Інтернет-крамниці — довіряй, але перевіряй. Щоби не потрапити до пастки віртуальних шахраїв, треба озброїтися знаннями — попереджають юристи та міліція. Щомісяця до вітчизняних управлінь у справах захисту прав споживачів звертаються сотні ошуканих в інтернет-магазинах українців. Після консультації з фахівцями, заявки реєструють одиниці. Це ті, у кого ще животіє надія повернути втрачені гроші. Як злодії наживаються на необізнаності покупців, — досліджували кореспонденти "5 каналу".
Півтора року Євген Судир користується послугами інтернет-магазинів. Це входить до його професійних обов'язків. Нещодавно хлопець відкрив для себе нову віртуальну крамничку, де ціни на товари найнижчі. Він спокусився та замовив бажаний пристрій. Кур'єр доставив інший. Скаржитися було нікому, бо фактичної адреси магазину, ані на товарному чеку, ані на сайті зазначено не було.
Євген Судир: "Пропонували мені звертатися до абонентської скриньки, яку вони мені надавали по телефону. Але як я зможу у судовому порядку довести, що я дійсно направив скаргу до цього підприємства? Якщо фактично вони можуть відмовитися від своїх слів. Я хочу добитися, щоб продавці, які здійснюють продажі у інтернет-магазинах, вказували своє місцезнаходження".
За роз'ясненнями звернулися до власника цього інтернет-магазину.
Власник магазину, телефоном: "Вот они считают, что не обязаны в письменной форме что-то излагать. Мы с такими клиентами не работаем, ждем письменного объяснения, почему им не нравится этот товар. Потому что разговор это одно. А вот, что написано пером, то не вырубишь топором".
Для фахівців управлінь у справах захисту прав споживачів відсутність фактичної адреси офісу інтернет-магазину — вагомий аргумент, щоб не реєструвати заяву ошуканого споживача. Принаймі так відповіли Євгену Судиру у столичному департаменті. Коли ж цю скаргу принесли журналісти, сказали — не все втрачено.
Тетяна Тарасенко, начальник відділу контролю непродовольчих товарів: "Навіть по ідентифікаційному номеру ми могли би знайти суб'єкта господарювання і допомогти у вирішенні цієї скарги. Взагалі, за аналізом за перше піврічча, до 90% ми допомогаємо у вирішенні скарг".
За оцінками експертів, в Україні зареєстровано 3,5 тисячі віртуальних магазинів. Не всі з них працюють чесно. Шахраї винайшли багато способів, як обманути покупців. Маркетолог віртуальної крамниці, яка має п'ятирічний досвід роботи з покупцями, називає найпоширеніші варіанти махінацій.
Вадим Дубровін, маркетолог інтернет-магазину: "Фиктивные интернет-магазины — это магазины, которые создаются с целью обмана потребителя. Второй момент — это волшебные кошельки. Наверное, многие с этим мошенничеством сталкивались. Это, когда вы переводите определенную сумму денег на web-кошелек. И кардинг-мошенничества — это люди, которые открывают интернет- магазины с целью украсть номера кредитных карточек".
Такі схеми — не привід порушувати кримінальну справу, кажуть у міліціі.
Володимир Поліщук, начальник прес-служби ГУ МВС м. Києва: "Адже людина, яка заключає певну усну угоду, або договір, вона вступає у цивільно-правові відносини з цією людиною".
Тим не менше Євген рішуче налаштований захищати свої права. Вивчив навіть Закон "Про захист прав споживачів". Каже, товари в інтернет-магазинах, купуватиме й надалі. Бо завдяки цьому випадку вже знає, як не наступити на ті самі граблі.
