Вимушене дитя компромісу — оприлюднений сьогодні закон України про бюджет на 2009 рік — з моменту народження має кілька генетичних вад, що неминуче позначаться на його розвитку, вже у першому кварталі.
Закладені в фундамент держбюджету макроекономічні показники є продуктом, переважною мірою, політичної алхімії, аніж відзеркаленням економічних реалій. В жодному із фахових макроекономічних прогнозів по Україні не фігурувала цифра економічного зростання в 0,4 відсотки ВВП, орієнтири розпочиналися з п”ятивідсоткового і нижче падіння. В результаті вже сьогодні в бюджеті утворилася діра, як мінімум, у 20 млрд гривень, яку не закриєш ані поверненням “картотеки” — адміністративний засіб середини 90-х проти злісних неплатників податків до бюджету, всі надходження на їхні банківські рахунки примусово і першочергово спрямовувалися на погашення податкових боргів, ані порушенням кримінальних справ проти неплатників, ані звільненнями керівників органів стягнення.
Розрахунки та запозичення
Якщо права нога бюджету спирається на взяті зі стелі макроекономічні розрахунки, то ліва кінцівка марно шукає опори в запозиченнях. Інтуіція авторів бюджету не зрадила їх лише в одному — "живих" доходів наступного року буде заледве вистачати на захищені статті, тож пробоїну потрібно заліплювати ненадійним пластирем запозичень. Наступного року лише на внутрішньому ринку держава має намір запозичити 70 млрд грн. І це при тому, що на перше грудня уряд умовив банки придбати казначейські цінні папери тільки на 10 млрд. грн. Суверенний борг України в результаті має подвоїтися, і навряд чи це буде втішним сигналом для тих небагаточисельних інвесторів, які десь оперують у світі залишками вільних коштів. Оскільки доступ до зовнішнього фінансування Україні, швидше за все, буде припинено (хіба що у кращому з випадків, за винятком інституційних інвесторів на кшталт МВФ та Світового банку), то фінансування таких значних зобов”язань виключно за рахунок внутрішніх позик означатиме лише одне — емісію НБУ, відкриту чи приховану.
Незалежність Нацбанку
Щодо НБУ, то уряд в бюджеті встиг підкласти монетарному регулятору добрячого підсвинка. Хоча вердиктом Конституційного суду і заборонено вносити зміни до інших законів через бюджет, уряд таки не втримався від спокуси один із законів переглянути. Звісно — закон про НБУ. Статтю 36 відповідного закону відтепер, в межах 2009-го року, виписано таким чином, що визначати порядок рефінансування комбанків та встановлювати відповідну ставку НБУ може тільки за погодженням з Кабміном. Незалежність НБУ, з посиланням на кризу, переполовинено одним ударом з плеча — останньою, 86 статтею Держбюджету. Позбавлений права законодавчої ініціативи НБУ мізкуватиме, як йому оскаржити статтю в Конституційному суді. Президент, після звинувачень прем”єрки, навряд чи ініціюватиме таке подання, та й серед депутатів важко буде знайти охочих поставити свої підписи під таким зверненням.
Новинки держбюджету
Стабілізаційний фонд — новинка бюджету-2009, яка за місяць свого існування змінилася до невпізнання. Замислений як сейф, в якому під дбайливим оком мудрого господаря зберігатиметься недоторканий запас ресурсів на випадок порятунку економіки, СФ на очах перетворився в зливний резервуар, куди складовано лоббістські пропозиції, які, швидше за все, не будуть профінансовані. Адже в цьому фонді не має жодної "живої" гривні, лише векселя під майбутні запозичення. До того ж перелік проектів, які нібито фінансуватимуться наступного року з СФ, слугує лакмусовим папірцем, що демонструє, завдяки чому і кому уряд здобув ті чотири голоси, які йому не вистачало для успішного голосування за бюджет. Як “Пилип з конопель” в п”ятницю, 26 грудня, під час голосування в цьому фонді з”явилося містечко Буча під Києвом, яке отримало дотацію в 20 млн. гривень. Чому не Боярка, не Вишневе і не Червоноград? Дачі кого з нардепів розташовані в бучанських лісових масивах? “Вистрибнула” Керч з 10 млн. гривень на спорудження тролейбусної лінії, однак залишилася на узбіччі Біла Церква з потребою у такій же тролейбусній лінії. З”явилися в СФ додаткові дотації Житомирській та Луганській областям — по 12 млн. гривень кожній.
Позбиткувалися і над Президентом — фінансування його дітища, "Мистецького Арсеналу", було вилучено із загального фонду бюджету і перенесено в обсязі 200 млн. грн. до того ж СФ. У загальному фонді (а там лишилося 4 млн. грн.) шанси на фінансування ще були, однак в СФ вони малоймовірні.
І врешті-решт, СФ визначив, який з олімпійських видів спорту є ключовим для України — це стрільба із лука, на якій за кулуарними домовленостями було виділено 20 млн. грн. на спорудження спеціалізованої спортивної бази. Голос нардепа-"лучника", вочевидь, і виявився вирішальним у стрільбі по бюджету — 226.
