млн. грн., то в 2009 — 6,5 млн. грн., на підтримку української книги у 2008 році — 28 млн. грн., у 2009 — близько 2 млн. грн.
Навіть на проведення основної, культурно-мистецької, роботи видатки скоротилися у два рази: з 46 до 23 млн. грн. Ще одне порівняння: бюджетні видатки на туризм зменшилися у 10 разів: з 26 до 2 млн. грн.
- Ви ж не будете стояти осторонь, коли культура животіє. Що плануєте зробити?
- Моїм першим кроком було звернення до усіх голів держадміністрацій і обласних рад, мерів міст Києва і Севастополя, щоб не вирішувати кризові проблеми за рахунок культури. Якщо ми втратимо культуру у такий кризовий момент, то повертати її потрібно буде десятиріччя.
Як один із антикризових заходів я пропоную прийняти закони без соціальних програм, які би дали чіткий напрямок для галузі — кінематографії, бібліотек, музейної справи, туризму, "зеленого туризму", які на сьогоднішній день живуть ще за законодавством Української радянської республіки.
Другий напрямок реформи — культура сама повинна заробляти гроші. Наприклад, згідно із Законом "Про гастрольну діяльність" частина цих грошей залишається у бюджеті. Чому б їх не віддати культурі? Одна ліцензія на туризм, зовнішній і внутрішній, коштує 324 грн. У сусідніх країнах їх вартість сягає кількох тисяч доларів. Якби ми мали відсоток від ліцензування, то заробляли б собі на розвиток туризму. Відсоток на кіно можна знайти з акцизного збору на алкоголь, тютюн та гральний бізнес.
- Творчих працівників найбільше хвилює, чи не почнуться масові скорочення? Чи не доведеться їм іти на біржу праці або мести вулиці, особливо на периферії?
- Цього не планується, але багато залежить від органів місцевої влади. В нашому підпорядкуванні тільки національні заклади культури. У місцевих органів влади є театри, філармонії, мистецькі організації. Що стосується невиплати заробітної плати творчим працівникам у Києві, я вже двічі піднімав це питання на уряді, щоб хоч якось вплинути на ситуацію і змусити Черновецького і місцеву державну адміністрацію до кінця року виплатили всім працівникам галузі заробітну плату.
- На весь 2009 рік український кінематограф отримав смішну суму — 6 млн. 500 тис. грн. Як Ви гадаєте, чому урядовці так не люблять вітчизняне кіно?
- Мені б не хотілося, щоб на державній підтримці вітчизняного кінематографу поставили хрест. Ми зробили моніторинг фільмів, виробництво яких мало закінчитися у 2009 році. Якби у нас був бюджет 2008 року — 51 млн. грн., ми б закінчили їх, решта були б на стадії розробки. Окремими рішеннями уряду ми спробуємо добитися фінансування, щоб закінчити виробництво цих фільмів.
- Чи дивилися Ви фільм за сценарієм Вашого шефа Олександра Турчинова — "Ілюзія страху"? Які Ваші враження від цьогорічного номінанта від України на "Оскар"?
- На жаль, не дивився. У мене є десяток фільмів, які я запланував подивитися у різдвяно-новорічні свята, тому що за весь рік я не пішов з роботи раніше 12 години ночі. Немає жодного документа, який би я не вичитав, тому на фільми не вистачає часу. Рішення про висунення цього фільму на "Оскар" прийнято Службою кіно. Я лише підписав це рішення.
- Невже в Україні, де знімають стрічки Муратова, Балаян та інші метри, не знайшлося іншої картини, щоб показати її американським кіноакадемікам? Багато кіномитців вважають сценарій Турчинова — найбільш слабкою ланкою "Ілюзії страху"...
- Я спитав у виробників цього фільму, чи коректно це по відношенню до автора сценарію — людини, яка займає досить високу посаду в державі? Вони відповіли, що коректно.
- А Ви як вважаєте?
- Коли я приступив до обов’язків міністра, я одразу ж зняв свою кандидатуру з числа претендентів на Шевченківську премію, хоча вважаю свою роботу професійно довершеною. Але щоб зняти усі сумніви у використанні службового становища, я вчинив саме так.
- У грудні виповнився рік з моменту переходу на 100% дублювання українською мовою усіх фільмів. На Вашу думку, точку неповернення у цьому питанні ми вже пройшли?
- Думаю, точка неповернення завжди буде залежати від політичної ситуації в країні. Якщо до влади прийдуть сили, які до сьогоднішнього дня знімають міністрів Вакарчука (міністр освіти та науки. — ред.) та Вовкуна через те, що вони, за їх тлумаченням, займаються насильницькою українізацією і розколюють країну, то все може бути навпаки.
До речі, на святкування 125-річчя Севастополя міністерство подарувало мешканцям міста ювілейний концерт за участю світових зірок класичної музики, а також колективів з усіх областей, і нічого, крім вдячності, я не відчув. Або коли бібліотеки в Криму отримали по 500-530 україномовних книг, кримчани теж були дуже вдячні.
Південною та Південно-Східною Україною були показані такі проекти, як "Стусове коло", "Вітер століть". Повні зали молоді свідчать про зовсім протилежне тому, що кажуть політики.
Протягом 5-7 останніх років ми бачимо, як мовне питання гендлюється під час виборчих кампаній. Міністерство, яке відповідає за українську мову, подає голос на захист національних цінностей, але це не означає, що в наш город можна кидати російську мову — як мову "собачу". Насправді, російську мову назвав "собачою" мер Харкова Добкін. Сталося це на урядовому засіданні оргкомітету з підготовки Євро-2012. І в цьому легко можна пересвідчитись, ознайомившись зі стенограмою засідання. Там, де політики розділяють, ми культурою, навпаки, латаємо.
- Але деякі люди, особливо літні, обурюються тим, що старі радянські фільми, які вони знають напам'ять, дублюють українською. Чи не планує міністерство відмовитися від їх дубляжу?
- Ми не відмовимося від цього, адже це — державна позиція: всі іноземні стрічки мають дублюватися українською мовою. Ми надто пізно приступили до дублювання фільмів українською мовою. Якщо людина хоче подивитися радянський фільм у тому вигляді, як 10 років тому, вона може купити диск і в домашніх умовах переглядати його тією мовою, яка їй подобається.
- Чи є у Вас статистика по кінотеатрах, чи зазнали вони збитків після запровадження обов’язкового дубляжу українською мовою усіх фільмів? Чи залишилися вони без глядача?
- В липні була перейдена межа у 4% прибутку від фільмів, які вже за новими правилами продубльовані українською. І це, підкреслюю, не за рахунок західних областей, де завжди показували фільми україномовні, а завдяки Центру, Сходу і Півдню України. Ще немає точної цифри, чим закінчуємо рік, але у грудні межа прибутку кінотеатрів сягала 23%.
Коли продюсери ставили економічні питання, я звинувачував їх у політичному підґрунті. Вже через місяць вони перейшли саме на політичні вимоги. Ми зробили свою справу чесно, і вона буде незворотною до того часу, поки на цій позиції стоятиме Конституційний суд і міністерство культури.
- Вочевидь, у Вас є багато планів на наступний рік, реалізація яких залежатиме від збереження Вами посади. Чи робила Тимошенко Вам натяки, що доведеться піти з уряду?
- Я себе почуваю в уряді комфортно, адже своєю справою я займався до міністерства, під час посади і буду тим займатися після посади. Про це свідчить весь мій творчий доробок. І це моя позиція не лише як міністра, але й громадянина.
31.12.08
