15 вересня, вклавшись у строк, встановлений Бюджетним кодексом, уряд Тимошенко подав до парламенту законопроект "Про Державний бюджет на 2009 рік" (№3000).
Пройшло кілька днів і проект вже встиг розкритикувати Віктор Ющенко. Було б дивно, якби цього не сталося. Банкова воює з Кабміном по всіх фронтах, і бюджетний фронт не є виключенням.
Тим більше, що бюджет — це такий документ, в якому завжди можна знайти якусь цифру чи норму, яку слід "негайно" збільшити-зменшити-переформульовувати-змінити або навіть скасувати.
Тому, аналізуючи бюджет, варто приділити увагу не питанню збільшення соціальних виплат чи державних інвестицій за окремими секторами економіки.
І навіть не питанню реалістичності макроекономічних показників. Хоча тут у експертів певні запитання виникають вже по прогнозу інфляції — 9,5%. Утім навіть він, з огляду, на поступове гальмування інфляційних процесів цього року не є настільки вже й недосяжним.
Передовсім автор прагне зупинитися на знакових, фундаментальних речах, які дійсно різнять поданий проект від бюджетів попередніх років.
Зменшення дефіциту державного бюджету
Невипадково навіть перший заступник глави Секретаріату президента Олександр Шлапак заявив, що проект держбюджету виглядає збалансованим. Передусім, чиновник відмітив, що зменшується дефіцит бюджету.
Причому мова йде не тільки про його зменшення у відношенні до ВВП (планується, що дефіцит держбюджету становитиме 1,4% проти 2% ВВП цього року).
Вперше за останні шість років дефіцит держбюджету, порівняно з попереднім роком, має зменшитися навіть в абсолютних цифрах — майже на 1,5 мільярди гривень. І це незважаючи ані на інфляцію, ані на відносно високий рівень зростання ВВП (+7,1% за 8 місяців 2008).
Граничний дефіцит Державного бюджету України (млрд. грн.)
Роки, дефіцит
2002 — 4,1
2003 — 2,6
2004 — 7,4
2005 — 11,1
2006 — 13,2
2007 — 15,7
2008 — 18,8
2009 (проект) — 17,4
Зменшення дефіциту держбюджету, якщо, звичайно, його буде збережено у парламентській залі, можна вважати непоганим антиінфляційним стимулом на наступний рік. Це показник того, що держава, навіть незважаючи на постійну загрозу (поза)чергових виборів, все ж таки готується "жити по средствах".
До речі, у так званих Маастрихтських критеріях Євросоюза, яких мають дотримуватися усі члени ЄС, передбачено, що дефіцит держбюджету країни не має права перевищувати 3% ВВП.
Тобто зараз з трьох найбазовіших економічних критеріїв ЄС в Україні виконуються два -щодо дефіциту держбюджету і рівня зовнішнього боргу. Але поки що "провисає" виконання вимоги щодо інфляції — максимум на 1,5% вище, чим у трьох країнах ЄС з найменшою інфляцією.
Відмова від призупинення норм інших законів
Починаючи з 1994 року, майже в усіх держбюджетах незалежної України десь ближче до кінця тексту містилася дуже важлива стаття — про призупинення на рік тієї чи іншої норми найрізноманітніших законів і навіть — здебільшого в 1990-х роках — підзаконних актів.
Так, наприклад, держбюджетом 2007 року було призупинено дію окремих норм більш ніж 60 законів України. У цьогорічному бюджеті таких законів було близько двадцяти.
Як правило, призупинялися чи обмежувалися соціальні пільги, постійно призупинявся передбачений законодавством перехід бюджетників на Єдину тарифну сітку — про що, до речі у вересні 2008 прийнято окремий закон.
Але також призупинялися і окремі норми, що регулюють питання ліцензій на видобуток корисних копалин, земельні питання. Здебільшого ці питання було врегульовано у компромісному — між урядом і Секретаріатом президента — законі в червні 2008.
Конституційний Суд двічі вказував неконституційність "практики призупинення", нарешті, держава від неї відмовилася.
Мінімальна зарплата досягне прожиткового мінімуму
Вперше за історію незалежної України вже з 1 січня 2009 мінімальна зарплата має зрівнятися з прожитковим мінімумом. Причому з прожитковим мінімумом саме для працездатних — який є дещо вищий, ніж по більшості інших категоріях населення.
Обидва ці показники з початку року вийдуть на рівень 770 гривень, а на кінець року — 807.
Скажемо відразу, що відповідна норма (стаття 53) проекту Держбюджету'2009 складена дещо специфічно. І реально на початку 2009 базові оклади найнижчої категорії за Єдиною тарифною сіткою будуть дещо відставати від прожиткового мінімуму (хоча плата за фактично виконану кількість годин має дорівнювати 770 гривень).
Утім, до кінця року ця негативна різниця має скорочуватися і на кінець року повністю зникнути.
Передача в місцеві бюджети частини податків і зборів
Також в рамках цьогорічного бюджетного процесу відбувається бюджетна реформа. По-перше, зараз в парламенті лежить проект нового Бюджетного кодексу, який до речі, пройшов вже І читання. І там є кілька радикальних реверансів вбік місцевих бюджетів.
Наприклад, 10% обсягу зібраного податку на прибуток приватних підприємств має йти вже не в держбюджет, як зараз, а залишатися в бюджеті розвитку відповідного місцевого бюджету. Відштовхуючись від плану надходжень від цього податку на наступний рік, можна визначити, що ціна цього питання складатиме близько 5 мільярдів гривень.
По-друге, окремі зміни щодо розподілу бюджетних надходжень передбачено і в самому проекті Держбюджету. Зокрема, мова йде про податок з власників транспортних засобів. На період підготовки до проведення в Україні фінальної частини Євро-2012, цей податок буде повністю залишатися у містах-господарях чемпіонату.
Якщо раніше лише 35% обсягу надходжень від збору за забруднення навколишнього середовища залишалися на місцях, то тепер ця частка збільшується вдвічі — до 70%. Повністю в місцевих бюджетах залишатимуться стягнення за забруднення екології через господарську діяльність (зараз — лише 35%).
До речі, багато із вище згаданих змін — зокрема, і щодо передачі частини зборів та податків до місцевих бюджетів, і щодо зменшення дефіциту державного бюджету, щоправда — меншими темпами, та й по збільшенню фінансування окремих галузей і підготовки до Євро-2012 — пропонувалися ще в урядовому проекті змін до цьогорічного бюджету в липні 2008.
Але тоді ці зміни з політичних причин прийнято не було. І як мінімум півроку, які можна було б використати на реалізацію додаткових антиінфляційних стимулів, стимулів для розвитку економіки, — втрачено.
Реформування системи ціноутворення по окремих галузях
Система пільг і дотацій по деяких галузях в Україні несправедлива за своєю сутністю.
Наприклад, цього року вугільні підприємства мають отримати 4,3 мільярди гривень на покриття собівартості продукції. Утім ціноутворення в галузі побудовано так, що найбільший зиск від здешевленого вугілля отримають не шахтарі, а власники металургійних (якщо мова йде про коксівне вугілля) чи енергетичних підприємств.
Схожа ситуація і в аграрному секторі — держава підтримує сільхозвиробника, але часто більший зиск від цієї підтримки отримують зернотрейдери, чи інші посередники, які працюють на цьому ринку.
Тому зараз уряд, не відмовляючись від підтримки згаданих галузей, тим не менш, починає реформувати ціноутворення. Зокрема, продовжується збільшення фінансування Аграрного фонду (в липні його підтримка вже була збільшена на 1 мільярд) — основне завдання якого забезпечити конкуренцію в закупівельних цінах на аграрну продукцію.
До того ж, уряд планує збільшувати ціну на вугільну продукцію. Планується, що наступного року грошова виручка від продажу вугілля зросте в 1,8 рази до 23,3 мільярдів гривень — в основному за рахунок підвищення відпускних цін, а також частково — за рахунок збільшення видобутку на 4,4 мільйони тонн.
До речі, на відміну від минулого року, за 8 місяців 2008 видобуток вугілля в Україні зростав. Майже на 2,2 мільйони тонн порівняно з аналогічним періодом 2007.
Звичайно, є ризики, аби не повторилася ситуація 2005, коли металургійні підприємства після підвищення ціни на коксівне вугілля, почали переходити на імпортну, в основному — російську, продукцію.
Утім, малоймовірно, що ця ситуація повториться у 2009, бо зараз на ринку якраз щодо коксівного вугілля спостерігається дефіцит (при потребі в 32 мільйони тонн, цьогорічний видобуток складе близько 25 мільйонів).
До того ж, у серпні 2008 прем'єр-міністр Росії Путін дав доволі чітко зрозуміти, що експорт коксівного вугілля з Росії буде суттєво обмежуватися.
А імпорт коксівного вугілля з інших країн обмежений українськими транспортними можливостями. Зокрема, відсутністю достатніх перевалочних потужностей у глибоководних портах.
Звичайно, підвищення цін на коксівне вугілля навряд чи сподобається металургам. Тим паче, що останні місяці спостерігається певне зниження світових цін на метал. Але це може стати для них додатковим стимулом замислитися про можливості приватизації деяких шахт, на якій зараз наполягає Мінвуглепром.
