Введення тимчасової адміністрації в "Промінвестбанку" може свідчити про його швидкий продаж або ліквідацію.
Покупка "Промінвестбанку" Миколою Лагуном — це, швидше за все, жарт. А от тимчасова адміністрація в ПІБі і чутки про неминуче поглинання росіянами одного з флагманських банків України — це вже не жарт.
7 жовтня голова Ради НБУ Петро Порошенко оголосив, що може ввести тимчасову адміністрацію в "Промінвестбанку". А вже 8 жовтня ранком одне з видань написало про введення тимчасової адміністрації як про факт, що здійснився.
Це означає, що беззмінний керівник ПІБу Володимир Матвієнко все-таки не зміг стабілізувати роботу банку. Його разом з усім правлінням відсторонили від виконання обов'язків. За наявною інформацією, місце Матвієнка займе заступник глави НБУ Володимир Кротюк, що здійснює банківський нагляд.
Є один тонкий момент. За інформацією, озвученою виданням, "Промінвестбанк" пропонували викупити троє претендентів.
Зокрема, 6 жовтня власник "Дельта Банку" Микола Лагун запропонував за установу 300 млн. дол. Йому відмовили одразу. Однак 7 жовтня з'явилася інформація про те, що Лагун діє не від свого імені, а разом з російським підприємцем Алішером Усмановим.
За дивним збігом, того ж дня якийсь росіянин запропонував за ПІБ 600 млн. дол. Ним виявився президент російської інвестиційно-фінансової групи "Інтелінкс" Дмитро Клюєв, що нібито навіть уклав з Матвієнко угоду про продаж 75% банку.
За словами самого Клюєва, угода зірвалася і він навіть вів з цього приводу переговори з Прем'єр-міністром Юлією Тимошенко і керівником НБУ Володимиром Стельмахом.
Третім "підозрюваним" зробили Петра Порошенка, однак він спростував версію про те, ніби пропонував купити "Промінвестбанк" за 800 млн. дол. За власною версією голови Ради НБУ, він просто їздив до Матвієнка обговорити спірну ситуацію.
НБУ виділив ПІБу 2 млрд. грн. у рамках рефінансування на 5 млрд. грн. Однак тепер уже колишній голова "Промінвестбанку" вирішив, що грошей мало, а процес оформлення застав іде занадто повільно.
Теоретично, діяльність тимчасової адміністрації припиняється після закінчення терміну її дії. Достроково діяльність може бути припинена у випадку усунення причин кризи. Однак на практиці цього не відбувається.
"Економічна правда" ретельно вивчила банківську практику Росії й України періоду незалежності. Ми не знайшли жодного випадку, коли б "хворий" банк "виліковувався".
Виходить, фінансова астрологія припускає лише два варіанти майбутнього для ПІБу.
Перший, що банк під керівництвом тимчасової адміністрації буде грамотно доведений до банкрутства. За деякий час буде зроблено висновок, що нанесена ПІБу втрата — занадто велика. А отже його треба позбавити ліцензії і розпродати в роздріб, як банк "Україна".
Другий варіант припускає, що для порятунку "Промінвестбанку" його можна буде продати вже найближчим часом. Наприклад, новий покупець зможе взяти на себе всі зобов'язання перед вкладниками, кредиторами і позичальниками установи.
А ще продаж "живого" банку дозволить уникнути навантаження на Фонд гарантування внесків фізосіб: на депозиті в ПІБі лежить майже 12 млрд. грн. Найменша затримка з поверненням цих грошей негативно відіб'ється на всій банківській системі і може викликати відтік внесків абсолютно звідусіль.
У нинішніх умовах кризи це рівнозначно смерті банківської системи, тому що "перекритися" за рахунок синдикованих кредитів і єврооблігацій не вдасться, а НБУ не буде рефінансувати всіх і вся.
Другий варіант виглядає набагато привабливіше і безпечніше. Тому логічно припустити, що в Нацбанку приймуть саме таке рішення: продати банк великому інвесторові. Саме в цьому зв'язку непевно виглядають раптово виниклі образи багатого росіянина Дмитра Клюєва й Алішера Усманова.
Дивна річ — пошук інформації про Дмитра Клюєва і групу "Інтелінкс" абсолютно нічого не дав. А от Усманов — дуже навіть реальний гравець.
Його інтерес до "Промінвестбанку" зрозуміти легко. Усманов володіє 50% акцій російського холдингу "Металлоінвест".
Він керує провідними підприємствами гірничодобувної і металургійної галузей Росії: "Михайлівський ГЗК" (забезпечує 18,3% російського виробництва товарної залізної руди і 24% окатишів), "Лебединський ГЗК", Оскольський електрометалургійний комбінат, банк "СВІБ", "Оскольський електрометалургійний комбінат" і "Уральська сталь".
Холдинг займає перше місце в Росії з обсягів виробництва залізорудної сировини і п'яте з обсягів виплавки сталі.
У свою чергу, "Промінвестбанк" має чи не найбільший досвід в Україні з обслуговування великих промислових підприємств. У різний час його клієнтами були Нікопольський завод феросплавів, Південний трубний завод, Металургійний завод ім. Петровського, ММК ім. Ілліча, "Азовсталь", "Криворіжсталь", об'єднання "Дніпрошина", Чорноморське пароплавство, літакобудівне об'єднання ім. Антонова. Галузі спеціалізації: суднобудування, енергетика. Дуже багато великих експортерів обслуговуються саме в ПІБі.
Тому Усманову, який нещодавно обговорював об'єднання з "Індустріальним союзом Донбасу", ідеально підійде промислово орієнтований "Промінвестбанк". Крім того, ПІБ сам по собі може стати цікавим бізнесом: зараз дуже вдалий момент купити системний банк за мінімальною ціною. Конкуренцію в битві за "Промінвест" Усманову могли б скласти європейці або американці, однак навряд чи в нинішніх умовах вони ризикнуть викуповувати банк, що загинається, навіть за невелику суму.
Тому покупка Усмановим "Промінвестбанку" дуже навіть імовірна. Залишається також відкритим питання організатора інформаційної атаки на ПІБ: адже зацікавлених у банкрутстві осіб поки проявилося небагато.
У цьому зв'язку одразу виникає інше питання: переходу під контроль російського капіталу потоків найбільших національних корпорацій.
Матвієнко славиться тим, що знає кожного керівника великого підприємства особисто. Він кровно зацікавлений у тому, щоб український бізнес розвивався, і фінансував великі корпорації навіть "під слово честі". Однак чистий капіталіст Усманов навряд чи буде так само лояльний до української економіки.
