Вчорашній день у парламенті, безумовно, був драматичним для Партії регіонів: спроба відправити Кабмін Тимошенко у відставку провалилася уже вдруге.
Власне, перед власне голосуванням до останньої хвилини не було жодної певності в тому, що голоси є — навпаки! Ситуація із голосами за відставку, судячи із чуток, які снували в кулуарах і коротких реплік окремих депутатів, змінювалася мало не щогодини. В результаті комуністи не додали сім голосів, група "За Україну!" за відставку теж не голосувала, і недовіра уряду набрала лише 203 голоси. Великою несподіванкою це не стало.
Для чого Партія регіонів ув’язалася у гру з відставкою уряду, не маючи жодної певності у тому, що зможе виграти? Наскільки серйозно слід сприймати погрози скласти мандати й таки добитися відставки уряду, нехай і коштом дострокових виборів? І взагалі, що відбувається у середовищі "Регонів", у яких конфлікти між групами впливу уже переходять у публічну площину?
Про це ми говорили перед голосуванням за вотум недовіри із колишнім партійцем, а тепер просто членом фракції Партії регіонів Тарасом Чорноволом, якого після складення партквитка можна вважати одним із найбільш компетентних, хоча, безумовно, не зовсім відсторонених спостерігачів життя цієї партії.
"У "Регіонів" же виникла дурна ситуація: вони втягнулися в бійку, щодо якої хтось наверху вирішив, що у ній можна перемогти"
- Пане Тарасе, для чого Партії регіонів потрібен був звіт уряду з голосуванням за недовіру, коли було зрозуміло, що забезпечити голоси для цього буде дуже проблематично? Ситуація, за різними сигналами, впродовж останньої доби змінювалася кілька разів в ту чи іншу сторону, і от "Регіони" знову, як і влітку, не змогли зібрати голоси за відставку Тимошенко...
- Ми з вами говоримо, може, за півгодини до того, як мало б початися голосування, й уже зараз можемо прогнозувати, що за відставку уряду голосів не буде. Я припускаю, що може й до голосування не дійде: "регіонали" вишукують зараз будь-які способи й аргументи заблокувати розгляд питання принаймні в четвер, аргументуючи це тим, що не надали слова представникам місцевих адміністрацій, що Тимошенко десь пішла з залу засідань, що Президент не прийшов у Раду і т.п.
Хоча, звичайно, все це може скінчитися таким же ганебним результатом, як це було й у липні місяці: тоді побачивши, що голосів немає, спочатку блокували трибуну, потім зняли блокаду, проголосували і, вибачте, обробилися...
- Для чого треба було йти на такий ризик і наступати на ті ж граблі, якщо голосів немає?
- Я не розумію цього всього: там якісь внутрішні зав’язки, внутрішні зобов’язання... Іноді люди роблять щось не тому, що хочуть, а тому, що мусять. А іноді роблять і навмисне — щоб дурь того, хто дав команду, було видно. Це було дуже помітно по ролі по тих, хто не хотів голосувати за відставку уряду в липні місяці, й підштовхуванню до того, щоб всередині партії у тих, хто все це організовував, було трошечки більше проблем.
З іншого боку, давайте подумаємо, чому "Регіони" на це пішли? В мене, чесно кажучи, теж виникають запитання, коли я починаю все це аналізувати.
Постанова про недовіру уряду була внесена наприкінці минулої сесії, з того часу ситуація дещо змінилося: Тимошенко після всіх дуже серйозних проблем, пов’язаних з кризою і не тільки, більш-менш почала брати все під контроль. Не знаю, наскільки вона економіку й фінанси зуміла взяти під контроль — в мене щодо цього дуже великі сумніви й мене це серйозно турбує, бо мені тут жити. Але вона зараз більш-менш контролює громадську думку, яка, мені здається, починає потрохи вирівнюватись щодо неї особисто й потрошки йде вгору.
У "Регіонів" же виникла дурна ситуація: вони втягнулися в бійку, щодо якої хтось наверху вирішив, що у ній можна перемогти. Мені здається, це було безглуздя, тому що не маючи певності в голосах — а у ПР в кінці минулого року такої певності не було, втягуватися в цю бійку виглядало глупством. А всі оці четвергові акції й події — це вже повний абсурд, який дає Януковичу тільки мінуси й виглядає як умисне зниження його рейтингу. Вийти з цієї ситуації "Регіони" не вміють: вони надто штивні й не вміють розігрувати красиві ігри...
- Ну, все це виглядає, в такому випадку, як провокація і змова проти Януковича. Інакше як це пояснити? Ідеалізмом і вірою в те, що якимось чудом, нехай і добре аргументованим і оплачуваним, їм "впадуть" голоси комуністів і "нашоукраїнців"?
- Всередині Партії регіонів достатньо різних груп, які постійно створюють одна для одної проблеми. І саме таким методом намагаються допомогти дурневі зробити себе ще дурнішим і показати це на весь світ — оце вони вміють робити!
Давайте подивимося, що відбувалося в останній тиждень. Спочатку на погоджувальній раді в понеділок зранку Янукович жорстко вимагає негайного звіту уряду вже у вівторок. Під час перерви у погоджувальній раді він йде до Президента й, повернувшись, абсолютно так само категорично відкидає будь-які можливості заслухати уряд у вівторок, на що вже ніби згоджуються, й вимагає звіту у четвер.
Наскільки мені відомо, узгодження цих дій відбувалося між Януковичем, Президентом і кількома великими бізнес-групами — якими саме, я не знаю. Чи причетний до цього Ахметов, я не впевнений. Те, що причетний Фірташ, безумовно — там я, принаймні, бачу мотиви, бачу його регулярні з’яви в телеефірі, де він береться коментувати дії уряду, явно попадаючи в режисуру "не можете управлять, так уйдите", співзвучну із словами Президента й словами Януковича.
Отож було дотиснуто рішення про звіт уряду в четвер, й дана команда збирати голоси під недовіру. Але ж занадто пізно, коли рішення вже прийнято й озвучено, починати збирати голоси! До того ж можна було б припустити, що й у Партії регіонів стовідсоткового голосування за недовіру уряду не буде! Я знаю про себе, що не голосуватиму за це, і допускаю, що буде ще кілька — двоє-троє чи двадцять-тридцять, мені зараз сказати важко, які теж не голосуватимуть.
- Ого, як все складно! А що ж із комуністами тоді, і з "кириленками", якщо й за свої "регіональні" голоси не можна було бути певними?
- В будь-якому випадку, треба було працювати з комуністами й Блоком Литвина. Хоча очевидно, що побачивши, наскільки повністю провальна ця акція — голосування за відставку уряду, вони навіть бруднитися не захочуть, на відміну від "регіоналів"...Але давайтеся подивимося і по них: Президент брався пропрацювати групи "За Україну!", "Єдиний центр" і Блок Литвина, Янукович працював з комуністами.
"Єдиний центр" завжди готовий, тут проблем немає. В "За Україну!", мені здається, Президент вже не ризикує всіх обдзвонювати, бо частина вже відверто йому не підкоряється і тільки віддаляється після кожного такого тиску. Чи дзвонили людям на зразок Кириленка, мені сказати важко. Важко сказати, яка була розмова на зустрічі Президента із самим Кириленком, який потім розповів про неї соратникам: чи Президент взявся топити свою політичну силу в цьому процесі, чи вже махнув рукою і втратив до неї інтерес, ми побачимо по голосуванню принаймні кількох людей із "За Україну!".
Тепер стосовно Литвина. Я не стверджую, що це достовірний факт — я просто переказую чутки, яким у мене є підстави вірити: Президент особисто жорстко пресингував його в понеділок увечері чи у вівторок з самого ранку й виставив йому ультиматум: якщо він, по-перше, не забезпечить подій в залі, які б сприяли звільненню Тимошенко, і, по-друге, не забезпечить голосів Блоку Литвина, то двох його братів (Микола Литвин — голова Державної прикордонної служби України, генерал армії; Петро Литвин — командувач військами Південного оперативного командування, генерал-майор — ред.) буде звільнено з посад. Можливо, звучали ще якісь погрози, у яких фігурувало прізвище Миколи Мельниченка, але ця — дуже достовірна. Литвин після цього був неймовірно злий! Ви бачили, у якому стані він пройшов у президію, коли його туди впустив Клюєв, і яким був його виступ, коли відкривав сесію? Він був емоційний, як ніколи — він себе так ще ніколи не поводив! Мені здається, це теж зайвий показник того, що його таки пресингували, й він не здався.
- Ну, комуністів, здається теж ніби-то "запресингували" скандалом із позашлюбним життям Симоненка. Але, наскільки відомо, аргументами у розмові з ними виступають і більш вагомі речі, в тому числі й фінансові...
Петра Симоненка, наскільки мені відомо — знову назвемо це чутками — до останнього особисто пробував переконати Віктор Янукович у лікарні в Феофанії. Їх розмова тривала дві з половиною години. Й ніби Симоненко терміново викликав свого заступника Ігора Алєксєєва, щоб не говорити з Януковичем один на один, сказавши, що секретів від своїх у нього не має. І ніби розмова пішла таким чином, що Симоненко відмовив Януковичу під таким приводом: він дасть голоси всієї фракції КПУ за відставку уряду тільки тоді, коли Янукович представить йому факт, що ПР створює коаліцію з необхідною кількістю голосів (зрозуміло, що туди треба залучити й частинку "Нашої України") і формує новий уряд. Тобто Симоненко зажадав показати йому голоси і дати підстави вірити, що все це не авантюра. От все й провалилося.
"Зараз у Фірташа дуже небагато часу, щоб переломити ситуацію і взяти владу в Україні"
- Як зараз вийти з ситуації?
- Думаю, Януковича бізнес-групи переконали й примусили втягтися у все це, і те, що Янукович, на превеликий жаль, поводиться сьогодні, як абсолютно залежна людина, для мене є фактором сорому.
Я вашому виданню скажу фразу, яку я собі не дозволив сказати з кінця 2004-го року: зараз, після всіх останніх подій, починаючи з вересня місяця, я вперше можу сказати — я шкодую і мені соромно, що підтримав Януковича тоді, в 2004-му році. Тоді я вважав, що це правильно. Я і досі вважаю, що Янукович зразка 2004-го року неймовірно кращий за Ющенка. Я вважаю, що якби його тоді обрали, це було б добре для України. Але якщо я міг прораховувати, як еволюціонуватиме Ющенко, й мої чорні "накаркування" збулися, я не зміг спрогнозувати, яка еволюція відбудеться з Януковичем. Мені це сумно: я бачив позитив, а виявилося, що це негатив..
- У Партії регіонів говорять про те, що складатимуть мандати й збирають заяви кандидатів у депутати про відмову від місця у списку. І що це рішення було прийнято на засіданні фракції ввечері напередодны голосування у випадку, якщо відставки уряду не буде. Правда, Ганна Герман заявила, що їй про це нічого невідомо, а Олена Бондаренко там же, на фракції, сказала, що цього не робитиме...
- Знаєте, до мене в кулуарах підходило до тридцяти чоловік, які казали, що ніколи не складуть ніяких мандатів, але скільки їх буде насправді, мені сказати важко. Крок Олени Бондаренко є дуже показовим: вона поводить себе дуже сміливо, й говорити з впевненістю, що цей її крок був узгоджений з Борисом Колесниковим і Ринатом Ахметовим, я поки що не ризикну. Вона принципова й чесна людина, до якої я ставлюся з колосальною повагою. Я не можу сказати чи це узгоджено, чи це певний фактор у війні між групами Фірташа й Ахметова.
Але давайте копнемо глибше: чому сьогодні Партія регіонів аж шаліє за тим, щоб розпустити Верховну Раду й провести нові вибори? Сьогодні дуже серйозні фінансові впливи виявилися у Фірташа: він, маючи не зароблені, а дурні гроші, може фінансувати цю політичну структуру. Ахметов, особливо коли почалася криза, фінансувати її не дуже може й не дуже хоче...
Знаючи Фірташа і особливості ведення його бізнесу, можна зрозуміти й його елементарно хамську захланність у ставленні до ПР: людина профінансувавши щось на 10%, хоче мати 100% впливу. Він свого часу цього добився, й це дійсно факт.
Наприклад, розподіл списку на дострокових виборах у 2007-му був 40/40/20: 40% — Фірташу, 40% — Ахметову, 20% — Януковичу й всім іншим регіональним елітам, що означало їх повне знищення. Очевидно, це не особливо захоплювало не тільки Януковича, але й Ахметова. Якщо Янукович міг розраховувати, що напічкає своїми людьми квоту Фірташа, то для Ахметова це означало повну втрату контролю — для нього це було елементарною образою і приниженням. Плюс, якщо жуліки починають правити країною, думаю, все-таки, серйозні бізнесмени не можуть з цим згоджуватися і це сприймати.
Зараз, коли Фірташа викидають з Росії, коли не виключено, що йому доведеться сісти за грати чи переховуватися й міняти зовнішність, у нього є дуже небагато часу, щоб переломити ситуацію і взяти владу в Україні. Якщо він цього не зробить за два-три місяці, ніхто в Партії регіонів розмовляти з ним не буде.
І "технічний" конфлікт між Колесниковим і Льовочкіним на засіданні фракції, мені здається, побудований саме на цьому. Чому ахметовці ніби підписуються за здачу мандатів, я відповісти не можу, але, думаю, це може бути ситуація на цей момент, а потім вони просто зупинять процес. Можна ж просто не додати кілька голосів! Бондаренко сказала по совісті, що не здасть, я за сумлінням... А 10-15 чоловік просто в якийсь момент цього не зроблять, бо їм так скажуть.
До речі, подивіться на "хвіст" списку Партії Регіонів, який теж треба буде обнулити! Це, в більшості своїй, люди, які зробили вибори на місцях, а їх у дуже брудний спосіб використали і викинули! Думаєте, вони зараз підуть на поводу в Партії регіонів? Я в цьому дуже сумніваюся.
І тому мені здається, що всі оці ігри в здавання мандатів, дострокові вибори і т.ін. — це гра саме Фірташа. Хто Фірташу підігрує, мені сказати важко, але можна спробувати. Сьогодні в гру Фірташа грає Янукович: це для нього остаточний похорон, втрата ідентичності, але він в це грає. В яку гру грає сьогодні Клюєв, мені сказати важко: він любить хитрі багатоходівки, і в мене є таке поверхове почуття, що сьогодні він підігрує Фірташу і є в конфлікті з Колесниковим і Ахметовим. Але чи не розіграв він варіант, щоб зіштовхнувши їх лобами, не виграти "бій", мені невідомо...
- Раніше "друзями" Банкової в ПР однозначно вважалися Колесников з Ахметовим, а зараз "природним" її союзником є Фірташ — союзником, який, так би мовити, прийшов сам зі своїми як проблемами, так і можливостями. "Банківський" розклад у ПР змінився остаточно чи ще ні?
- Фірташ сьогодні — основний фінансист Президента. До речі, в мене таке враження, що у Ахметова й Колесникова, попри якісь хороші особисті стосунки з Ющенком і Балогою, у тому ж бізнесі ситуація сьогодні далеко не найкраща, а Ахметов же, в першу чергу, підприємець і бізнесовець!
Рахуємо: "Венко" провалене із-за скандалів Ющенка й Тимошенко — було би менше скандалів, про все б домовилися. А тут почалися ці скандали, Ющенко почав обстоювати Ахметова, і з того моменту цей напрямок був приреченим. "Дніпроенерго" провалене: Президент клявся, що допоможе Ахметову, але не зміг.
Ну й останнє і найголовніше: структурам, які мають стосунок до Ахметова — тому ж СКМ, під час проведення так званих антикризових заходів, нічого не дісталося. Зате багато чого дано на Фірташеві структури! Це теж відвертий плювок і удар Ахметову!
Плюс деякі моральні моменти: Ахметов свого часу дав великі пожертви на всякі доброчинні проекти Президента — згадайте хоча б "лікарню майбутнього". Де сьогодні та лікарня? Вона ж вже мала вступити в експлуатацію! Гроші вкрадені: прямо і відверто кажу — вкрав фонд "Україна 3000"! Там головує давній львівський комсомолець Максимчук, якого я добре знаю по львівському ПРП. І тому коли почалася акція збору грошей і я почув, хто це організовує, я відразу сказав, що гроші будуть вкрадені. Ну, Ахметов вірив, що не будуть...
Тому, я думаю, Ахметов зараз у далеко не найкращих стосунках із Президентом, і всякі чутки про переговори й зближення між ним і Тимошенко мають підстави. Я не маю доказів, що ці переговори почалися, я знаю тільки одне: і раніше такі переговори були, але, на превеликий жаль, мені здається, причиною того, що вони не відбулися нормально й не дійшли до завершення, мабуть, винна більше, все-таки сторона Тимошенко. По-перше, на ці переговори вона мала йти сама, а не посилати якихось дивних людей. І, по-друге, вона мала запропонувати взаємоприйнятний варіант, у якому були б вигоди як для обох сторін, так і вигоди для країни. По "Венко" я можу на пальцях намалювати, як це робиться — це дуже просто...
- Ну, напевно, зараз до неї стоятиме черга і в неї буде зовсім інший статус — практично переможця...
- Тимошенко має розуміти, що коли вона хоче мати гарантований мир і спокій й не мати палиць в колесах, їй треба зменшити пиху й особисто зустрітися з Ахметовим. Можливо, треба зустрітися десь на нейтральній території, але ініціатором зустрічі має бути тільки вона. Він вже був ініціатором, але вона посилала когось, хто не міг відповісти на жодне конкретне питання. І це було сприйнято, як вияв елементарної неповаги.
Ахметов теж нелегкий на таку розмову — у нього занадто багато ризиків, тому розмова не буде легкою. Але Тимошенко має на це йти, інакше отакі події, як у четвер, будуть повторюватися безперервно...
"Сьогодні Президент ще може керувати Партією регіонів"
- Чи має ще якісь перспективи Фірташ? І чи матиме у випадку домовленостей Ахметова з Тимошенко якісь перспективи Президент Віктор Ющенко?
- Я думаю, що крапкою стане не сьогоднішній день, а день, коли Партія регіонів почне процедуру складання мандатів — навіть якщо це почнеться на внутрішньому рівні, на з’їзді якомусь чи чомусь подібному. Коли засвітиться початок збору заяв і він зірветься, люди почнуть відмовлятися виходити зі списку. Коли це станеться, це буде крах Ющенка. Тоді закінчиться й кар’єра Фірташа, і Генеральний прокурор раптом згадає, що в нього є свої обов’язки і він має щось робити по РУЕ. Тоді буде продемонстровано, що Ющенко ні на що не впливає. Бо сьогодні він ще може керувати Партією регіонів...
- Коли ви йшли з партії, то говорили, що ця структура не колеться, що це моноліт, від якого можуть відщепитися лише окремі "камінці". Чи можна зараз про це говорити з колишньою впевненістю? Бо ж зараз ідуть серйозні розмови саме про розкол, який може якось оформитися...
- Так, зараз не та ситуація, що кілька місяців тому, коли, наприклад, були закиди до Табачника з боку Колесникова... Зараз заговорили власники внутрішніх сфер впливу. Але розколу не буде. Партія регіонів може посипатися лише трохи, паралельно з рейтингом. І тоді основні спонсори партії і власники груп впливу в партії (включно з тими, які не є її членами, як то Фірташ) почнуть вкладати гроші і демонструвати свою прихильність іншим політичним проектам.
- Ми вже маємо це у випадку з Яценюком, якого сама Тимошенко уже охрестила "молодим політпроектом" Фірташа...
- Ні, ну він такий безнадійний... Він може хіба що поскубати голоси у Тимошенко — він короткограючий...
- Ну, експерти якраз вважають його перспективним серед "молодих" обличь — в усякому разі, поки що...
- Яценюк дійсно має гарне обличчя і добре вчиться: він вміє повторювати те, що йому кажуть, гострий на розум і за словом в кишеню не лізе. Це знахідка для того, щоб зробити з когось щось.
Колись покійний Вадим Гетьман намагався зробити з Ющенка месію. Йому це ніби вдалося, але ми побачили результат. Ющенко не підходив для цієї ролі — занадто обмежений, тугодумний і самозакоханий. В Яценюка теж є самозакоханість, хоча, в принципі, він для навчання придатний. Але він занадто відверто наступає багатьом на хвіст, занадто відверто забирає голоси!
Згоджуюся, що під час парламентських виборів Яценюк буде серйозним проектом, який претендуватиме на представлення в Раді. Але на президентських він буде проектом для відтягування голосів у Тимошенко, щоб зробити президентом Януковича або Ющенка. Як зробити Ющенка президентом, невідомо. Значить, він гратиме під Януковича.
Інша річ, що з Януковичем у нього гарних стосунків бути не може, і граючи в гру, за яку заплатили, він себе поховає. Адже всі схеми фінансування його кампанії моментально розкопають! А якщо ще й підтвердиться, що це Фірташ — а я думаю, що підтвердиться, це буде остаточним аргументом. Він зараз говорить про те, що в 2005 році був противником РосУкрЕнерго. Ну, тоді противником РУЕ була і Партія регіонів, а під ким вона зараз? Під Фірташем! Так що все змінюється...
Тому я не думаю, що Яценюк — це політик надовго. Він робить ті самі помилки, що і Ющенко, й спалить себе елементарними дурницями, найбільшою з яких буде участь у президентських виборах як технічний кандидат.
- Ну, цілком ймовірно, його до цього підштовхує й Балога...
- Яценюку немає за що любити Фірташа і Балогу. Ну, Фірташа хіба що за гроші... Але життя покаже...
- Янукович погрожував "волной народного гнева" десь у середині березня. Зараз у ПР теж заговорили про те, що виведуть людей на вулицю, й вони винесуть Тимошенко з Кабиміну...
- Янукович клявся вивести тисячі людей, а їх немає! Де вони? "Дуділки" з оцієї акції "Досталі" враження не спавляють... Ресурс виведення людей за гроші уже не проходить...
"Партія регіонів зараз робить все, щоб Тимошенко стала президентом"
- Які у Януковича шанси на президентських виборах?
- Янукович і люди, які ним смикають за нитки, роблять великі дурниці, не розуміючи, що обвалити рейтинг можна дуже швидко. Відрив від Тимошенко, який у нього зараз є, трохи дутий — він не враховує фактору готовності іти на вибори електорату на сході України. Пам’ятаю, як всі соціологи провалилися на виборах 2007 року з прогнозами щодо явки, хоча відсотки голосів були більш-менш точними. Всі розрахунки на президентські вибори робляться з розрахунком того, що явка на сході буде не нижча за 2006 рік, або й 2004-й. Але явка буде нижчою — ви ж подивіться на ситуацію на сході! Люди там обурені не тільки Тимошенко, а й своїми, які фактично викидають їх на вулиці, залишаючи без шматка хліба! Тому явка в Донецькій області буде нижчою 50%: тільки по Донецькій області між 2006 і 2007 роком ми втратили 130 тисяч голосів.
Якщо ж засвітяться серйозні кроки ПР до проведення дострокових парламентських виборів, то обвал Януковича по рейтингу буде ще більшим. Зв’язки з Банковою шкодять йому неймовірно! У Януковича росте рейтинг тоді, коли він мовчить і тихо-спокійно критикує. Зараз у нього є високі шанси потрапити у другий тур президентських виборів, але перемогти у нього шансів все менше.
Коли до другого туру вийде Тимошенко, то більшість проголосує проти Януковича за Тимошенко. Західноукраїнський електорат на вибори піде, бо інакше "прийде Янукович і москалі". На сході буде основним соціальний мотив, а Тимошенко вміє не влазити в ідеологеми, які на сході не сприймаються — на відміну від Ющенка. Тому західний і центральний електорат проголосує за неї при високій явці. Янукович же знову піде на вибори з другою державною мовою та анти-НАТО: так він знову відсіче центр, і за низької явки на сході, Янукович другий тур програє однозначно.
Тому, мені здається, що Партія регіонів зараз робить все, щоб Тимошенко стала президентом...
- Чи можуть все-таки "регіонали" добитися дострокових парламентських виборів?
- Імовірність низька, але може бути все. Але сама ситуація дурна: в Партії регіонів зверху командують, а знизу бояться сказати, що це дурна вказівка. І коли йде вказівка, що треба зробити все, аби вибори відбулися, внизу кажуть "єсть" і роблять дурні речі. Донедавна Янукович говорив, що виборів не допустять, а зараз вже скільки інформації прорвалося зсередини, що всі зрозуміли, що зараз саме дострокові вибори є основним завданням...
- Тимошенко втримається на посаді прем’єр-міністра до президентських виборів?
- Чіпати Тимошенко до осені тепер не можна. А тоді її відставляти собі гірше! Восени вона сама може провокувати свою відставку. Адже це дуже красиво — в ході виборчої кампанії бути побитим, потовченим... Битих у нас люблять!
Плюс можна й гарніше розіграші зробити — щоб за її прем’єрства соціальні виплати ще відбулися, а наступникам залишилася порожня каса. Але, скоріше за все, ніхто різких кроків вже не буде робити, ризикувати ніхто не хоче, і я не думаю, що Тимошенко так легко вибере цей варіант. Радники Тимошенко радять їй піти на вибори з опозиції, але, думаю, вона вже не захоче — це не в її стилі. Вона буде триматися дуже жорстко в цей період за прем’єрську посаду — це певні важелі впливу, доступ до адміністративних і інформаційних ресурсів... Так що буде триматися.
- Політологи включили таймінг для кардинальних рішень Президента, які можуть переламати ситуацію: крайній термін — травень. Ющенко ще може піти на якісь радикальні кроки?
- В принципі, так. Він може спробувати розіграти відтяжку часу президентських виборів, якщо, наприклад, зуміє добитися розвалу Ради — роспуску або її недієздатності, щоб парламент не зміг ухвалити постанову про визначення дати виборів президента. В такому випадку вибори підвішуються, а потім з Конституційним судом можна буде зіграти в те, що якщо вибори не відбулися вчасно, то в які терміни їх проводити? Так можна виграти до року часу — півроку мінімум. Мріє він до року. наскільки я чув. Більше сценаріїв у Віктора Ющенка я не бачу, вони вичерпалися. Він розраховував на “Регіони”, на Фірташа, але це занадто вже стало одіозним.
- Можете сказати у відсотковому співвідношенні, яку частину Партії регіонів контролює Фірташ?
- Там немає відсотків акцій. Реально він має від сили десяток чоловік, яких він утримує та фінансує. Але він може впливати на ухвалення генерального рішення. Фірташ тримає Януковича, він контролює канал виходу інформації з верхнього рівня. Коли там ухвалюється рішення, то воно не оспорюється.
Бунт Олени Бондаренко дуже в цьому плані показовий — навіть якщо це особистий бунт, а не ахметовський в цілому, провісником якого вона є. Це ознака, що тріщина пішла. Поки що, якщо рішення наверху прийнято, то ніхто не питає, хто його прийняв, воно виконується автоматично. Льовочкін передає рішення зверху вниз і ніхто навіть не питає, чи воно справді прийняте. Президія політради голосує "за" завжди — інших варіантів не буває.
Тому у Фірташа поки що контроль близький до 100%: він контролює Януковича, центр прийняття рішень і канал, яким це рішення поступає з “небес” в президію політради. Але це “сто” в один момент може перетворитися на нуль. Ну, може не нуль, а в 5%, які він реально має. Все залежить від того, які його можливості і впливи, коли Ахметов нарешті вирішить оголосити остаточну війну і знищити Фірташа, коли дасть команду почати жорсткий пресинг на силові структури, щоб вони почали відкривати проти Фірташа кримінальні справи. А є за що, я переконаний.
Фірташ же зараз підвішений, тому він зараз так психує — і на ефірах свого “Інтера” постійно з’являється, і так активно на фракцію почав тиснути, що дістати якісь результати. Тому що ще трошки — і все! Тому, хто зараз має 100% впливу на прийняття рішень, дадуть грати! У нього зараз гра ва-банк: якщо він до квітня чи навіть березня не добивається результату — зняття Кабміну, то Ахметов може дати відмашку на знищення. Ну, політичне знищення...
- Ну й, відповідно, Ахметов автоматично стає на сторону Тимошенко...
- Не знаю, як там буде — там занадто складні взаємостосунки. Я підозрюю, коли восени Юля дуже несерйозно поставилася до можливих переговорів з Ахметовим, думаю, це його не тільки дуже образило, а й стривожило, що потенційний партнер не готовий до нормальної співпраці. Вона себе показала невмілим, занадто самовпевненим і нерозумним партнером. За таких обставин серйозний бізнес-контракт, розрахований на довіру, напевно, не ризикнуть укладати. Коли я пробую засунути себе в його шкіру, я розумію, що він має всі підстави серйозно сумніватися, чи варто ризикувати всім і йти на контракт з Тимошенко. Вона дала для цього приводи. Ахметов був відкритий до співпраці. Коли Фірташ взяв під контроль президента, Ахметов був готовий до якихось нових варіантів...
