2007 рік невблаганно йде в історію. Традиційно напередодні Нового року країна підводить підсумки року, що йде. Ми, звісно, теж не можемо нехтувати цим захоплюючим заняттям, і пропонуємо своє бачення того, чим жила в році, що йде, Україна. Переможцями в наших номінаціях стали:
Тріумфатор року
1 місце — Юлія Тимошенко. Зустрівши 2007 рік в статусі головного опозиціонера країни, Юлія Володимирівна проводжає його в ранзі прем'єр-міністра. У році, що йде, Тимошенко проявила себе як геніальний тактик і стратег, уміло маніпулюючи основними політичними гравцями країни. Почало цьому поклала підтримка її фракцією ветованого Президентом закону про Кабінет міністрів. Купившись на обіцянку БЮТ проголосувати за подолання вето, Партія регіонів відмовилася від переговорів з главою держави з приводу приведення закону до вигляду, що влаштовував би обидві сторони, і, фактично, розпочала процес узурпації влади. Зрозуміло, під час їжі прийшов апетит, і ПР спробувала взагалі загнати Віктора Ющенка на задвірки української політики. Чим це скінчилося, відомо: на дострокових виборах спільну перемогу відсвяткували БЮТ і НУНС, а Тимошенко повернулася в крісло прем'єра.
2 місце — Володимир Литвин. На такий фарт, як оголошення дострокових виборів, Володимир Михайлович, імовірно, не смів і сподіватися. Проте провидіння в особі Віктора Ющенка подарувало екс-спікерові шанс повернутися з небуття, і Володимир Литвин цим шансом скористався сповна. Очевидно, якби наступні вибори до Верховної Ради відбулися "за графіком", шансів у Володимира Михайловича не було б жодних.
3 місце — Григорій Суркіс. Радощам голови Федерації футболу України після оголошення вердикту УЄФА про те, що чемпіонат Європи з футболу-2012 пройде в Україні і Польщі, не було меж. Коментарі зайві.
Лузер року
1 місце — Віктор Янукович. Політична кар'єра лідера Партії регіонів в 2007 році розвивалася діаметрально протилежно кар'єрі Юлії Тимошенко — з прем'єрів в опозицію. Увірувавши на початку року в те, що він став повновладним господарем країни, Віктор Федорович "втратив пильність" і позбувся всього. Щоб ефективно чинити опір проведенню дострокових виборів, Януковичу елементарно не вистачило бійцівських якостей. І зовсім не факт, що йому вистачить таких для того, аби перемогти приховану внутрішньопартійну опозицію, існування якої остаточно стало очевидним після призначення Раїси Богатирьової секретарем РНБО.
2 місце — Олександр Мороз. Те, про що так довго говорили політологи, відбулося: "далекоглядний" вчинок Олександра Олександровича, що перекинувся був з оранжевого табору в біло-блакитний, був гідно оцінений виборцями — СПУ до парламенту не потрапила, і вельми сумнівно, що ще коли-небудь потрапить. Нагорода знайшла героя.
3 місце — "Динамо" (Київ) і "Шахтар" (Донецьк). Витративши в літнє міжсезоння нечувані суми на придбання футболістів, українські футбольні гранди з тріском провалилися в Лізі чемпіонів. Виступ "Динамо" взагалі можна назвати "ганьбою року", оскільки команда не спромоглася набрати в шести матчах жодного очка. "Шахтар" же, вдало стартувавши, програв чотири завершальні матчі і за правом може бути удостоєний номінації "розчарування року".
Подія року
1 місце — рішення УЄФА про проведення в Україні і Польщі футбольного Євро-2012. Вперше турнір такого рівня прийматиме країна з пострадянського простору — і втішно, що цією країною стала саме Україна. Залишається побажати, щоб вітчизняні чиновники в своїх справах проявляли таку ж розторопність, як демонструють зараз в розмовах, і наша країна встигла підійти до чемпіонату в повній готовності.
2 місце — дострокові вибори. Україна ввчергове довела владі, що та змінювана. Більше того, вибори створили прецедент, що фактично дозволяє будь-якій опозиційній політичній силі, яка налічує більше 150 народних депутатів, самостійно розпускати парламент. Відповідно, за умов наявності у опозиції такої можливості, не дріматиме і влада — інстинкт самозбереження не дозволить.
3 місце — поява на світ Інтернет видання 4post.com.ua. Звучить, звичайно, не скромно, проте скромність — зовсім не та якість, що прикрашає журналіста.
