Власнику ЧСЗ Вадиму Новинському дозволили виконувати інвестзобов'язання щодо будівництва суден меншими обсягами, ніж у колишніх власників, братів Чуркіних. Тепер у договорі йдеться не про "еквівалент металопродукції не менш як 60000 тонн на рік", а про "обсяги виробництва суден в розмірі не менш як 360 млн. грн."
Як стало відомо, міжвідомча робоча група, до складу якої входили Фонд державного майна, Мінпромполітики, СБУ та інші установи, вирішила обраховувати у грошовому еквіваленті виконання інвестзобов'язань власником Чорноморського суднобудівного заводу ВАТ "Херсонський суднобудівний завод", який контролюється Новинським.
Умови виконання переглядалися на засіданні групи у Миколаїві 17 вересня. На ньому проект редакції обов'язків покупця за договором № КПП-423, запропонований новим власником ЧСЗ, визнаний таким, "що відповідає економічним, соціальним та екологічним інтересам держави".
Згідно з редакцією пункту 11.6 договору купівлі-продажу, замість слів "досягти обсягів виробництва суден в еквіваленті металопродукції не менш як 60 000 тонн на рік та забезпечити беззбиткову діяльність з 01.01.2006 р." з'явилося "забезпечити за підсумками 2011 року обсяги виробництва суден (продукції суднобудування) в розмірі не менш як 360 млн. грн. на рік та забезпечити беззбиткову діяльність з 01.01.2006 р."
Порахуємо. Минулого місяця товстий лист металу, який в основному купують корабели, в українських виробників коштував 1280 дол. за тонну, на зовнішньому ринку — 1132 дол. Якщо рахувати за офіційним курсом Нацбанку, 4 грн. 87 коп., виходить, що на внутрішньому ринку 60 тис. тонн обійдуться приблизно у 374 млн. грн. А в умовах падіння гривні до долару — сума може вирости до 400 млн. грн.
Чому ж Новинському знадобилося добиватися розрахунків не у тоннах, а у гривнях? Адже у очі кидається втрата більш ніж 14 млн. грн.
Насправді ж зазнавати втрат Новинський зовсім не збирається. По-перше, в умовах кризи металургійної галузі очікується зменшення цін на цю продукцію.
"Якщо у вересні Україна експортувала такі товсті листи металу за 1095 дол. за тонну, то цього місяця ціна впаде до 900 дол.", — прогнозує незалежний експерт Кирило Хорошилов. Відповідно, при здешевленні навіть на 100 дол. за тонну можна економити мало не 30 млн. грн.
По-друге, насправді причина зовсім в іншому. У зміненому формулюванні пункту договору йдеться вже не про один лише метал, а про загальні витрати на будівництво суден. Тобто сюди увійдуть витрати на інші матеріали, на заробітну платню тощо.
У неофіційних розмовах керівництво ФДМ зізнається, що інвестору "пішли на зустріч" таким чином через те, що, за законодавством, зменшити обсяги виконання інвестицій неможливо. Тільки переформулювати їх.
"Новий інвестор прийшов на завод, який тепер знаходиться у жахливому стані, а інвестиційне навантаження залишається важке", — пояснює джерело.
У Фонді тепер гадають, що вимірювати подібні інвестзобов'язання тоннами не варто: у світі беруть за основу водотоннажність суден.
"Німецькі спеціалісти у суднобудівельній галузі нам кажуть: "Ви через такий пункт договору практично змушуєте інвестора робити важкі кораблі". А між тим, ЧСЗ таких обсягів, про які сказано у договорі, досягав у свої кращі часи, і працював він тоді на оборонку. А відповідно, кораблі потребували більш товстих бортів тощо. Нині ж у цьому потреби нема", — запевняє джерело з керівного складу ФДМ.
Сказати, скільки ж саме кораблів можна побудувати з 60 тис. т металу, ніхто не береться. "Справа в тому, що судна одного типу навіть за однакових розмірів можуть мати різну вагу. Усе залежить від конкретного замовлення. На 60 тис. т можна побудувати, наприклад, один авіаносець", — пояснив ЕП інженер ВАТ "Дамен Шип'ярдс Океан" Юрій Лаврусик.
У той же час, якщо говорити про виконання інвестзобов'язань у грошовому вимірі, то на металі якраз можна і зекономити. Точніше, на його відсутності. Чому б, скажімо, не побудувати на ці гроші купу яхт? Тут явно не потрібно стільки сталі, а, скажімо, пластик — набагато дешевший. І зобов'язання виконані, і продукція ходова. Яхти нині дорогі...
Отож, соціальні та економічні інтереси держави, які фігурують у висновку комісії, таки були пожертвувані власникові заводу. Адже з таким обсягом продукції і завод не працюватиме нормально, і грошей у вигляді податків бюджет недоотримає.
Варто уявити, скільки би коштували справжні кораблі, побудовані з 60 тис. тонн металу. Але держава встановила собі, таким чином, податковий ліміт. Адже понад зобов'язання ніхто нічого, звісно, не робитиме.
Чи є в цьому рішенні корупційна складова — вирішувати вже не нам. Але ФДМ захищає інтереси Новинського послідовно.
Як бачимо, Новинський пішов тими ж кроками, що й його попередники. Брати Чуркіни також домагалися у судах зменшення обсягів виробництва. Безрезультатно, щоправда. Але й будівництвом яхт на потужностях ЧСЗ захоплювалися.
