Співвласник групи "Індустріальний союз Донбасу" Віталій Гайдук продовжує, користуючись необмеженим впливом на прем'єра, лобіювати, домагаючись поступового контролю над нафтогазовою промисловістю. Експерти прогнозують, що бізнесмен у результаті може одержати контроль не тільки над НАК "Нафтогаз України", але і ВАТ "Укрнафта" і ЗАТ "Укртатнафта".
Співвласника групи "Індустріальний союз Донбасу" Віталія Гайдука не можна назвати людиною, далекою від прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. Він очолює групу радників прем'єра і фактично цілком контролює НАК "Нафтогаз України".
Головою правління компанії призначили Олега Дубину, який до цього очолював "Дніпровський меткомбінат імені Дзержинського",що входить до складу "ІСД". А наглядову раду "Нафтогазу" очолив замміністра палива й енергетики Олег Бугайов, що давно й успішно працював з Віталієм Гайдуком і є його креатурою. У такий спосіб пан Гайдук одержав повний контроль над НАК "Нафтогаз України". Але на цьому апетити олігарха не були задоволені.
За словами директора газотрейдингової компанії "Об'єднана газова група" Данила Шевелева, раніше наглядову раду і правління НАК ніколи не очолювали люди, що представляють одну політичну або промислову групу. Так, коли головою правління "Нафтогаза" був Євген Бакулін, якого призначив Юрій Бойко, наглядову раду очолив заступник міністра палива й енергетики Вадим Чупрун, призначений з ініціативи Секретаріату президента.
Наглядова рада в НАК "Нафтогаз України" несе контрольну функцію і повинна відслідковувати роботу правління, указувати на існуючі ризики, у тому числі в сфері фінансової політики. "Ситуацію, коли контрольний і виконавчий органи курируються пов'язаними особами, будь-який інвестиційний банк назве потенційно небезпечною. Особливо в такий складній у фінансовому відношенні компанії, як "Нафтогаз", — вважає аналітик ІК "Уралсиб" Кирило Чуйко.
Одержавши в управління НАК "Нафтогаз України", Віталій Гайдук захотів продовжити свою експансію і на інші державні підприємства. Зокрема він спробував захопити контроль над "Укрнафтою" і "Укртатнафтою". Так уже три місяці "Нафтогаз" намагається на зборах акціонерів "Укрнафти" поставити власного голову правління — і, за чутками, одного з топ-менеджерів Алчевського меткомбінату. Крім того, пан Гайдук ініціював спеціальну нараду в Кабміні за участю Юлії Тимошенко, на якій була розглянута так звана "ситуація на "Укртатнафті", і була досягнута домовленість шляхом штурму змінити керівництво заводу на лояльне близькому до влади олігархові.
На думку члена комітету Верховної ради з ПЕК Ігоря Палиці, Віталій Гайдук здатен за допомогою Юлії Тимошенко підключити силовиків до зміни керівництва "Укртатнафти". Живий приклад — розмови про введення держрегулювання на ринку залізорудної сировини також за допомогою Юлії Тимошенко, яка на одній з нарад в уряді відкрито озвучувала ці ідеї.
Аналітик компанії "Брокредитсервіс" Максим Шеїн вважає, що найближчим часом ми можемо стати свідком нової схеми розподілу впливу на ринку нафти і нафтопродуктів. Фактично повний контроль над усіма нафтогазовими ресурсами країни зосередить керівник групи радників прем'єр-міністра. Хоча він так і не став віце-прем'єром з ПЕК, про такий успіх не мріяв жоден з його попередників віце-прем'єрів.
"Такого роду контроль загрожує енергетичній безпеці держави, оскільки фактично один підприємець буде мати тіньовий контроль над нафтогазовими ресурсами країни",-і погоджується пан Чуйко.
Утім, у подібних політекономічних конструкцій є один недолік. Вони працюють, спираючись лише на адмінресурс прем'єра. При зміні влади усе доводиться починати заново.
26.09.2008
