Заборгованість із зарплат б’є рекорди, а фахівці — на сполох: прикриваючись кризою, роботодавці можуть свідомо затримувати виплати
Для українців почалися невеселі часи. Безробіття, скажені ціни, невпевненість у завтрашньому дні — новини з економічного “фронту” не надто тішать. До невеселих очікувань додається ще й песимістична картина заборгованості з зарплат — за останні місяці вона суттєво погіршилася. Експерти не надто заспокоюють: кровно зароблені гривні українцям виплачуватимуть дедалі неохоче. Більше того, прикриваючись економічною кризою, роботодавці безпідставно економитимуть на зарплатах. І в держави, на жаль, механізмів упливу на ситуацію поки що не дуже багато.
“Зарплатний” борг: згадати все!
Українці, більшість із яких уже встигла забути про багатомісячні затримки зарплат, страйки шахтарів і розрахунок продуктами замість грошей, відтепер мусять згадувати нестабільні 90-ті. Криза швидко відновлює пам’ять. Держкомітет статистики вже вражає цифрами: тільки за жовтень розмір неоплачених зарплат підвищився на 23 відсотки і перевалив за мільярд гривень (востаннє до цієї “боргової” межі ми наближалися два роки тому). Найбільше українців через невиплату страждає в Донецькій, Луганській, Харківській і Львівській областях. А Київ взагалі встановив рекорд із зростання заборгованості зарплат — 671 відсоток від початку року!
Песимістичну картину із зарплатами по Україні здебільшого “намалювала” затримка з виплатою зарплат на вугільних підприємствах — там на економічно активних підприємствах зростання заборгованості з початку року перевалює за 470 відсотків. І кінця-краю цьому не видно. Також підливають олії у вогонь загальне погіршення фінансового стану підприємств, неповне фінансування державних замовлень, затримка розрахунків за продукцію і надані послуги.
Деякі підприємства шукають вихід у розрахунку з робітниками товарами — так, дніпропетровські заводи вже збираються видавати частину зарплати своїм працівникам продуктами харчування. Великі промислові гіганти відтак підпишуть договори з підприємствами харчової промисловості та сільгоспвиробниками про закупівлю харчів — виживатимуть вкупі.
Затримка зарплати — порятунок для роботодавця
На думку експертів, саме затримка заробітних плат стане в Україні найбільш поширеним наслідком кризи. “Затримувати зарплату — це найоптимальніший і найдешевший варіант для роботодавця, — упевнена Вікторія Близнюк, кандидат економічних наук, завідувач відділу соціально-економічних проблем праці Інституту економіки та прогнозування НАНУ, — звільняти робітника — занадто дороговартісна процедура. До того ж масові звільнення зараз заборонені. Тому заборгованість у нас безумовно зростатиме в рази — і на приватних, і на бюджетних підприємствах”.
Однак експертів турбує ще й інша проблема. “Ситуація із заборгованістю дійсно дуже складна, адже це може бути не просто реакція бізнесу на кризу, а й ще й і спекуляції на цій проблемі, — зазначає Ірина Жулай, експерт з питань оплати праці Управління економічного захисту Федерації профспілок України. — Затримуючи зарплату, роботодавець тим самим збільшує обігові кошти для свого підприємства. Виходить, що він позичає ці гроші з фонду заробітної плати (і бере безвідсоткову позику) і при цьому не платить кредитну ставку своїм працівникам. А при виплаті затриманої заробітної плати далеко не кожен нараховує працівникові відповідну компенсацію, як це передбачено законодавством. Це дуже приваблива перспектива для роботодавців — зекономити гроші в умовах кризи на своїх працівниках”.
Держава тим часом не вдається до суворих важелів впливу на ситуацію — ані розпорядження Президента України, ані накази Прем’єра не виконуються. Держава й сама подає приватному бізнесу поганий приклад. “35 відсотків заборгованості економічно активних підприємств припадає на державні й комунальні підприємства, — зазначає Ірина Богданівна. — Відповідальність за ці борги фактично несе держава і місцева влада. За таких умов затримки заробітної плати стають соціальною нормою. Звичайно, борги з заробітної плати є частиною більш загальної проблеми заборгованості в українській економіці, яка включає також борги до бюджету і позабюджетних фондів, постачальникам, банкам. Усі види заборгованості пов’язані між собою. І головні причини неплатежів слід шукати в неадекватній бюджетній політиці й відсутності політичної волі (або політичних ресурсів) для забезпечення фінансової дисципліни”.
За борги можна загриміти в тюрму
Щоправда, чинним законодавством за затримку зарплати понад один місяць “розплата” таки передбачена (адміністративна та кримінальна). Проте роботодавці готові (адже економічна вигода того варта!) нести адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оплату праці: це “адміністративний штраф” від 255 до 850 грн., а за невчасну його сплату — штрафні санкції, що можуть бути застосовані, становлять від 170 до 238 грн. Покарати нечесного роботодавця більш суттєво майже не виходить. “Лише при наявних доказах безпідставної невиплати заробітної плати більш ніж за один місяць починають діяти норми ст.175 Кримінального Кодексу України (із застосуванням штрафів від 1700 грн., або обмеженням чи позбавленням волі винного). Але умисність дій керівника доводиться в суді доволі рідко”, — зазначає Ірина Богданівна.
Експерти впевнені: аби хоч якось стримувати заборгованість, держава мусить суворо контролювати дотримання законодавства з оплати праці, а ще — забезпечити виконання судових рішень про стягнення заборгованості з зарплат. Вкрай необхідно на законодавчому рівні посилити відповідальність за несвоєчасну виплату або безпідставну невиплату заробітної плати. Також держава повинна створити Фонд гарантійних трудових виплат у випадку банкрутства підприємства, аби працівник у випадку неплатоспроможності роботодавця мав гарантовану можливість отримати заборговану зарплату.
Криза принесе кримінал, суїциди й банкрутство
Шукати вихід зі складної ситуації з зарплатами вкрай необхідно, адже наслідки затримок не забаряться — економічна криза неминуче стане соціальною. Соціологічні опитування вже свідчать: 82 відсотки українців відчувають на собі економічну кризу.
Нестабільність не найкращим чином позначається на здоров’ї нації — на психічному в тому числі. Експерти вважають, що сьогодні 90,9 відсотків українців перебувають у стані соціальної депресії та стресі. Міністерство сім’ї, молоді та спорту вже відзначає зростання кількості випадків насилля в українських родинах та спроб самогубства — і все, мовляв, через фінансову кризу. Правоохоронці й собі переймаються і прогнозують, що через масові скорочення та невиплату зарплати рівень злочинності зросте на 10-15 відсотків. Особливо ця ситуація видається критичною в промислових містах, де люди фактично залишилися без засобів існування, а годувати родини, виплачувати кредити потрібно ж!
До того ж від невиплачених зарплат страждають усі українці без винятку — не відбуватимуться відрахування до Фонду соціального страхування, Пенсійного фонду, а відтак під загрозою опиняються інші соціальні виплати. Різке зменшення доходів громадян неминуче вплине на економіку в цілому. “У нас різко знизиться споживчий попит — у населення просто не буде коштів, аби щось купувати. Це призведе до того, що неможливо буде розвивати внутрішній ринок, зорієнтований на споживача, — запевняє Вікторія Близнюк. — Якщо люди не отримуватимуть зарплати і не матимуть грошей, то харчова, легка промисловість, сфера послуг просто “ляжуть”. І постраждає, перш за все, український виробник”.
