Коли Юлія Тимошенко була звільнена з посади прем’єра в 2005 році, словосполучення "любі друзі" стало найбільш одіозним ярликом в Україні. Порошенко, Жванія, Мартиненко та Третьяков шаленіли від люті, коли їх називали цим терміном з лексикону президента.
Сьогодні відбувається ребрендінг "любих друзів". Імідж "лузерів", які втратили владу під катком звинувачень Тимошенко у корупції, міняється на образ нових політичних фаворитів, які поламали сценарії президента та мають всі шанси стати головними союзниками БЮТ в її боротьбі за найвищу посаду в країні.
- Сьогодні день святого Джоджика! — радісним передвісником перемоги депутат Валерій Борисов зазирнув у кулуари після засідання фракції "Наша Україна — Народна самооборона".
Зранку за закритими дверми відбулося остаточне оформлення згоди НУНС на коаліцію з БЮТ та Блоком Литвина. Поіменне голосування за створення більшості в такому складі почалося ще напередодні. Але під вечір понеділка ініціативу підтримали лише 36 депутатів. Втім, протокол зборів фракції вирішили не закривати, а потрібний 37-ий голос шукали всю ніч.
Спочатку сподівалися на Святослава Вакарчука, але той не відповідав на дзвінки.
Порятунок прийшов несподівано. Ним виявився Ярослав Джоджик, який пройшов до парламенту за квотою Української народної партії. Цікаво, що сам лідер УНП Юрій Костенко коаліційну угоду не підписав, але й соратника не засудив. Більше того, за інформацією джерел "Української правди", Костенко особисто вмовляв Джоджика дати згоду на формування коаліції.
Причиною такої дивної поведінки лідера УНП джерела в НУНС пояснюють тим, що Юрій Костенко сподівається внаслідок перерозподілу влади отримати посаду першого віце-спікера Верховної Ради.
Голос маловідомого Джоджика виявився фінальною краплею у розколі фракції НУНС, накресливши лінію між тими, хто до останнього підтримував президента, і тими, хто жадали помсти Віктору Ющенку за трирічне нехтування.
Першим поразку признав В’ячеслав Кириленко, подавши у відставку з посади лідера фракції.
- Домовленість з Тимошенко не варта паперу, на якому вона записана, — попередив тепер вже рядовий НУНСівець.
За іронією долі, Кириленко став глядачем вистави, яку два роки тому почав сам.
Саме він під час підготовки до виборів 2007 року вчинив всупереч волі Ющенка і, отримавши підтримку від Тимошенко, переконав "Нашу Україну" дати виборцям обіцянку створити лише демократичну коаліцію.
Зараз разом з Кириленком з посади заступника керівника фракції пішов Роман Зварич. Вкотре, не підбираючи виразів для свого обурення непослідовністю "Нашої України", він став героєм вечірних новин.
- Я вважаю, що рішення фракції про вступ до коаліції — дебільне. Так і напишіть, — сказав колишній дослідник етики Платона в Колумбійському університеті. — Я не можу очолювати дебільну фракцію. Як можна в одному реченні твердити, що коаліція існує ще з минулого вівторка і водночас ухвалювати рішення про її створення? Я вважаю, що це дебілізм!
- Вся коаліційна угода — це паперова підкладка для Тимошенко, щоб не було дострокових виборів, — говорила пізніше Ксенія Ляпіна.
Але в той момент навіть ця палка захисниця Віктора Ющенка не підозрювала про всі махінації навколо цієї "підкладки".
Рівно о півдні на третьому поверсі Верховної Ради в пафосному залі засідань зібрався натовп журналістів та народних депутатів.
На чолі довгого білого столу сиділи Ігор Шаров, Іван Кириленко та Борис Тарасюк, на якого до обрання нового голови фракції НУНС поклали ці повноваження. У залі лунав іронічно-урочистий голос Володимира Стретовича, який взяв на себе роль конферанс'є.
- Пані та панове! Зараз відбудеться підписання угоди про створення більшості у складі трьох фракцій: Блоку Юлії Тимошенко, "Народної самооборони — Нашої України" та Блоку Литвина…
- Не більшості, а коаліції, — намагався перекричати галас Руслан Князевич.
Це виправлення мало очевидну логіку — на той момент об'єднання нараховувало меншість депутатів парламенту. Загальновідомо, що до коаліції вступило 20 нардепів з блоку Литвина та 37 з "Нашої України".
Однак залишалася невідомою кількість учасників з боку БЮТ — чи то 155 (це без Ігоря Рибакова), чи то 154 (без Ігоря Рибакова і Андрія Шевченка, який лише в понеділок повернувся із навчання в США), чи то 128 (стільки депутатів у БЮТ проголосували за створення коаліції на своєму засіданні).
Тобто, загальна чисельність коаліції могла варіюватися від 212 до 185 депутатів.
БЮТ вважає, що рішення Конституційного суду дозволяє створювати коаліцію просто більшістю голосів з кожної фракції. Тобто, якщо керуватися такою логікою, то в нинішньому форматі трьох коаліція взагалі може нараховувати 127 депутатів і вважатися легітимною.
Однак депутатам, які зі спини оточили підписантів, було не до таких розрахунків на тему політичного абсурду. Їхні обличчя сяяли. В інші дні журналісти оминали сьомою дорогою більшість з цих обранців народу, аби не нарватися на довжелезні безсилі тиради про незрозумілу політику Банкової і несамостійність В’ячеслава Кириленка. Сьогодні ж вони нарешті отримали свою порцію слави.
Від групи режисерів цієї вистави в залі був присутній лише Давид Жванія. Стоячи в глибині натовпу, він з відстороненою посмішкою дивився в спини підписантів, намагаючись не потрапити під приціл фото- та телекамер.
- Давиде, як ти думаєш... — звернувся до нього Юрій Кармазін, — Давиде, ти чуєш мене?
Жванія відволікся від своїх роздумів і ліниво повернувся до метушливого депутата.
- Давиде, може треба було забрати в Балоги пістолета? Він же застрелиться!
Жарт залишився неоціненим. Жванія лише сумно посміхнувся. В цей час по залу роздалися оплески, і Кармазін зник, поспішаючи разом з іншими товаришами підставити обличчя під спалахи камер, що фіксували підписання коаліційної угоди…
Ззовні все виглядало досить стандартно, як вже неодноразово до того: лідери фракцій поставили під документом свої автографи та демонстративно потиснули один одному руки.
Але, на відміну від попередніх коаліційних контрактів, що укладалися в стінах парламенту, цього разу в угоді між БЮТ, НУНС та Блоком Литвина була підписана лише остання сторінка, а не кожна, як це було раніше.
Раніше документ проходив тривале погодження на засіданнях робочих груп, і майже на кожній сторінці угоди могли містилися пункти, що ставали предметом компромісу сторін.
Цього разу джерела вже зранку натякали на те, що під час урочистої церемонії може статися фальсифікація.
Ми провели своє міні-розслідування з приводу того, що саме підписали представники трьох фракцій.
Текст коаліційної угоди, під якою було поставлено підписи Кириленком, Шаровим і Тарасюком, оприлюднений на сайті БЮТ.
Водночас у розпорядженні редакції опинилася інша коаліційна угода, яку як остаточний варіант роздавали депутатам НУНС на засіданні фракції, що відбулося о 14 годині в понеділок. Саме тоді в режимі поіменного голосування 33 депутати, тобто основна маса прихильників коаліції в НУНС, ухвалили рішення про приєднання до неї.
- Особисто я, виходячи з цього тексту коаліційної угоди, ухвалив рішення про вступ до коаліції, — розповів Владислав Каськів.
Ні в понеділок, ні у вівторок жодного іншого проекту коаліційної угоди депутатам НУНС роздано не було. Таким чином можна стверджувати, що саме на підставі цього документу і було ухвалено ними рішення про приєднання до коаліції.
Але при детальному порівнянні цього документу з коаліційною угодою, що розміщена на сайті БЮТ, можна знайти суттєві відмінності.
- Нарешті ми звільнились від маніпуляцій з Банкової, — заявляв Борис Тарасюк перед підписанням коаліції. Але депутатів НУНС, які позбулися опіки від секретаріату президента, забули попередити про маніпулювання з боку інших продюсерів.
Виявилось, що представники НУНС ухвалили рішення про вступ до однієї коаліції, з одним конкретним ідеологічним набором, а опинилися зрештою в іншій.
Фантом перший. НАТО
У варіанті угоди, яку роздали представникам НУНС, говориться про конкретний намір щодо вступу України до НАТО. Так, учасники коаліції обіцяли "розробити програму заходів, спрямовану на інтеграцію України в систему колективної безпеки Організації Північно-Атлантичного Договору".
У варіанті, що розміщений на сайті БЮТ та підписаний лідерами трьох фракцій, наводиться значно більш розмите формулювання: "Сторони коаліції погодились розробити програму заходів, спрямовану на євроатлантичну інтеграцію України". І жодного слова про "колективну безпеку" в контексті НАТО, якого послідовно остерігається Юлія Тимошенко.
Фантом другий. ПРОФЕСІЙНА АРМІЯ
В редакцій угоди, на підставі якої депутати-нашоукраїнці погодились на вступ до коаліції, говориться про те, що учасники коаліції зобов’язуються "виділити належні кошти на перехід війська на стандарти НАТО".
В документі від БЮТ ця фраза зникла. Замість неї з’явилась невиконана передвиборча обіцянка Юлії Тимошенко зразка 2007 року про перехід армії "на професійну основу".
Фантом третій. ЧОРНОМОРСЬКИЙ ФЛОТ
Під час засідання фракції НУНС депутати отримали угоду, в якій чорним по білому було наведено зобов’язання учасників коаліції виробити умови, за яких кораблі Чорноморського флоту Росії можуть перетинати кордон України.
У варіанті Блоку Юлії Тимошенко ці слова просто зникли.
Фантом четвертий. КАДРОВЕ ВЕТО
В коаліційній угоді, яку бачили депутати НУНС, передбачалося право блокування учасниками коаліції кадрових призначень з боку партнерів.
А в тексті, що можна знайти на сайті БЮТ, навпаки: жодна фракція не має право вето на кадрові пропозиції інших учасників коаліції. Наприклад, якщо БЮТ вніс Андрія Портнова на Фонд держмайна, то ні НУНС, ні Литвин не матимуть можливості заперечувати проти нього і зобов’язані віддати за цю кандидатуру свої голоси.
І це — неповний перелік неузгодженостей.
Є, наприклад, й інші невідповідності. Коаліційна угода, схвалена НУНС, передбачала посилення незалежності Нацбанку — а в угоді, підписаній трьома лідерами, цих слів взагалі немає.
Або такий приклад — варіант НУНС містив зобов’язання учасників коаліції домогтися звуження функцій прокуратури — а текст, під яким підписалися Кириленко, Тарасюк і Шаров, говорить лише слова про абстрактну "системну реформу органів прокуратури".
Тобто виявилось, що фракція НУНС дала мандат Борису Тарасюку на підписання однієї коаліційної угоди, а він поставив автограф під іншою. Склад учасників цього союзу не змінився, але акценти було розставлено зовсім інакше.
Ще більш дивовижною виявилась ситуація у БЮТ. До коаліційної угоди, яка була підписана у вівторок, 16 грудня, керівники блоку доклали протокол засідання фракції від… 2 жовтня. Згідно з цим документом, формальне рішення на рівні фракції БЮТ про вступ до коаліції з НУНС і Литвином підтримали навіть не 155 депутатів, а лише 128. Решта на засідання не прийшла взагалі.
Таке зневажливе ставлення до процесу створення коаліції красномовніше за будь-які заяви.
Очевидно й інше — більшість депутатів з БЮТ взагалі не читали угоду, бо свою згоду за союз з НУНС і Литвином соратники Тимошенко дали тоді, коли не було ще навіть проекту коаліційного договору.
І це вкотре засвідчує, що сам документ є для БЮТ формальністю, яка гарантує збереження їх лідера на посаді прем’єр-міністра.
Досі не сформований ще один важливий додаток до коаліційної угоди — протокол розподілу портфелів. Втім, за інформацією джерел "Української правди", кулуарні обговорення призначень на стратегічні посади знаходяться на завершальній стадії. При чому, як завжди, тримається це в секреті від рядових учасників коаліції.
Так, стверджують представники нової більшості, пропозиція про призначення віце-прем’єрами вже отримали Ігор Шаров — який, за інформацією джерел, відмовився, а також Сергій Тігіпко та Віталій Гайдук.
Також планується замінити голову Мінтрансу Йосипа Вінського, його ставленика міністра екології Василя Філіпчука, а також міністра фінансів Віктора Пинзеника, з яким у Тимошенко постійні суперечки щодо оцінки глибини кризи.
Серед неурядових портфелів можливі зміни в Державному комітеті земельних ресурсів та Держрезерві. Квоту на ці посади, стверджують джерела, отримав Володимир Литвин.
Держкомзем замість креатури Богдана Губського Володимира Воєводіна може очолити Олег Кулініч, а Держкомрезерв замість Михайла Поживанова — заступник мера Дніпропетровська Сергій Ганжа.
Ще одна посада, на яку претендують в Блоці Литвина — начальник "Укрзалізниці", на чолі якої може стати "один з нинішніх заступників".
Досі невідома доля Антимонопольного комітету, на який раніше претендував Давид Жванія. З огляду на пресинг прокуратури в справі отруєння Ющенка він навряд чи захоче втратити депутатську недоторканість.
Загалом же юридичне завершення процедури створення коаліції трьох стало повною поразкою президента на парламентській арені.
Останній з’їзд "Нашої України", на якому президент очолив партію, мав консолідувати навколо Ющенка більшість фракції. Але, як не дивно, цей крок не лише не приборкав депутатів, але й не злякав ворогів. Це призвело до несподіваної об'єднання усіх опонентів Ющенка у Верховній Раді.
У коаліційній угоді, за якою тепер житиме союз трьох сил, є неприйнятні для Банкової моменти.
По-перше, учасники нової більшості взяли на себе зобов’язання не проводити дострокові парламентські вибори. Ця норма прямо суперечить 106 статті Конституції, яка регулює право президента розпускати Верховну Раду.
По-друге, члени новоствореного союзу обіцяють ухвалити програму дій уряду. Згідно з Конституцією, це надає лідеру БЮТ річний імунітет проти вотуму недовіри з боку парламентських сил. І це означає, що саме за Тимошенко закріплюється посада прем’єра як стартовий майданчик перед виборами президента.
Єдине, що Ющенко може занести собі в актив — це зобов’язання учасників коаліції не вносити зміни до Конституції.
Можливість президента якось впливати на законодавчі ініціативи нової більшості гарантуються йому лише Конституцією, де у нього передбачено право вето.
Але цю роль зможе виконувати не тільки він. У коаліційній угоді є норма, за якою кожен з учасників "союзу трьох" має можливість заблокувати включення до порядку денного незручних законопроектів.
Хоча, насправді, ці гарантії виглядають майже профанацією. Адже аналогічне зобов’язання було в демократичної коаліції зразка 2007 року. Втім, 2 вересня це не стримало Тимошенко, попри незгоду партнерів, від ухвалення антиющенківського пакету законів спільно з Партією регіонів.
Сьогодні Тимошенко може розраховувати на комуністів, які завзято голосують разом з БЮТ і фактично є четвертим, негласним учасником нової більшості.
Щоб вплинути на Петра Симоненка, Банкова перейшла у наступ — у вівторок був визнаний персоною нон-грата в Україні Костянтин Григоришин, який не лише підтримує комуністів, але є також кумом Миколи Мартиненка — людини, що багато зробила для створення коаліції трьох і зараз має всі шанси стати новим керівником фракції НУНС.
Єдиний політичний вихід, який залишається у Банкової — це сподіватися, що Тимошенко згорить у вогні економічної кризи, а Ющенко очолить настрої населення під час акцій масових протестів. Правда, тут у нього є конкурент в особі Віктора Януковича, який буде іти в президенти з посади лідера опозиції та аналогічним комплектом критичних гасел.
Але найбільшим відкриттям сезону стала відверта підтримка коаліції трьох з боку політичного партнера і прихильника Віктора Ющенка — лідера групи "Приват" Ігоря Коломойського. Його прямий "представник" у парламенті Ігор Палиця був одним з активістів по створенню нової більшості.
- И что вы теперь будете делать? — допитувався Палиця у Віктора Тополова, члена "Єдиного центру", який так і не зміг проштовхнути дострокові вибори.
- А что делать?! Ничего не буду делать! — спалахнув Тополов. — Я только прошу их поскорее исключить меня из фракции…
- А Ющенко?
- А Ющенко надо немедленно открещиваться от этой власти, — впевнено заявив Тополов. — Другого выхода я не вижу.
