Україна — на порозі інвестиційного буму в сільському господарстві! Для цього потрібно лише відкрити для вільної купівлі-продажу ринок земель сільськогосподарського призначення, — пише в австрійській Die Presse Ніна Єґлінскі.
Українські банки є привабливими об’єктами для поглинання, будівництво процвітає. Вже наступного року на український ринок можуть прийти міжнародні агрофірми.
У першій половині 2008 року Україна отримала майже 5 млрд. доларів (3,4 млрд. євро) прямих іноземних інвестицій — у чотири рази більше, аніж за аналогічний період минулого року.
Тільки з ЄС надійшло майже 3 млрд. доларів. Найважливішою галуззю для інвестицій є банківський сектор — сюди надійшло майже 1,25 млрд. доларів. Українські банки є стратегічними партнерами для іноземних кредитних установ, оскільки в Україні кредитний та інвестиційний бізнес банків ще мають ринковий потенціал. На другому місті — переробна промисловість (900 млн. доларів), за нею йдуть будівництво і нерухомість (разом — понад 700 млн. доларів), а також роздрібна торгівля (200 млн. доларів).
Агроконцерни з нетерпінням очікують
Австрія, інвестиції з якої становлять 2,35 млрд. доларів, знаходиться на четвертому місці — після Кіпру, Німеччини і Нідерландів. Серед десяти країн, з яких надійшло найбільше інвестицій, сім — країни-члени Євросоюзу. Попри фінансову кризу і війну на Кавказі експерти очікують до кінця року притоку прямих іноземних інвестицій в обсязі до 10 млрд. доларів. Причинами цього є внесені зміни до законодавства у сферах економіки та податків, а також вступ України до Світової організації торгівлі.
Якщо на початку 2009 буде відкрито ринок земель сільськогосподарського призначення і закінчиться термін дії існуючого зараз мораторію на купівлю та продаж сільськогосподарських угідь, то сільське господарство повинно стати ще однією галуззю, яка швидко зростатиме. "Зараз ми спостерігаємо посилений інтерес міжнародних агрохолдингів до українського ринку" — , каже Роберт Кірхнер, член Групи німецьких радників при українському уряді.
Рекордний врожай в Україні
У 2008 в Україні очікується небачений з часів здобуття незалежності врожай. Станом на серпень вже зібрано понад 42 млн. тон зерна. Міністерство сільського господарства США прогнозує врожай зернових в Україні у 46 млн. тон.
"Все ж, слід наголосити, що успішний розвиток сільського господарства в Україні потребує довготривалих зусиль. В якості найважливіших прикладів можна навести технічну і технологічну модернізацію аграрного сектору та розбудову відповідної інфраструктури", — вважає Ігор Бураковський, директор Київського інституту економічних досліджень.
Україна хотіла би повернути собі на користь перш за все високі світові ціни на енергоносії та інвестиції у розвиток поновлюваних джерел енергії, і стати постачальником на ринок рапсу та біопалива.
Довгий час Україну вважали "житницею Європи". Тепер українці хочуть відновити цю репутацію, забезпечуючи європейський ринок фруктами, овочами та м’ясною продукцією у великих обсягах. У першому кварталі серед галузей промисловості найбільше іноземних інвестицій отримала харчова — близько одного мільярда доларів.
Voest на Чорному морі?
Уряд Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко зараз намагається залучити в країну іноземних інвесторів. Австрійська металургійна компанія Voestalpine роздумує над будівництвом на Чорноморському узбережжі металургійного завод. Обсяг інвестицій повинен скласти близько п’яти млрд. євро, однак фірма веде також переговори про можливе будівництво заводу також у Болгарії, Румунії і Туреччині.
"Наприкінці цього року ми винесемо остаточне рішення і щонайраніше у 2010 розпочнемо будівництво", — каже Петер Шіфер, речник Voestalpine.
Французький конгломерат Bouygues цікавиться будівництвом тангенти "Північ-Південь" в Одесі. Європейський Банк Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) фінансуватиме з початку 2009 року проект будівництва тунелю в Києві вартістю 510 млн. євро. Із завершенням кредитування країн Східної Європи, Україна стає для банку важливою країною-позичальницею. ЄБРР планує надавати Україні фінансову допомогу в обсязі щонайменше одного мільярду доларів на рік.
Наразі ще невідомо, як вплине на український інвестиційний клімат криза на Кавказі. Очевидним є лише, що ціна премії за ризик за українськими державними позиками стрімко зросла.
