Інститут землеустрою рейдери намагаються прибрати до рук, аби передати інформацію про елітні ділянки навколо столиці до “надійних” рук?
Земельній реформі на Київщині наказали зупинитися. Майже два місяці в кабінетах Київського науково-дослідного та проектного інституту землеустрою лежать невиконаними 12 тисяч (!) проектних документацій, а працівники не ходять на роботу. Це не страйк і не порушення трудової дисципліни, просто кабінети в інституті опломбовані, а самої установи, якщо вірити наказам Держкомзему, не існує в природі. Щоправда, дві ухвали: Бориспільського міськрайонного та Господарського судів — рішуче скасовують фантазії керівництва Комітету земельних ресурсів як незаконні. Іншими словами, судова гілка влади визнала право колективу Інституту землеустрою працювати, але влада, у свою чергу, застосовувала свою юридичну норму: правий той, хто має більше прав. Інститут просто захопили, поставили на вході охорону, в кабінет директора — свою людину, а тих “несвоїх”, котрі потрапили під руку, старанно “переконували” на нічних допитах у міліцейських відділеннях.
Печатка моя, ставлю — де хочу!..
Цікаво, що жодного звинувачення ні працівникам Інституту, ні його директору Йосипу Дорошу ніхто так і не пред’явив. Установа працює стабільно, ритмічно, середня зарплата — близько п’яти тисяч гривень. Як для галузі, навіть більше, ніж добре. Причому, монополістом на ринку землеустрою Інститут не є і ніколи не був — виконавець проектної документації хоч і найбільший, але не єдиний. Утім існує один маленький нюанс, про який знають тільки втаємничені: організації, схожі до Інституту землеустрою, завжди викликають величезний інтерес в усіх шанувальників дерибану та різноманітних тіньових схем. Адже дані про земельні паї, наділи, ділянки різних форм власності — це стратегічна інформація, яку завжди можна використати в комерційних цілях. Знаючи, де, що і кому належить, спритний посадовець ніколи не втратить можливості нагріти собі кишені: приватизувати, виділити пару соток на підставну особу.
Оскільки нинішня урядова команда, як свідчать резонансні заяви політиків та численні публікації в пресі, до земельного дерибану ставиться надзвичайно серйозно, то землевпорядники вже давно сподівалися — у спокої їх не залишать. Перший дзвіночок пролунав 12 вересня 2008 року: керівник Держкомзему Володимир Воєводін скасував контракт директора Інституту Йосипа Дороша — і цим же числом звільнив його з займаної посади. І цим самим грубо порушив чинне законодавство. “Відповідно до кодексів закону про працю, контракт є особливою формою договору, — стверджує народний депутат України Лілія Григорович. — Його можна змінити тільки за угодою сторін у письмовій формі, а розірвати — тільки на підставах, визначених чинним законодавством або передбачених у контракті”. Нічого подібного у випадку з паном Дорошем ми не бачимо: очільник Держкомзему навіть не намагався доводити факт закінчення контракту або неналежного виконання керівником науково-дослідного інституту своїх посадових обов’язків. І з власної ініціативи вирішив вигнати його втришия!
Правовий нігілізм керівництва Держкомзему, який ми бачимо далі, важко помістити не лише в юридичні рамки, але й у межі здорового глузду. Наприкінці вересня Бориспільський міськрайонний суд постановив: наказ про звільнення Йосипа Дороша зупинити. Ухвала набрала законної сили, — і керівник Держкомзему Володимир Воєводін наступного дня видає свій наказ. Думаєте, про поновлення на роботі Йосипа Мирославовича? Як би не так! Володимир Васильович без крихти сумнівів ... поклав обов’язки керівника Інституту на більш симпатичного йому пана Мазуренка.
Через три дні відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрив виконавче провадження, аби примусово виконати рішення Бориспільського суду. Але ставленики шефа Держкомзему, які зайняли приміщення інституту, налаштовані “боронити” будівлю “до останньої краплі крові”. “Ми тричі намагалися зайти до приміщення — разом з виконавчою службою, — розповідає “УМ” Йосип Дорош. — Але міліція чомусь не впустила нас досередини”.
Наша міліція “їх” береже
“Навмисне ігнорування ухвали суду, що набрала законної сили, підпадає під дві статті Кримінального кодексу України”, — стверджує Лілія Григорович. Але високі посадовці в Україні дуже рідко хвилюються через подібні “дрібниці”: службове становище, підкріплене близькістю до впливової політичної сили, зазвичай є для них чудовим імунітетом перед законом. Дії ж правоохоронних органів у цьому конфлікті чиновників із законом викликають багато запитань.
Так, 19 вересня керівник районного відділення УДСО уклав договір про охорону будівлі Інституту землеустрою. Але найцікавіше, що документ підписали з ... неуповноваженою особою, паном Карплюком — всупереч рішенню суду. З юридичної точки зору це звучить так само, якби сусід раптом вирішив охороняти вашу квартиру. Від вас... Міліціонери оперативно виставили два цілодобові пости, які допускають у приміщення людей тільки за списком Ігоря Карплюка. Тобто, нікого “зайвого”.
А тижнем раніше керівника землевпорядної організації Йосипа Дороша та ще 13 (!) робітників, які на договірних засадах виконували господарські роботи в приміщенні, затримала міліція. У директора вилучили мобільний телефон та до пізньої ночі вимагали пояснення. Простих робітників випустили з камери тільки наступного ранку — аби знали, з яким “неправильним” замовником зв’язалися... Перед тим їх попередили про відкриття кримінальної справи! “Незважаючи на ухвали суду, які набули законної сили, окремі корумповані керівники органів внутрішніх справ видають злочинні накази, спрямовані на рейдерське захоплення державного підприємства, безпідставно затримують його працівників, необґрунтовано, з надуманих підстав порушують кримінальні справи, залякують і погрожують, — звертається до міністра внутрішніх справ народний депутат України Вікторія Дем’янчук. — А грубе порушення співробітниками міліції чинних вимог законодавства переконливо свідчить: рейдерське захоплення Інституту здійснюється за участі та сприяння службових осіб керівного складу органів внутрішніх справ України”.
Утім битва на “землевпорядницькому фронті” незаконним звільненням директора не завершилася: Держкомзем вирішив взагалі ліквідувати установу, приєднавши її до іншої, меншої та не такої фінансово успішної. Суд призупинив виконання і цього указу. Працівники Інституту землеустрою надіслали свої звернення до Служби безпеки, Генпрокуратури, МВС. Станом на нинішній день жодної відповіді отримати не вдалося...
